2022
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/56991
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Публікація Теоретичні засади логістичної стратегії машинобудівного підприємства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Маслак, Ольга Іванівна; Почтовюк, Андрій Борисович; Гришко, Наталя Євгеніївна; Маслак, Марія Володимирівна; Яковенко, Ярослава ЮріївнаВ статті розглянуті теоретичні підходи щодо визначення логістичної стратегії підприємства з урахуванням специфіки машинобудівної галузі. Визначені підходи до трактування економічної категорії «логістична стратегія» (як довгострокового напряму діяльності, довгострокового планування, стратегічні рішення), на основі якого запропоновано авторське тлумачення логістичної стратегії підприємства як постановка довгострокових цілей логістичної системи машинобудівного підприємства з урахуванням оптимізації рухів потоків для забезпечення збалансованої взаємодії всіх складових логістичної системи. У дослідженні окреслені завдання логістичної стратегії підприємства. В роботі наведені види логістичних стратегій та шляхи їх реалізації в залежності від націленості логістичної стратегії. Акцентується увага на врахуванні зовнішнього середовища при розробці логістичної стратегії машинобудівного підприємства. Сформовані пріоритети логістичної стратегії машинобудівного підприємства, які залежать від довгострокових переваг підприємства, інвестування капіталу, визначення слабких сторін логістичної діяльності конкурентів, розвитку логістичного партнерства, використання логістичного аутсорсингу, використання гнучких логістичних стратегій тощо.Документ Бізнес-діагностика конкурентоспроможності інноваційного підприємництва в умовах діджиталізації(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Маслак, Ольга Іванівна; Гришко, Наталя Євгеніївна; Зайцев, Сергій Сергійович; Колісник, Анастасія Олександрівна; Панчеліна, Юлія МиколаївнаУ статті досліджуються актуальні питання необхідності бізнес-діагностики конкурентоспроможності інноваційного підприємництва. Наголошується на тому, що причинами посилення інтересу до інноваційних бізнес-моделей стало не лише пришвидшення темпу життя та скорочення життєвого циклу продукту, а й посилення міжгалузевої конкуренції, в умовах якої виникла потреба у зміщенні акцентів з обслуговування клієнтів на продукт/послугу. Стверджується, що у кожній з галузей з часом формується одна чи декілька домінуючих бізнес-моделей, які являють собою добре оптимізовані способи розподілу та організації ресурсів. Зазначено, що загальноприйнятим є підхід, коли найбільш ефективними визнаються моделі, які створюють передумови для підвищення лояльності компаній або сприяють бар’єрам для входу конкурентів. Разом з тим, якщо домінуючу бізнес-модель витісняє інша, що за основу бере новітню технологію, то, відповідно, трансформується уся галузь. У ході дослідження було розкрито поняття бережливого стартапу і мінімально життєздатного продукту та здійснена порівняльна характеристика традиційного та бережливого стартапів. Акцентовано увагу на поетапній процедурі перегляду бізнес-моделі інноваційного підприємництва. Зазначається, що останнім часом набув популярності аджайл-підхід до бізнес-моделей, коли, на відміну від традиційних підходів, ключовим стає пошук найбільш ефективних способів та методів ведення діяльності шляхом перевірки гіпотез на помилковість. Доведено, що для того, аби змінити існуючу бізнес-модель варто визначити специфіку галузі, після чого проаналізувати вплив технологій та існуючих потреб ринку, аби сформулювати аспекти інноваційності, які потребуватимуть втілення.Документ Циркулярна економіка в Україні: екологічне, соціальне та корпоративне управління (ESG) як інструмент стійкості соціально-відповідального бізнесу в умовах подолання пандемії COVID-19(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Маслак, Ольга Іванівна; Гришко, Наталя Євгеніївна; Яковенко, Ярослава Юріївна; Пирогов, Антон Дмитрович; Дубовик, Ольга ІгорівнаУ статті досліджуються актуальні питання сутності та значення ESG як інструменту циркулярної економіки для посилення стійкості соціально-відповідального бізнесу в умовах подолання пандемії COVID-19. Особливу увагу приділено звітуванню на основі ESG-критеріїв задля покращення реалізації управлінських рішень. Акцентовано увагу на тому, що в Україні стратегія ESG на рівні підприємств тільки розвивається. Наголошується, що намір імплементувати практики ESG, які просуває ООН – це не прерогатива виключно великих компаній, а більшою мірою органічний розвиток бізнесу, оскільки традиційний фінансовий облік включає тільки внутрішні ресурси і потоки та економічні (і деякі соціальні та екологічні) наслідки діяльності. Відзначено, що в умовах циркулярної економіки ті компанії, які не в змозі відповісти на необхідні та очікувані зміни, виходять з бізнесу. Традиційна орієнтація звітності на розкриття фінансових показників залишилася в минулому. Сьогодні досягти успіху можуть лише соціально відповідальні компанії, які зосереджують увагу на таких підходах залучення інвестицій: права людини та інклюзія, протидія кліматичним змінам, забезпечення стійкості. Стверджується, що результатом поширення ESG-практик у довготривалій та середньотривалій перспективі може стати покращення прозорості та підзвітності компаній, які поєднують якісне традиційне корпоративне управління з ESG-факторами, підвищуючи власну інвестиційну привабливість та створюючи репутаційні переваги для України й бізнес-середовища загалом.