Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/62920

Журнал "Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит" створений з метою всебічної підтримки державної політики в галузі енергозбереження, та інформування широких верств населення про нові наукові досслідження, актуальні проблеми та шляхи їх реалізації. Наукові статті журналу відображають дослідження вчених та фахівців в галузі економіки та енергетики направлених на підвищення енергоефективності.

Рік заснування: 2002. Періодичність: 12 раз на рік. ISSN 2313-8890 (Online), ISSN 2218-1849 (Print)

Новини

Журнал включено до категорії Б «Переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії» (накази МОН України № 886 від 02.07.2020 та № 1188 від 24.09.2020)

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 16

Глобальна діджиталізація як фактор розвитку міжгалузевих зв'язків виробничих підприємств: питання методології
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Мехович, Сергій Анатолійович; Кузьминський, Костянтин Миколайович; Галяпа, Владислав Андрійович
В статті розглянуто сутність процесів глобальної діджиталізації та її вплив на розвиток виробничої інтеграції. Зазначено, що ці процеси мають значні переваги у розвитку міжгалузевих зв'язків, але разом з цим стикаються з рядом складних проблем, які можуть вплинути на розвиток міжгалузевих зв'язків виробничих підприємств. Ці проблеми можуть стосуватися як технічних аспектів, так і організаційних і соціальних викликів. Обгрунтовано, що кібербезпека, приватність даних, технічні проблеми, організаційні і культурні виклики, а також економічні імплікації є основними проблемами, які потребують уваги і рішень. Зазначено, що неокласична економічна теорія відіграє важливу роль у розумінні причин та наслідків інтеграції в економіці. Інтеграція в економічному контексті зазвичай стосується процесу зближення країн або регіонів через економічну взаємодію, яка може включати в себе торгову інтеграцію, економічні союзи та інші форми співпраці. Інтеграція може призвести до структурних змін в економіці, таких як закриття неприбуткових підприємств і переорієнтація на нові галузі. Розглянуто детально, як глобальна діджиталізація впливає на розвиток міжгалузевих зв'язків. Визначено та надано характеристику механізмам, що задіяні у глобальній діджиталізації та як вони впливають на розвиток міжгалузевих зв'язків.
Теоретичні засади визначення місця України у сучасному міжнародному економічному обміні
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Мехович, Сергій Анатолійович; Лаушкін, Аркадій Миколайович; Кузнецов, Юрій Анатолійович
В статті порушено питання щодо визначення місця України у сучасному міжнародному обміні. Міжнародний економічний обмін здійснюється у всіх напрямках міжнародних відносин. Предметами обміну виступають інновації, технології, готова продукція, фінанси, робоча сила. Сприяє цим процесам створення різних мережевих структур, у рамках яких відбуваються зовнішньоекономічні звязки та здійснюються процеси обміну,купівлі та продажу. Визначено базові економічні категорії,що становлять основу економічної політики у формуванні міжнародних економічних відносин.Наведено сутність цих категорій,їх складові тавиклики для національних інтересів у контексті міжнародної інтеграції. Зазначено, що глобалізація надає доступ до нових ринків, технологій та інвестицій, але вимагає від країн адаптації, підвищення конкурентоспроможності та забезпечення економічної безпеки. Держави повинні активно працювати над стратегіями, які дозволяють національним господарствам успішно інтегруватися в глобальну економіку, зберігаючи при цьому економічний суверенітет та забезпечуючи стійкий розвиток.Обгрунтовано, що детермінанти зовнішньоекономічних зв’язків українського господарства є багатогранними і включають економічні, геополітичні, етнічні, історичні, культурні, інституційні та просторово-ресурсні аспекти. Кожен із цих факторів впливає на формування зовнішньоекономічної політики та визначає міжнародні позиції України. Взаємодія цих детермінант формує стратегію країни на міжнародній арені, впливаючи на її економічне зростання, розвиток та інтеграцію у світову економічну систему. Обгрунтовано, що базові економічні категорії є фундаментом для формування міжнародної економічної політики. Розуміння і правильне використання цих категорій дозволяє країнам ефективно інтегруватися в світову економіку, підтримувати економічне зростання, зміцнювати свої міжнародні позиції та забезпечувати добробут населення. Економічна політика, заснована на аналізі цих категорій, сприяє розвитку міжнародних економічних відносин і досягненню стратегічних економічних цілей країни.
