2022

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/56991

Переглянути

Фільтри

20221

Налаштування

Автор: search.filters.author.Баскаков, Олександр РомановичКлючові слова: search.filters.subject.text editor

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Розробка текстового редактора для операційної системи UNIX
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Мєтєльов, Володимир Олександрович; Марусенко, Олексій Миколайович; Баскаков, Олександр Романович
    Розглядається задача розробки та реалізації програмного додатку для створення, редагування, виведення на екран, а також збереження у вигляді файлів різного роду форматів, які у свою чергу будуть використовуватися у програмуванні на таких мовах як C, C++, Python, та системної мови Linux – Bash. Розроблений програмний додаток призначений для надання можливості користувачу взаємодії з файлами різного розширення, редагування та збереження змін, робота зі змістом файлів для подальшої розробки програмного коду на таких мовах, як C, C++, Python. Програмний додаток можливо використовувати як консольний додаток, так і з використанням графічного інтерфейсу на операційних системах UNIX та MS Windows. При розробці використовувалась операційна система UNIX, а саме дистрибутив Linux – Ubuntu, це надало змогу для використання створеного текстового редактора, на таких операційних системах як Ubuntu, Linux Mint, Kali Linux, Raspberry Pi Ubuntu. Також був використаний вільний кросплатформений мультимедійний пакет бібліотек – SFML, що надав змогу для використання текстового редактора на платформі MS Windows. Вихідний код бібліотеки SFML надається під ліцензійною угодою для розповсюдження вільного програмного забезпечення ZLIB/PNG License. Під час розробки визначено та реалізовано метод обробки вхідної інформації, а також збереження у файл окремого формату. Були використані наступні мови програмування: С, С++11, розроблена зручна архітектура програмного додатку, яка дозволяє з легкістю підтримувати та удосконалювати програму у майбутньому. Використання віртуальної машини для проекту було невід’ємною складовою. Через використання віртуальної машини, багато ресурсів комп’ютера утилізується, наприклад, оперативна пам’ять, кількість ядер, сховище даних та дискретне прискорення робочого стола у бажаної операційної системи. Реалізовано дружній графічний інтерфейс для взаємодії із користувачем.