2022
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/56991
Переглянути
1 результатів
Результати пошуку
Документ Особливості розпізнавання типу дефекту маслонаповненого обладнання з використанням методу номограм(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Шутенко, Олег ВолодимировичУ статті наведено результати аналізу номограм (графічних областей) дефектів маслонаповненого обладнання електричних мереж. Як вихідні дані було використано результати аналізу розчинених у маслі газів для 2997 трансформаторів і шунтувальних реакторів із дефектами різного типу, тобто навчальну вибірку. Для нівелювання можливих суперечностей під час використання різних критеріїв, навчальну вибірку було розбито на окремі масиви даних не тільки з одним і тим самим типом дефекту, а й з ідентичними значеннями характерних відношень газів, відсоткового вмісту газів і відношень газів до газу з максимальною концентрацією. З метою врахування дрейфу значень координат окремих номограм в отриманих масивах, номограми дефектів запропоновано представляти у вигляді еталонних областей. Як значення меж еталонних областей використовуються максимальні та мінімальні значення координат (відношень кожного з газів до газу з максимальною концентрацією), отримані для однорідних масивів результатів аналізу розчинених в маслі газів. При цьому центр графічної області збігається з еталонною номограмою. У результаті було побудовано 115 номограм, характерних для дефектів термічного типу, електричних розрядів, а також перегрівів з різною температурою гарячої точки, що супроводжуються розрядами з різною щільністю енергії, розрядами з різною щільністю енергії, а також розрядами з різною щільністю енергії, що супроводжуються перегрівами з різною температурою гарячої точки. Наведено короткий аналіз отриманих графічних областей, розглянуто найхарактерніші ушкодження, які відповідають тій чи іншій графічній області, проаналізовано значення співвідношення характерних газів, які відповідають аналізованим областям. У процесі аналізу встановлено, що найбільш максимальне значення достовірності розпізнавання типу дефекту може бути забезпечено завдяки одночасному використанню усіх трьох діагностичних критеріїв, а саме значень відношень газів, відсоткового вмісту газів і номограм (графічних областей) дефектів. Отримані результати дають змогу істотно збільшити кількість еталонних номограм, що дасть змогу істотно збільшити кількість дефектів, які можна розпізнати, і, як наслідок, знизити ризик аварійного пошкодження маслонаповненого обладнання через пропуск дефекту, спричинений відмовою від розпізнавання.