2017
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/28160
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Аналіз процесу сульфатування в трубчастому плівковому реакторі методом математичного моделювання(НТУ "ХПІ", 2017) Подустов, Михайло Олексійович; Дзевочко, Альона Ігорівна; Лисаченко, Ігор Григорович; Дзевочко, Олександр МихайловичПропонуються результати математичного моделювання для визначення оптимальних умов ведення процесу сульфатування в трубчастому плівковому реакторі з низхідним рухом плівки органічної речовини та газоподібного сульфатуючого агенту. Показані та проаналізовані впливи початкових концентрацій, витрат та температур технологічних потоків на перебіг процесу. Зроблено висновки про можливість поліпшення температурного режиму процеса сульфатування в трубчастому плівковому реакторі за допомогою сегментування охолоджуючої рубашки та зміни напрямів руху охолоджуючої рідини.Документ Обґрунтування вибору робочих концентрацій оцтової кислоти для електрохімічного синтезу пероксиоцтової кислоти(НТУ "ХПІ", 2017) Білоус, Тетяна Андріївна; Тульський, Геннадій Георгійович; Корогодська, Алла Миколаївна; Подустов, Михайло ОлексійовичВикористання електрохімічного синтезу дозволяє одержувати пероксиоцтову кислоту високої чистоти. Обґрунтовано вибір стадійності електрохімічного синтезу пероксиоцтової кислоти. Побудована діаграма Е − рН системи СН₃СООН − Н₂О. Методом вольт-амперометрії досліджені анодні процеси в водних розчинах оцтової кислоти в діапазоні концентрацій 0,5…9 моль/дм³ на платиновому електроді. Електрохімічний синтез пероксиоцтової кислоти суміщений з виділенням кисню з води. Показано, що збільшення концентрації оцтової кислоти до 6 моль/дм³ зсуває рівноважний потенціал на платиновому електроді у позитивний бік, що викликано зростаючою адсорбцією органічних сполук. Встановлено, що робочі концентрації оцтової кислоти, при яких досягається максимальний вихід за струмом, знаходиться у діапазоні 2…5 моль/дм³.Документ Про підвищення екологічної безпеки повернення супутньо-пластових вод нафтогазоконденсатних родовищ(НТУ "ХПІ", 2017) Мельник, Анатолій Павлович; Німець, Наталя Миколаївна; Подустов, Михайло ОлексійовичДосліджено зменшення концентрації іонів заліза (ІІ) при одержанні йоду з супутньо-пластових вод нафтогазоконденсатних родовищ України озонуванням, оцінено ступінь перетворення заліза (ІІ) в залізо (ІІІ), встановлено, що при озонуванні суміші іонів Fe²⁺ з іонами J⁻ на залежності ступеня утворення йоду від співвідношенні Fe²⁺/J⁻ спостерігається максимум, до досягнення якого переважно в реакцію вступають іони йоду, що вказує на можливість вилучення йоду з СПВ, озонування прискорює процес перетворення іонів заліза (ІІ) в іони заліза (ІІІ), які коагулюючи випадають у осад разом з завислими речовинами, що покращує процес підготовки супутньо-пластових вод до повернення та впливає на екологічну безпеку.