Моделювання економічної ефективності процесу управління стратегічними змінами для формування конкурентних переваг підприємства
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Перерва, Олександр Петрович; Мехович, Сергій Анатолійович; Кобєлєва, Тетяна Олександрівна; Савченко, Ольга Ігорівна; Крамськой, Дмитро Юрійович
У статті розглядається процес моделювання економічної ефективності управління стратегічними змінами на промислових підприємствах з метою формування конкурентних переваг. Аналізуються ключові аспекти системного підходу до стратегічних змін, включаючи аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища, встановлення цілей, розробку моделей економічної ефективності та постійний моніторинг результатів. Особлива увага приділяється використанню фінансових і нефінансових показників для комплексної оцінки ефективності змін. Обґрунтовано, що моделювання економічної ефективності управління стратегічними змінами є важливим інструментом для досягнення довгострокового успіху та формування стійких конкурентних переваг промислових підприємств. Доведено, що моделювання економічної ефективності процесу управління стратегічними змінами є важливим інструментом для досягнення та збереження конкурентних переваг підприємства. Використання фінансових та нефінансових показників дозволяє об'єктивно оцінити ефективність впроваджуваних змін та приймати обґрунтовані рішення. Успішне впровадження стратегічних змін сприяє підвищенню ефективності діяльності підприємства, задоволеності клієнтів та загальній конкурентоспроможності на ринку. Висновки статті містять рекомендації щодо розробки та впровадження системних підходів до управління стратегічними змінами, використання інноваційних технологій, врахування комплексних показників ефективності та підтримки гнучкості й адаптивності підприємств.
Діджиталізація як фактор конкурентоспроможності у єдиному міжнародному цифровому ринку
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Мехович, Сергій Анатолійович; Кузьминський, Костянтин Миколайович; Перерва, Олександр Петрович
У статті розглянуто актуальні питання, пов’язані зі створенням єдиного міжнародного цифрового ринку. Умови, в яких належить функціонувати промисловому комплексу України в найближчій перспективі знаходяться під впливом глобалізації. Найбільш впливовими факторами цих процесів є цифрова трансформація, пандемія та військові конфлікти. Надано стислу інформацію щодо сутності цих процесів. Зазначено, що діджиталізація здійснюється у межах економічної політики, яка в ЄС спрямована на створення єдиного міжнародного цифрового ринку. Наведено характерні риси цього процесу. Створення єдиного цифрового ринку є однією з головних перспектив та викликів сучасності. Цифровізація створила світ без кордонів та її впровадження вимагає нової форми управління на основі характерних для неї специфічних властивостей. Цей процес потребує вирішення ряду практичних і політичних питань у економічних та торгівельних відносинах міжнародної спільноти. Ігнорування цих процесів, або необ’єктивна оцінка у підходах до їх здійснення може привести до катастрофічних наслідків у забезпеченні конкурентоспроможності окремих підприємств, регіонів і цілої країни. Зазначено, що проблема регулювання єдиного цифрового ринку полягає в забезпеченні можливості для єдиного ринку працювати в цифровому світі так само, як і в аналоговому. Це означає забезпечення кращого доступу для споживачів і компаній до електронних товарів та послуг на всій території ЄС, а також створення умов для розвитку цифрових мереж та сфери послуг і максимізації потенціалу зростання цифрової економіки ЄС.
