Видання НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/62886
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Документ Інноваційне освітнє середовище у закладах вищої освіти – педагогічна умова формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів хіміко-технологічної підготовки(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Курбанова, ХалідаУ статті обґрунтовано думку щодо створення інноваційного освітнього середовища у закладах вищої освіти як однієї з педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів хіміко-технологічної підготовки; розкрито погляди науковців на підготовку фахівців нової якості; наведено визначення таких понять, як "інноваційна освіта", "педагогічні інновації"; наведено технологічну складову формування інноваційного освітнього середовища у ЗВО, основні завдання наукової та інноваційної діяльності університету; розглянуто застосування інноваційних технологій в освітньому процесі та форми і методи їх реалізації; запропоновано застосування сучасних технологій ("кейс-технологій", М-Learning – технологій, TVтехнологій, Інтернет – технологій) і впровадження методик навчання у професійній підготовці та підвищенні професійної компетентності майбутніх бакалаврів хімікотехнологічної підготовки, які сприяють засвоєнню знань, розвитку навичок та формуванню професійної компетентності (спеціальних програмних засобів, веб-серверів та інноваційних методів навчання (електронне навчання, застосування інтернетресурсів, проблемне навчання, кейс-метод, інтерактивні презентації, майндмепінг); доведено дієвість наведеної педагогічної умови.Документ Особливості формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів хіміко-технологічного профілю у закладах вищої освіти на засадах компетентнісного підходу(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Курбанова, ХалідаУ статті розкрито суть таких понять, як "компетентність", "професійна компетентність", розкрито, що у формуванні професійної компетентності майбутніх бакалаврів хіміко-технологічного профілю велике значення має рівень їх теоретичної і практичної підготовки; обґрунтовано якісні характеристики студента, сформованість яких сприятиме успішному оволодінню ним технічною спеціальністю; сконцентровано увагу на необхідності сформованості у майбутніх бакалаврів хіміко-технологічного профілю у закладі вищої освіти гностичної, проектування, діагностичної, комунікативної, інформаційно-аналітичної функцій та розкрито роль цих функцій у формуванні їхньої професійної компетентності; розглянуто освітньо-професійну програму "Технології переробки нафти, газу та твердого палива" першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 161 Хімічні технології та інженерія (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут"); з метою індивідуалізації освітньої траєкторії та формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів хіміко-технологічного профілю запропоновано вибіркові навчальні дисципліни, які можуть мати місце у каталозі університетських дисциплін, та обґрунтовано їх доцільність.Документ Компетентісний підхід у процесі професійної та фундаментальної підготовки майбутніх інженерів-бакалаврів в умовах освітніх трансформацій(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Романовський, Олександр Георгійович; Ігнатюк, Ольга Анатоліївна; Гура, Тетяна Віталіївна; Грень, Лариса Миколаївна; Солодовник, Тетяна ОлександрівнаСтаттю присвячено проблемі запровадження компетентнісного підходу у професійній та фундаментальній підготовці майбутніх інженерів бакалаврів різних спеціальностей у технічному університеті в умовах освітніх трансформацій та приєднання до європейського освітнього простору. В умовах модернізації вітчизняної освіти особливої значущості набуває проблема професійної підготовки фахівців, конкурентоздатних на ринку праці, компетентних, які вільно володіють своєю професією. У ході дослідження встановлено, що модернізація освітньої діяльності відбувається в контексті європейських вимог, принципів і стандартів держав ЄС. Доведено, що упровадження компетентнісного підходу в освіту країн-членів ЄС передбачає, що знання практичного спрямування відповідають чотирьом складовим: знати що, знати чому, знати як, знати хто. У статті обґрунтовано низку зовнішніх та внутрішніх чинників, які зумовлюють актуальність упровадження в освітню практику України компетентнісного підходу. Проведений аналіз наукових досліджень дозволив визначити ключові елементи професійної компетентності майбутнього інженера. Розкрито зміст особливостей запровадження компетентнісного підходу в процесі професійної та фундаментальної підготовки майбутніх інженерів бакалаврів різних спеціальностей в умовах освітніх трансформацій.Документ Теоретичні засади самозбережувальної поведінки майбутніх фахівців екстремального виду діяльності(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Сірко, Роксолана; Годій, ЛіліяУ статті проаналізовано теоретичні аспекти понять "компетентність", "професійна компетентність", “професійно-екстремальна компетентність” у різних наукових джерелах. Розглянуто етимологію та лексичне значення терміну "компетентність", встановлено, що для фахівців, що працюють в екстремальних умовах, важливим є формування професійно-екстремальної компетентності. Під професійно-екстремальною компетентністю ми розуміємо складну систему діяльнісно-рольових (знань, вмінь, навичок) та особистісних (професійно важливих якостей) характеристик, які забезпечують здатність і готовність фахівця ефективно виконувати професійні завдання в особливих та екстремальних умовах.Документ Педагог очима студентів: сприйняття професійної спрямованості, професійного іміджу, організації партнерської взаємодії, інформаційної компетентності, професійної компетентності та викладацького лідерства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Романовський, Олександр Георгійович; Ігнатюк, Ольга Анатоліївна; Резнік, Світлана Миколаївна; Солодовник, Тетяна ОлександрівнаУ статті визначено статистично значущу різницю сприйняття студентами професійно важливих утворень педагогів, ставлення до якості викладання яких у студентів було позитивним та негативним. Загалом середній ранг професійно важливих утворень для педагогів, яких студенти оцінюють позитивно, коливається біля 80, а для педагогів, яких студенти оцінюють негативно, біля 30. Між всіма професійно важливими утвореннями, які оцінювали студенти у педагогів, є достатньо сильний кореляційний зв'язок. Можна припустити, що розвиток сукупності визначених нами професійно важливих утворень буде мати значення для позитивної оцінки студентами педагога як такого, що відрізняється високою якістю викладання.Документ Інтернет-дидактика у розвитку професійної компетентності майбутнього фахівця (на прикладі розвитку медіакомпетеності фахівців з нафтогазової справи)(2022) Білецький, Володимир Стефанович; Онкович, Ганна ВолодимирівнаУ статті розглянуто і проаналізовано особливості інтернет-дидактики та її складників з метою підвищення ефективності навчального процесу та наукових досліджень, зокрема, і в першу чергу за спеціальністю «Нафтогазова інженерія та технології». На прикладах проілюстровано застосування блогодидактики, вікідидактики, вебінародидактики, спеціалізованих он-лайн курсів лекцій. У контексті інтернетдидактики порушено тему надійності інформації, Подана чинна вітчизняна класифікація наукових і навчальних видань. Сформульовані методичні підходи і рекомендації щодо їх використання.Документ Сутність та структурні компоненти базової професійної компетентності майбутніх інженерів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Резнік, Світлана Миколаївна; Кузнецова, Ганна АнатоліївнаПроаналізовано поняття "компетентність", "професійна компетентність", "базова професійна компетентність", "базова професійна компетенція", “математична компетентність”. Проведено порівняння понять базової професійної компетентності і базової професійної компетенції. На основі аналізу і порівняння зазначених понять, отримано визначення поняття "базова професійна компетентність майбутнього інженера". Охарактеризовано структурні компоненти базової професійної компетентності майбутнього інженера.