2022
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/56991
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Possibilities of using PSS®SINCAL, ETAP, Powerfactory software for modelling electric power networks(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Shevchenko, Sergey; Danylchenko, Dmytro; Kuznetsov, Dmytro; Qawaqzeh, Mohamed Zaidan; Miroshnyk, OleksandrThe article is devoted to modeling of electrical networks. The article discusses the positive and negative features of simulation programs. Special attention is paid to the principles of the program. The article discusses such programs as PSS®SINCAL from Siemens; ETAP from Operation Technology and PowerFactory from DIgSILENT GmbH. In the work, we considered the programs and decided that the most successful solution for working with the modeling of the electrical network and the impact of compensating devices on the electrical network would be the use of the PSS®SINCAL software from Siemens. For more than 20 years, the PSS®SINCAL platform has enabled engineers to solve various challenges of variable distribution, transmission and industrial power systems, including maintaining high reliability of supply and efficient integration of distributed energy resources. With PSS®SINCAL's modular platform, power system planning and operation engineers are supported throughout the entire workflow, from raw data import and network modeling (taking into account past, current and future conditions) through basic and advanced calculations to large-scale simulations and analysis protection, as well as other methods in the time and frequency domains. PSS®SINCAL is used in more than 100 countries by transmission and distribution planning engineers, protection engineers, consultants, power plant and industrial grid operators, operations planning engineers, IT specialists, researchers, and more. Thanks to its modular design, PSS®SINCAL is highly flexible and customizable. It offers a wide range of analysis functions for the planning, design and operation of power systems, allowing you to model and study: power quality, frequency stability, distributed generation interconnection, protection coordination, power restoration, economic design solutions and much more.Документ Оцінка ефективності парогазових установок з інтеграцією твердооксидних паливних елементів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Костіков, Андрій Олегович; Тарасова, Вікторія Олександрівна; Кузнецов, Михайло Олександрович; Ганжа, Микола Григорович; Мазур, Андрій ОлександровичНа сьогодні вкрай актуальною задачею є збільшення генерації електроенергії в Україні, яку можна вирішити за короткий термін не скільки створенням нових електростанцій, скільки модернізацією потужних паросилових установок існуючих теплоелектростанцій. Розроблено концептуальні рішення використання газотурбінного циклу та технології твердооксидних паливних елементів (ТОПЕ) як надбудови до існуючих потужних паротурбінних установок (ПТУ) для підвищення ефективності та екологічності їх роботи. У роботі розглянуто шляхи комплексної модернізації на прикладі енергоблоків ТЕЦ-5 м. Харкова з турбінами Т-110/120-130. Як надбудову запропоновано використання газотурбінної установки (ГТУ) ГТЕ-60 потужністю 60 МВт, що виробляється на підприємстві ДП НВКГ "Зоря-Машпроект", м. Миколаїв. Також розглянуто інтеграцію у парогазову схему "Т-110/120-130 – ГТЕ-60" модульної установки ТОПЕ з внутрішнім риформінгом сумарною потужністю 20 МВт, яку скомпоновано з 40 трубчастих паливних елементів потужністю 500 кВт. При дослідженні конденсаційного режиму роботи ПТУ отримано наступні результати: електричний ККД стандартної схеми паралельного підключення ГТУ до ПТУ з підведенням виробленої у котлі-утилізаторі пари до частини середнього тиску ПТУ становить 42 %, сумарна електрична потужність установки – 170 МВт; при паралельному підключенні ГТУ до ПТУ з підведенням виробленої у котлі-утилізаторі пари до частини високого тиску (ЧВТ) електричний ККД сягає 44,75 %, сумарна електрична потужність становить 170 МВт (при роботі такої схеми у котлі-утилізаторі здійснюється перегрів пари за рахунок додаткового спалення газу); скидна схема підключення ГТУ до ПТУ з ТОПЕ та заміщенням регенерації забезпечує електричний ККД 46 % та сумарну електричну потужність 190 МВт; у схемі паралельного підключення ГТУ та ТОПЕ до ПТУ з підведенням виробленої пари до ЧВТ електричний ККД складає 49,4 % при сумарній електричній потужності 190 МВт. Проведено порівняльний енергетичний аналіз різних варіантів комбінованих схемних рішень щодо модернізації діючого енергоблоку ТЕЦ-5, який показав, що найбільше підвищення електричного ККД на 12 % порівняно з діючою паровою турбіною Т-100/120-130 досягається у схемі паралельного підключення ГТУ ГТЕ-60 до неї з допалюванням газу у котлі-утилізаторі та ТОПЕ сумарної потужності 20 МВт.