Документ Трансформація бізнес-моделей у парадигмі посткризового відновлення економіки(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Маслак, Ольга Іванівна; Гришко, Наталя Євгеніївна; Яковенко, Ярослава Юріївна; Шара, Вікторія Іванівна; Матвієць, Вікторія ВікторівнаУ статті досліджуються актуальні питання трансформації бізнес-моделей. Стверджується, що в умовах посткризового відновлення економіки класичні підходи до бізнес-планування втратили свою актуальність і на зміну їм широке впровадження отримали бізнес моделі як логічні описи того, яким чином підприємство одночасно створює і здобуває цінність для клієнта. Було досліджено та ключові питання здійснення успішної трансформації бізнесу та появи новітніх викликів соціально-економічного розвитку. З’ясовано, що окрім бізнес-моделі важливими є стратегія, клієнтура, унікальні напрацювання, а самі бізнес-моделі потребують трансформації унаслідок зміни поведінки споживачів і появи нових конкурентів, оскільки цифровізація бізнесу сприяла полегшенню входу на ринки. Акцентовано увагу на тому, що ключові активності мають формуватися навколо сильних компетенцій. При цьому ціннісна пропозиція фактично диктує тип комунікації з кінцевим споживачем, адже будучи конкретною за своєю суттю, вона потребує використання різноманітних каналів комунікації. Висвітлено зарубіжні приклади успішного багатоетапного переосмислення і трансформації бізнес-моделі, що дозволило забезпечити покращення взаємодії з клієнтами, кращу логістику для складування та транспортування, а також покращення керівництва технологічною інфраструктурою. Зазначено, що оновлення бізнес-моделей не завжди потребує створення нового ринку чи принципово новітніх технологій, оскільки переваги від трансформації можна отримати на уже існуючому ринку з наявним асортиментом продукції чи надаваних послуг. Доведено, що потреба в імплементації нової бізнес-моделі виникає тоді, коли оновлення потребують сектори бізнес-канви. Визначено характер обґрунтованих змін, які супроводжують трансформаційні зміни та подано в узагальненому вигляді складові поетапного переосмислення бізнес-моделі на основі формування ціннісної пропозиції для клієнта. Представлено типові тенденції здійснення трансформацій та визначено першочергові завдання і етапи трансформації бізнес-моделі підприємства.Документ Економіка платформ як основа для розробки корпоративної бізнес-стратегії та особливості її реалізації в умовах цифрових трансформацій у бізнес-середовищі(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Маслак, Ольга Іванівна; Гришко, Наталя Євгеніївна; Бала, Володимир Володимирович; Яковенко, Ярослава Юріївна; Зуєв, Віктор ВікторовичУ статті досліджуються актуальні питання діджитал-трансформацій бізнесу у контексті Індустрії 4.0, яка охоплює цифровізацію в усіх сферах життя суспільства, інновації у продуктах та нових бізнес-моделях. Зокрема, виникла платформа як нова форма бізнесу, який будується на тому, що надає цифровий простір для постачальників, споживачів та інших груп зацікавлених сторін. У статті наголошується, що головна умова створення успішної платформи — це розробка механізму ефективної взаємодії. Саме це забезпечує якість та час функціонування платформи. Крім того, виокремлено стратегії залучення користувачів/споживачів у платформенний бізнес. Доведено, що, якщо дохід компанії не залежить від володіння чи управління фізичними активами, для масштабування відсутня потреба у значних інвестиціях. Наголошується на тому, що традиційні види бізнесу, які не трансформувалися достатньо, щоб створити платформи, можуть у майбутньому зіштовхнутися з тим, що конкуренція виникатиме у невзаємопов’язаних областях, оскільки в екосистемі платформ ключову роль відіграють зв’язки всередині екосистеми. У рамках дослідження також стверджується, що у сучасних умовах ланцюжок поставок уже не є основним агрегатором бізнес-цінності, адже було започатковано тренд на її створення та поширення серед учасників платформи, оскільки більше не передбачається лінійний напрямок руху до кінцевого споживача, цінність переміщується одразу до клієнта та у реверсному напрямку, що зумовлює ключові відмінності роботи цифрових платформ. Наведено ключові відмінності роботи цифрових платформ, порівняно з лінійними бізнес-моделями.