Методологія визначення впливу цифрових технологій на економічну політику
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Мехович, Сергій Анатолійович; Кузьминський, Костянтин Миколайович
У статті розглянуто актуальні питання, пов’язані зі створенням єдиного міжнародного цифрового ринку, та їх впливом на економічну політику. Підкреслено, що умови, в яких належить функціонувати промисловому комплексу України в найближчій перспективі знаходяться під впливом глобалізації. Надано стислу інформацію щодо сутності цих процесів. Зазначено, що діджиталізація здійснюється у межах економічної політики, яка в ЄС спрямована на створення єдиного міжнародного цифрового ринку. Наведено характерні риси цього процесу. Зазначено також,що згідно прийнятій в ЄС політиці, протягом наступних п’яти років планується зосередитись на трьох ключових цілях, щоб гарантувати, що цифрові рішення будуть допомагати Європі йти власним шляхом до цифрової трансформації, яка працює на благо людей через повагу до наших цінностей, а саме, впровадження технологій, які працюють для людей, побудові справедливої та конкурентоспроможної економіки та відкритого, демократичного та сталого суспільства. Надано стислу характеристику кожному із напрямів. Обгрунтовано, що кожен громадянин, кожен працівник, кожен бізнесмен повинни мати справедливий шанс, де б вони не жили, пожинати переваги нашого суспільства, яке все більше оцифровується. Цифрові рішення, такі як системи зв’язку, штучний інтелект або квантові технології, можуть багатьма способами збагатити наше життя, хоча переваги цифрових технологій не обходяться без ризиків і витрат. Громадяни більше не стають неспроможними здійснювати контроль над тим, що відбувається з їхніми особистими даними, і все більше перевантажуються приверненням їхньої уваги. Підкреслено, що зловмисна кіберактивність може загрожувати нашому особистому добробуту або порушити нашу критичну інфраструктуру та створювати ширші проблеми безпеки. Непередбачені та непрогнозовані наслідки втручання штучного інтелекту у буття людства вже занепокоїли мешканців планети та Уряди практично всіх країн. Ця суттєва суспільна трансформація вимагає глибокого обмірковування на всіх рівнях суспільства щодо того, як Європа може найкращим чином протистояти цим ризикам і викликам. Зазначено дієвісті інноваційної політики, зокрема, країн ЄС, за оцінкою рівня їх готовності до впровадження передової цифрової технології – 5G-інтернету. Зазначено, що рівень діджиталізації бізнесу – найбільш вагомий фактор діджиталізації ринку праці, оскільки спричиняє його кількісні та якісні модифікації.
Стан та особливості конструкторської діяльності на сучасних виробничих підприємствах
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Мехович, Сергій Анатолійович; Тюфанов, Георгій Леонідович
У статті зазначено, що важливою особливістю і невід'ємною частиною конструкторської діяльності є взаємодія з іншими підрозділами підприємства, зокрема з виробничими, маркетинговими та дослідно-розробницькими відділами. Така співпраця дозволяє забезпечити високу якість продукції та її відповідність вимогам ринку. Здійснення ефективної взаємодії з різними відділами підприємства вимагає глибокого розуміння їх потреб, цілей і внутрішньої динаміки, а також вміння вирішувати конфліктні ситуації та досягати компромісів. Взаємодія з виробничими відділами є критичною для успішного впровадження конструкторських рішень у життя. Конструктори повинні зрозуміти обмеження виробництва, технічні можливості обладнання, витрати на виробництво та інші фактори, щоб розробити оптимальні конструкції, які будуть легко виготовлятися та підтримуватися на лінії виробництва.Розкрито особливості взаємодії з маркетинговими та дослідно-розробницькими відділами. вищим управлінням підприємства, спільне проведення проектів та ініціатив, іншими підрозділами підприємства, такими як відділ закупівель, логістики, обслуговування клієнтів тощо, щоб забезпечити успішну реалізацію їхніх проектів та продуктів. Розглянуто стан впровадження систем автоматизованого проектування (САПР) на підприємствах машинобудування може варіюватися в залежності від країни, конкретної галузі машинобудування та обраної стратегії компанії. Проте, загалом можна виділити деякі загальні тенденції. Розкрито механізми обміну інформацією конструкторського відділу з іншими відділами. Відзначено,що такі комунікації забезпечуються за допомогою різноманітних інструментів, технологій та підходів, спільної роботи та обміну даними.Зроблено загальні висновки щодо особливостей конструкторської діяльності у сучасних умовах.
