Вісник № 02. Стратегічне управління, управління портфелями, програмами та проектами
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/52327
Переглянути
1 результатів
Результати пошуку
Документ Сучасні ризики освітніх проєктів та розвиток менеджменту закладів вищої освіти на основі моделі балансу управлінських функцій(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Кадикова, Ірина Миколаївна; Овсюченко, Юрій Вікторович; Пересада, Олена ВасилівнаРобота присвячена дослідженню змін у сучасних викликах та загрозах щодо розвитку вищої освіти в Україні та побудові моделі балансу управлінських функцій на основі використання методології І. Адізеса. Проаналізовано сучасні умови пандемії та її вплив на реформування підходів щодо трансформації менеджменту закладів вищої освіти з позицій проектного підходу. Встановлено, що сучасний стан роботи у системі освіти супроводжується недостатньою готовністю викладачів, труднощами в технічному оснащенні, низькою ефективністю виробничої та навчальної практик, збільшеною індивідуальною роботою викладачів зі студентами і низькою культурою організації дистанційних занять. Зазначено, що система вищої освіти і окремі університети максимально оперативно відреагували на форс-мажорну ситуацію і змінили умови роботи, впровадили заходи і практики, які націлені на зниження поширення коронавірусної інфекції та підтримку якості роботи співробітників і навчання студентів. Відокремлено напрями щодо захисту від існуючої загрози пандемії та розвитку системи вищої освіти, а саме: заходи міжнародної кооперації, заходи з боку держави і заходи, що вживаються усередині самих закладів вищої освіти. Розглянуто використання коду Адізеса щодо побудови збалансованого эффективного менеджменту закладу вищої освіти, що допоможе організації функціонувати ефективно зараз й у довгостроковій перспективі. Для досягнення результативності менеджери повинні бути проактивними. По справжньому ефективними можуть бути тільки інтегровані органічні системи, в яких є взаємозамінність складових частин загальної структури, а внутрішня взаємозалежність між ними здійснюється на фізичному рівні.