2022
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/56991
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Аеропружна поведінка довгих робочих лопаток останнього ступеня парової турбіни 220 МВт(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Колодяжна, Любов Володимирівна; Биков, Юрій АдольфовичПредставлено результати числового аналізу аеропружних характеристик лопаткового вінця ротора останнього ступеня парової турбіни 220 МВт з довжиною лопаток 1200 мм. При аналізі використовувався метод розв’язання зв’язаної задачі нестаціонарної аеродинаміки та пружних коливань лопаток, який дозволяє прогнозувати амплітудно-частотний спектр нестаціонарних навантажень і коливань лопаток в потоці в’язкого газу. Результати розрахунків показали відсутність флатеру та автоколивань на перших п’яти власних формах коливань лопатки у номінальному режимі роботи парової турбіни.Документ Інформаційна та математичні моделі проточної частини в задачах оптимального проєктування турбоблоку(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Шерфедінов, Різа Бахтіярович; Усатий, Олександр Павлович; Авдєєва, Олена ПетрівнаРозглянуті питання удосконалення структурно-топологічного формування інформаційної моделі проточної частини (ПЧ) парової турбіни з метою її використання в задачах оптимального проєктування турбоблоків. Додано новий ієрархічний рівень "Відсік", що дозволило зв'язати в єдиному інформаційному просторі параметри ПЧ та решти обладнання турбоблоку та надало можливість ставити і розв'язувати задачі оптимального проєктування турбоблоків. Удосконалена одновимірна модель процесів в ПЧ, що дозволяє моделювати протікання процесів в ПЧ турбіни від відсіку до відсіку (повідсікове моделювання процесів в ПЧ з заданими параметрами пари між відсіками). Удосконалена математична модель процесів в ПЧ узгоджена з удосконаленою інформаційною моделлю ПЧ і є однією із складових підсистеми оптимального проєктування САПР "Турбоагрегат". Проведені тестові порівняльні розрахунки ПЧ циліндрів парових турбін виконані з використанням алгоритмів створених на основі двох математичних моделей: вихідної та удосконаленої. Підтверджено хороший збіг результатів.Документ Дослідження ресурсних показників ротора середнього тиску турбіни К-200-130 енергоблока No 11 ДТЕК Бурштинська ТЕС(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Черноусенко, Ольга Юріївна; Риндюк, Дмитро Вікторович; Пешко, Віталій АнатолійовичБурштинська ТЕС відокремлена від об'єднаної енергосистеми України, працює у складі "Бурштинського острова" паралельно з об'єднаною енергетичною системою європейських країн (UCTE). Робота в межах "Бурштинського острова" вимагає завантаження до дев'яти енергоблоків станції, тоді як перед тим на станції працювали не більше шести енергоблоків. З одного боку, приєднання до UCTE відкрило можливості для збільшення експортних поставок електроенергії з України. З другого боку, режим роботи електростанції в "Бурштинському острові" вкрай негативно впливає на стан обладнання, оскільки вимагає маневрової роботи станції – частих пусків-зупинок блоків. Внаслідок такого режиму значно зросла аварійність ТЕС. Тому, актуальним є визначення індивідуального ресурсу енергоблоків Бурштинської ТЕС та оцінка можливості продовження експлуатації. За розрахунковими оцінками сумарна пошкоджуваність металу ротора середнього тиску турбоагрегату К-200-130 енергоблока No 11 ДТЕК Бурштинська ТЕС дорівнює 107 %, при коефіцієнтах запасу міцності по кількості циклів і по деформаціях на рівні 5 і 1,5, а також при допустимому часі роботи металу 370 тис. год. Якщо сумарна пошкоджуваність металу ротора більше 100 %, то подальша експлуатація обладнання неможлива згідно нормативних документів і ресурс вважається вичерпаним. При коефіцієнтах запасу міцності по кількості циклів і по деформаціях на рівні 3 і 1,25, а також до пустимому часі роботи металу 450 тис. год., згідно експериментальних даних, сумарна пошкоджуваність металу ротора ЦСТ знаходиться на рівні 83 %. Залишковий ресурс металу ротора ЦСТ турбоагрегату К-200-130 енергоблока No 11 ДТЕК Бурштинська ТЕС складе 58908 год. Таким чином, за позитивного рішення експертної комісії у прийнятті знижених коефіцієнтів запасу міцності, допустимий термін експлуатації ротора ЦСТ турбоагрегату К-200-130 енергоблока No 11 ДТЕК Бурштинська ТЕС може бути продовжений на 50 тис. год. з додатковим числом пусків не більше 400.Документ Витрати потужності на привод турбінного ступеня при маловитратних режимах(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Шубенко, Олександр Леонідович; Альохіна, Світлана Вікторівна; Голощапов, Володимир Миколайович; Котульська, Ольга Валеріївна; Парамонова, Тетяна Миколаївна; Сенецька, Дар'я ОлегівнаРозглянуто задачу по визначенню витрат потужності під час роботи турбінного ступеня в маловитратному режимі. Для її вирішення використаний теоретично-експериментальний підхід, побудований на одновимірній теорії руху нестисливого робочого середовища та результатів експериментального дослідження ряду моделей ступенів великої віяловості, в якому робочим середовищем служить повітря. При експлуатації теплофікаційних турбін циліндри низького тиску до 85 % часу працюють в області маловитратних режимів як із частково, так і повністю закритою поворотною діафрагмою регулюючої ступені. При зниженні об'ємної витрати пари в проточній частині циліндру низького тиску на маловитратних режимах розвивається привтулковий відрив потоку і формується вихор у міжвінцевому зазорі ступені. Режим, при якому потужність, що підводиться до робочого колеса, витрачається на підтримку цих течій, відповідає "чисто" вентиляційному режиму. На відміну від існуючих методик для визначення вентиляційних витрат потужності у ступенях великої віяловості в роботі пропонується залежність, яка базується на геометричній конфігурації ступенів циліндру низького тиску теплофікаційних турбін та умовах їх експлуатації. Враховуючи процеси, що відбуваються в ступені, та дані, отримані на експериментальному стенді, визначено формули для врахування складових витрат потужності – функції впливу кутів виходу потоку з направляючого апарата ступені; впливу віяловості l/Dcp; впливу відносної ширини робочої лопатки B/Dcp та кута нахилу периферійного меридіонального обводу γм. Отримані залежності, що дозволяють визначити коефіцієнти витрат потужності для ступеня на вентиляційному режимі та режимі роботи до холостого ходу, дають змогу обчислити витрати потужності у всьому діапазоні зміни маловитратних режимів. На прикладі останнього ступеня турбіни Т-250/300-240 виконано зіставлення результатів розрахункових досліджень за запропонованою залежністю з результатами, що отримані в реальних умовах натурних експериментів, яке показало, що їх розходження не перевищує 5 %.