Підходи до удосконалення ефективності конструювання інноваційної техніки
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Мехович, Сергій Анатолійович; Потапов, Федір Вікторович
Конструкторська діяльність – це творчий процес, який майже цілком залежить від професійних здібностей інженера-конструктора, але його здатність реалізувати свої можливості у найкоротші терміни в значній мірі обумовлюється використанням досягнутих успіхів у проектуванні частин вузлів і цілих виробів. Сучасну конструкторську діяльність на машинобудівному підприємстві можна умовно звести до двох напрямів: конструювання принципово нової інноваційної техніки і удосконалення виробів, які вже освоєні і поставляються на ринок. І в першому і у другому випадку для скорочення всього виробничого циклу може бути застосовано блочно-модульне проектування, яке передбачає створення виробів на основі модулів і блоків. Сучасне машинобудування характеризується постійним ускладненням і частою заміною конструкцій машин, тому при проектуванні і подальшому виробництві більшої кількості машин необхідно, перш за все, розбивати їх конструкцію на самостійні складальні одиниці, тобто агрегати, щоб всі вони виконували певні функції в машині. Такий підхід дозволить організувати спеціалізоване виробництво вузлів як самостійних виробів, виконання основних функцій яких можна перевірити незалежно від усієї машини в цілому на будь якому етапі. Розробка оптимальних компоновочних схем дозволяє створювати в залежності від типу виробництва умови найбільш економічного використання агрегатів і визначати послідовність їх експлуатації в тій чи іншій компоновці. Сучасні машинобудівні компанії впроваджують велику кількість різних автоматизованих ІТ-систем, які разом створюють віртуальне підприємство та охоплюють усі етапи життєвого циклу продукту (CALS — Computer Aided Acquisition and Life-Cycle Support — автоматизація безперервних поставок і життєвого циклу продукту). Прискорення темпів інноваційних процесів є вирішальною умовою підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства та якості продукції. Автоматизація процесів проектування особливо ефективна при переході від автоматизації окремих інженерних розрахунків до комплексної автоматизації, створюючи для цього системи автоматизованого проектування (САПР). САПР є комплексом, необхідним для обробки даних в умовах проектно-технологічної підготовки виробництва. Комплекс САПР включає системи як структурні елементи - спеціалізовані частини, орієнтовані на вирішення завдань на конкретному етапі проектування: проектування, інженерні розрахунки (САПР-К), технологічна підготовка виробництва (САПР-Т). Системи САПР-К і САПР-Т - це частини САПР, які вирізняються специфікою, що забезпечує виконання різноманітних проектних завдань і отримання відповідних проектних рішень і конструкторської документації.
Теоретичні підходи до визначення місця України у сучасному міжнародному економічному обміні
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Мехович, Сергій Анатолійович; Лаушкін, Аркадій Миколайович; Захарченков, Олексій Сергійович
У статті відзначено, що домінуюча роль в економіці тісно пов’язана з глобалізацією, яка, з одного боку, прискорює міжнародний обмін технологіями, ресурсами, сприяє розвитку міжнародної торгівлі, а з іншого – загострює конкуренцію на світовому ринку, поступово витісняючи його зі сфери матеріальних благ і послуг у світ знань, ідей та інформації. Це змінює характер і роль промислової політики, яка все більше підпорядковується завданню розробки чіткої інноваційної стратегії, спрямованої на створення ефективної інфраструктури з використанням новітніх комунікаційних та інформаційних технологій. Обгрунтовано, що базові економічні категорії становлять основу економічної політики у формуванні міжнародних економічних відносин. Акцентовано увагу на необхідність подальшого наукового впливу міжнародних торговельно-економічних зв’язків на економічний розвиток України. Зазначено, що в основі методології ретроспективного дослідження включення господарства України в систему міжнародних економічних відносин має лежати історико-інституційний підхід до вивчення економічних процесів і явищ в їх єдності, взаємообумовленості та взаємодії з іншими, неекономічними сферами економічного життя, у генетично-спадкоємному розвитку. Наведено чинники, які детермінують горизонтальні (мережеві) та вертикальні (ієрархічні) зв’язки між елементами світової системи господарства. Серед таких чинників історико-культурні та суспільно-політичні займають чільне місце поряд із техніко-економічними та організаційно-просторовими. Виділено базові економічні категорії, що становлять основу економічної політики у формуванні міжнародних економічних відносин Української економіки. Обгрунтовано, що Європейський Союз - одна з потенційних наддержав. Наведено основні відмінні риси євроінтеграційних механізмів. Розкрито основні результати включення України в систему міжнародного економічного обміну. Обгрунтовано, що економіка залишається тією сферою, яка змушує політиків і державних лідерів діяти в тому чи іншому напрямку. Це виражається в розробці моделі економічної політики країни, яка значною мірою впливає на поведінку суб'єктів господарювання, розвиток основних сфер діяльності та стратегії.
