2022
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/56991
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Бізнес-діагностика конкурентоспроможності інноваційного підприємництва в умовах діджиталізації(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Маслак, Ольга Іванівна; Гришко, Наталя Євгеніївна; Зайцев, Сергій Сергійович; Колісник, Анастасія Олександрівна; Панчеліна, Юлія МиколаївнаУ статті досліджуються актуальні питання необхідності бізнес-діагностики конкурентоспроможності інноваційного підприємництва. Наголошується на тому, що причинами посилення інтересу до інноваційних бізнес-моделей стало не лише пришвидшення темпу життя та скорочення життєвого циклу продукту, а й посилення міжгалузевої конкуренції, в умовах якої виникла потреба у зміщенні акцентів з обслуговування клієнтів на продукт/послугу. Стверджується, що у кожній з галузей з часом формується одна чи декілька домінуючих бізнес-моделей, які являють собою добре оптимізовані способи розподілу та організації ресурсів. Зазначено, що загальноприйнятим є підхід, коли найбільш ефективними визнаються моделі, які створюють передумови для підвищення лояльності компаній або сприяють бар’єрам для входу конкурентів. Разом з тим, якщо домінуючу бізнес-модель витісняє інша, що за основу бере новітню технологію, то, відповідно, трансформується уся галузь. У ході дослідження було розкрито поняття бережливого стартапу і мінімально життєздатного продукту та здійснена порівняльна характеристика традиційного та бережливого стартапів. Акцентовано увагу на поетапній процедурі перегляду бізнес-моделі інноваційного підприємництва. Зазначається, що останнім часом набув популярності аджайл-підхід до бізнес-моделей, коли, на відміну від традиційних підходів, ключовим стає пошук найбільш ефективних способів та методів ведення діяльності шляхом перевірки гіпотез на помилковість. Доведено, що для того, аби змінити існуючу бізнес-модель варто визначити специфіку галузі, після чого проаналізувати вплив технологій та існуючих потреб ринку, аби сформулювати аспекти інноваційності, які потребуватимуть втілення.Документ Оцінка ефективності системи управління проєктами водокористування в контексті реалізації стратегіі сталого розвитку(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Гришко, Наталя Євгеніївна; Яковенко, Ярослава Юріївна; Савєлова, Анна Дмитрівна; Сорока, Андрій Олегович; Лівенцова, Катерина ВолодимирівнаУ статті досліджуються актуальні питання комплексного оцінювання ефективності системи управління водокористуванням в промислових містах України. Стверджується, що є доцільним привернути увагу до оцінювання впливу наслідків трансформації техногенно змінених водних систем на соціально-економічну безпеку промислових міст. Зазначено, що невід’ємними складовими реалізації стратегії регіонального розвитку є діагностики стану водних ресурсів у містах на території України, пошук оптимальних шляхів знешкодження негативних наслідків діяльності суб’єктів господарювання. Проведено моніторинг чинників впливу на стан водних ресурсів, зокрема, джерел питної води промислових міст України. Відповідно, встановлено, що факторами стримування безпечного поводженні із відходами, зменшення водоємності ВВП (як часткова мета зменшення ресурсоємності виробництва) є недостатній рівень екологоорієнтованих інновацій у промисловості, а також обсягів капітальних інвестицій на очищення зворотних вод та розвиток водоохоронної діяльності. Оскільки результативність заходів щодо формування ефективності системи управління водокористуванням в промислових містах України викликає сумніви, то, з урахуванням усіх зазначених умов, розроблено інтегральну модель оцінки ефективності системи управління водними ресурсами в промислових містах України, що є основою пошуку оптимальних шляхів знешкодження негативних наслідків діяльності суб’єктів господарювання. Такі заходи зможуть також вирішити проблему забезпечення соціально-економічної безпеки міст. Проведене дослідження підтверджує важливість сприяння розвитку екологоорієнтованих інновацій у промисловості, а також збільшення обсягів капітальних інвестицій на очищення зворотних вод та розвиток водоохоронної діяльності. Окрему увагу приділено відбору показників інтегральної оцінки ефективності системи управління водокористуванням.