2022
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/56991
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Моделювання міжелектродного зазору при електроерозійному шліфуванні зі змінною полярністю електродів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Стрельчук, Роман Михайлович; Шелковий, Олександр МиколайовичУ роботі проведено експериментальне дослідження та моделювання в графічному середовищі Simulink міжелектродного зазору при електроерозійному шліфуванні зі змінною полярністю електродів важкооброблюваних матеріалів. По експериментально отриманим осцилограмам струмів і напруг у зоні різання розроблена імітаційна модель міжелектродного зазору. Модель реалізує нелінійну залежність активного опіру міжелектродного зазору від його величини, що дозволяє враховувати вплив міжелектродного середовища на параметри електророзрядних імпульсів. В результаті аналізу експериментальних осцилограм струмів робочих імпульсів було встановлено, що електричні процеси, що протікають у міжелектродному зазорі при електроерозійному шліфуванні мають коливальний характер. Середовище, в якому протікають ці процеси може бути з достатньою точністю представлена у вигляді Т-подібної схеми заміщення, що включає активні опіри, індуктивності та ємність. Встановлено, що активний опір міжелектродного проміжку нелінійно залежить від його величини. Середньоквадратичне відхилення між розрахунковими та експериментальними імпульсами струму і напруги, віднесене до його значення, не перевищує 12-15%. Знайдені значення параметрів схеми заміщення дозволили отримати Simulink-модель міжелектродного проміжку при електроерозійному шліфуванні. Добрий збіг розрахункових осцилограм, отриманих у Simulink-моделі, з експериментальними, показало, що розроблена модель міжелектродного зазору при електроерозійному шліфуванні досить адекватно відображає реальні електричні процеси, що протікають у міжелектродному зазорі.Документ Експериментальні дослідження температури алмазного шліфування важкооброблюваних матеріалів з твердим змащуванням(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Севидова, Олена Костянтинівна; Шелковий, Олександр Миколайович; Руднєв, Олександр Віталійович; Гуцаленко, Юрій ГригоровичДосліджено вплив твердого змащування на процеси алмазного шліфування (АШ) та алмазно-іскрового шліфування (АІШ) важкооброблюваних матеріалів – твердого сплаву ВК6, титанового сплаву ВТ22 і жароміцної нержавіючої сталі 10Х11Н23Т3МР. Описано умови виконаних експериментальних досліджень. Оцінку проведено за показниками параметра шорсткості поверхні Ra та постконтактної температури Тпк. Встановлено, що використання твердого змащувального матеріалу (ТЗМ) на основі стеаринової кислоти (65%) та дисульфіду молібдену (35%) зменшує в 1,4…2,1 рази постконтактну температуру і шорсткість в 1,3…1,6 рази при алмазному шліфуванні сплаву ВТ22 і сталі 10Х11Н23Т3МР. При АІШ характер впливу ТЗМ на Ra і Тпк не змінюється, але їх абсолютні значення збільшуються в 1,1…1,5 рази.Публікація Модель формування допоміжних машинноручнbх технологічних операцій(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Шелковой, Олександр Миколайович; Гасанов, Магомедємін Ісамагомедович; Заковоротний, Олександр Юрійович; Главчева, Юлія Миколаївна; Летюк, Валерій Іванович; Феденюк, Дмитро ВіталійовичУ статті розглянута математична модель формування послідовності допоміжних машинно-ручних технологічних операцій при обробці виробів на металорізальних верстатах з використанням ручної праці, яка побудована на семантичних мережах і призначена для вбудовування в імітаційні моделі виробничої системи. Розглянуті основні передумови створення моделі формування допоміжних машинно-ручних технологічних операцій (МФ ДМРТО). Сформульовані наукові основи моделі МФ ДМРТО. Приведені схема розрахунку показників ВМРТО і алгоритм формування послідовності виконання допоміжних переходів. У системі MathСad 15 представлені модель формування МРТО і тестовий приклад розрахунків. Пропонована модель може бути використана при формуванні і розрахунку елементів технологічних процес з великою часткою використання ручної праці. На приклад, в турбінобудуванні, авіабудуванні, при виготовленні важких металорізальних верстатів та ін.