Реінжиніринг бізнес-процесів у конструкторській діяльності сучасних машинобудівних підприємств
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Мехович, Сергій Анатолійович; Тюфанов, Георгій Леонідович
Науково-технічний прогрес, глобалізація і ринкова конкуренція поставили виробників перед фактом значного скорочення життєвого циклу готових виробів. Сучасний етап розвитку машинобудування характеризується широким впровадженням новітніх досягнень науки і техніки, що забезпечує підвищення ефективності виробництва за рахунок скорочення довжини процесу проектування і впровадження нових,сучасних видів машин, обладнання, матеріалів,тощо. З’явились гнучкі виробничі системи, роботи, оброблювальні центри, які значно скоротили виробничий цикл і в цих умовах сформувались нові вимоги до конструкторської діяльності. У зв'язку зі стрімким розвитком комп'ютерних технологій сьогодні практично не залишилося інжинірингової діяльності, яка так чи інакше не була б оснащена інструментами комп'ютерного моделювання та проектування. Реінжиніринг - радикальніший захід, який передбачає глобальну перебудову бізнес-процесів, тому під час реінжинірингу діяльність компанії може бути змінена докорінно. На сьогодні можна зустріти декілька розумінь процесного підходу до управління. Серед них можна виділити розуміння, яке базується на системному розгляді діяльності підприємства як сукупності процесів та розробки системи управління процесами. Це розуміння процесного підходу ґрунтується на визначенні процесного та системного підходу стосовно підприємства, визначенні бізнес-процесу підприємства та системи взаємопов’язаних процесів, а також на розумінні кроків, необхідних для впровадження процесного підходу. Такий підхід є основоположним і визначальним моментом підвищення ефективності управління є управління виробництвом в напрямку його вдосконалення. Розглянуто особливості конструкторської діяльності та основні підходи до її реінжинірингу.
Підходи до удосконалення ефективності конструювання інноваційної техніки
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Мехович, Сергій Анатолійович; Потапов, Федір Вікторович
Конструкторська діяльність – це творчий процес, який майже цілком залежить від професійних здібностей інженера – конструктора, але його здатність реалізувати свої можливості у найкоротші терміни в значній мірі обумовлюється використанням досягнутих успіхів у проектуванні частин вузлів і цілих виробів. Сучасну конструкторську діяльність на машинобудівному підприємстві можна умовно звести до двох напрямів: конструювання принципово нової інноваційної техніки і удосконалення виробів, які вже освоєні і поставляються на ринок. І в першому і у другому випадку для скорочення всього виробничого циклу може бути застосовано блочно-модульне проектування, яке передбачає створення виробів на основі модулів і блоків. Сучасне машинобудування характеризується постійним ускладненням і частою заміною конструкцій машин, тому при проектуванні і подальшому виробництві більшої кількості машин необхідно, перш за все, розбивати їх конструкцію на самостійні складальні одиниці, тобто агрегати, щоб всі вони виконували певні функції в машині. Такий підхід дозволить організувати спеціалізоване виробництво вузлів як самостійних виробів, виконання основних функцій яких можна перевірити незалежно від усієї машини в цілому на будь якому етапі. Розробка оптимальних компоновочних схем дозволяє створювати в залежності від типу виробництва умови найбільш економічного використання агрегатів і визначати послідовність їх експлуатації в тій чи іншій компоновці. Сучасні машинобудівні компанії впроваджують велику кількість різних автоматизованих ІТ-систем, які разом створюють віртуальне підприємство та охоплюють усі етапи життєвого циклу продукту . Автоматизація процесів проектування особливо ефективна при переході від автоматизації окремих інженерних розрахунків до комплексної автоматизації, створюючи для цього системи автоматизованого проектування (САПР). САПР є комплексом, необхідним для обробки даних в умовах проектно-технологічної підготовки виробництва. Комплекс САПР включає системи як структурні елементи - спеціалізовані частини, орієнтовані на вирішення завдань на конкретному етапі проектування: проектування, інженерні розрахунки (САПР-К), технологічна підготовка виробництва (САПР-Т). Системи САПР-К і САПР-Т - це частини САПР, які вирізняються специфікою, що забезпечує виконання різноманітних проектних завдань і отримання відповідних проектних рішень і конструкторської документації. Застосування таких підходів в цілому сприяє підвищенню ефективності конструювання інноваційної техніки.