Вісник № 02. Стратегічне управління, управління портфелями, програмами та проектами

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/52327

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Концепція створення мінімально життєздатного продукту та дизайн-мислення в управлінні командою іт-проєкту
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Близнюкова, Ірина Олександрівна; Тесленко, Павло Олександрович; Данченко, Олена Борисівна; Меленчук, Віктор Миколайович
    ІТ галузь, як будь-яка інша, має свою специфіку. Існують розроблені та протестовані методики створення та управління ІТ-проєктами усіх рівнів формалізації: від водоспадної до гнучкої. Але процеси формування та управління командою будь-якого проєкту залишаються слабrо структурованими та невизначеними. Сучасне життя постійно змінює відношення замовників та користувачів продукту проєкту до методологій проєктного менеджменту. Критерії оцінки успішності проєкту неухильно зміщуються в сторону забезпечення задоволеності його головних стейкхолдерів. Для цього розробляють нові, або застосовують раніше не використовувані засоби. Серед них технологія дизайн-мислення та концепція створення мінімально життєздатного продукту (МЖП). Ці засоби почали застосовувати в процесах управління проєктами з метою максимально можливого забезпечення задоволення стейкхолдерів. В роботі проведено аналіз технології використання дизайн-мислення та показана доцільність її застосування у якості елемента методології управління ІТ-проєктами, яка застосовує клієнт-орієнтовний та ціннісно-орієнтовний підходи управління. Однак на даному етапі технологія дизайн-мислення більш розроблена у психологічному та комунікативному контекстах. Тому застосування алгоритму створення МЖП дозволить формалізувати етапи дизайн-мислення при створенні продукту ІТ-проєкту, а сам МЖП використовувати як поточну версію продукту ІТ-проєкту, який на відміну від діючих засобів управління ІТ-проєктами буде існувати практично від самого старту ІТ-проєкту. Зрозуміло, що застосовувати запропоновані інструменти на практиці буде команда ІТ-проєкту, яка зазвичай потерпає від «раптових дедлайнів», постійних часових перевантажень та інших постійних принад розробки та виконання ІТ-проєкту. Тому доволі важливим є розробити механізми формування, управління та навчання команди ІТ-проєкту на підґрунті дизайн-мислення з мінімально-життєздатним продуктом у якості базису розробки.