Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Енергетичні та теплотехнічні процеси й устаткування

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/68535

Офіційний сайт http://etpo.khpi.edu.ua/>

Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» серія: «Енергетичні та теплотехнічні процеси й устаткування» є періодичним друкованим рецензуємим збірником наукових праць що містять суттєві результати в галузі енергетичного машинобудування.

Рік заснування: 1961. Періодичність: 4 рази на рік. ISSN 2078-774Х (Print), ISSN 2707-7543 (on-line)

Новини

Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» серія: «Енергетичні та теплотехнічні процеси й устаткування» внесений до «Переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук», затвердженого Постановою президії ВАК України від 26 травня 2010 р., №1 -05 (Бюлетень ВАК України, №6, 2010 р., с. 3, №20).

Переглянути

Фільтри

20232

Налаштування

Містить файли: ТакКлючові слова: search.filters.subject.efficiency

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Плівкове охолодження на пласкій поверхні за одним рядом трикутних заглиблень з виїмкою при зовнішній турбулентності
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Доник, Тетяна Василівна; Ступак, Олег Станіславович; Потапов, Семен Володимирович; Ланьков, Богдан Сергійович
    Стаття присвячена вивченню ефективності плівкового охолодження на пласкій адіабатній поверхні з однорядною системою "дрібних" заглиблень (h/d = 0,75) трикутної форми різної конфігурації та подачею охолоджувача через похилі отвори, що розташовані в них. В роботі представлені результати комп'ютерного моделювання ефективності плівкового охолодження на пласкій поверхні при подачі охолоджувача через похилі отвори в трикутні заглиблення. Розрахунки виконані при зміні параметру вдуву 0,5 – 2,0 з використанням SST моделі турбулентності. На охолоджуючій поверхні спостерігається симетрія адіабатної ефективності плівкового охолодження відносно повздовжньої вісі, що свідчить про стійкість охолоджувача поблизу стінки. Локальна ефективність плівкового охолодження має нерівномірний характер з максимумами локальної ефективності охолодження за заглибленнями при малих параметрах вдуву. Зі збільшенням параметру вдуву спостерігається зниження поперечної нерівномірності після ряду трикутних заглиблень. Порівняльний аналіз трикутних заглиблень різної конфігурації показав суттєву перевагу середньої ефективності плівкового охолодження у трикутника з виїмкою на передній стінці в порівнянні з класичним трикутником та тангенціальним отвором, яка складає до 70 %. При досліджені впливу зовнішньої турбулентності (Tu = 1 %, 5 %, 10 %) на ефективність плівкового охолодження визначено, що зі збільшенням турбулентності основного потоку виникає зменшення ефективності охолодження до 24 %. Однак на ділянці x/d < 20 вплив зовнішньої турбулентності практично відсутній, що пов’язано зі складною вихровою структурою, яка подавляється зовнішньою турбулентністю основного потоку.
  • Ескіз
    Документ
    Пошук можливих конструктивних рішень для продовження експлуатації ЦВТ потужної турбіни АЕС після пошкодження лопаток ротора
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Усатий, Олександр Павлович; Черноусенко, Ольга Юріївна; Пешко, Віталій Анатолійович
    Можливість швидкого відновлення роботи потужної турбоустановки в умовах АЕС після аварійного пошкодження робочих лопаток є вельми актуальною задачею, особливо в умовах дефіциту генеруючих потужностей в енергосистемі. Для прийняття відповідних рішень щодо зміни конструкції турбіни були проведені необхідні розрахункові дослідження циліндру високого тиску (ЦВТ) турбіни К-1000-60/3000 в проектній конструкції та без робочих лопаток п'ятого ступеня і з чотирма першими ступенями (без п’ятого ступеня) обох потоків турбіни. Результати дослідження термо- та газодинамічних параметрів потоку показали на наявність відмінностей в умовах роботи усіх ступенів турбіни та найбільш значними вони є для 4-го і 5-го ступенів. Відмічено суттєве зменшення внутрішньої потужності ЦВТ турбіни відповідно 35,5 МВт і 6,6 МВт та його внутрішньої ефективності відповідно на 11,8% і 2,1%. Враховуючи усі аспекти, які пов'язані з роботою енергоблоку найбільш вдалим рішенням щодо швидкого відновлення роботи потужної турбоустановки в умовах АЕС після аварійного пошкодження робочих лопаток є варіант конструкції ЦВТ без робочих лопаток п'ятого ступеня.