Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/62920
Офіційний сайт http://eee.khpi.edu.ua/
Журнал "Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит" створений з метою всебічної підтримки державної політики в галузі енергозбереження, та інформування широких верств населення про нові наукові досслідження, актуальні проблеми та шляхи їх реалізації. Наукові статті журналу відображають дослідження вчених та фахівців в галузі економіки та енергетики направлених на підвищення енергоефективності.
Рік заснування: 2002. Періодичність: 12 раз на рік. ISSN 2313-8890 (Online), ISSN 2218-1849 (Print)
Новини
Журнал включено до категорії Б «Переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії» (накази МОН України № 886 від 02.07.2020 та № 1188 від 24.09.2020)
Переглянути
111 результатів
Результати пошуку
Документ Marketing strategies as a means to enhance educational innovations(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Kosenko, O. P.; Klimov, MaksymThis article examines how marketing strategies impact educational innovations, using a project at the Kharkiv Art College as an example. The project integrates engineering and art education to expand student horizons through microgreen cultivation. Employing both qualitative and quantitative methods, the attitudes of students and educators towards innovations were explored. Results show that marketing strategies and an interdisciplinary approach increase student engagement. Assessing strategy effectiveness through awareness and satisfaction, the study highlights the importance of a strategic approach to enrich education and create a creative environment.Документ Середовище виховання і становлення Творців Нової України(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Іванько, Олександр ОлександровичДокумент Управління інноваційними проєктами на ринку ІТ-послуг за умов змін та ризиків сучасності(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Павлов, Костянтин Володимирович; Новосад, Оксана Володимирівна; Опашнюк, Юрій Володимирович; Березюк, Максим Русланович; Коритко, Михайло ВасильовичУправління інноваційними ідеями на ринку ІТ-послуг у наш час є надзвичайно важливим завданням. Загальна динаміка розвитку технологій, постійні зміни вимог споживачів та зростаюча конкуренція ставлять перед компаніями, що працюють у цій сфері, серйозні виклики. Інноваційність стає основною ланкою успіху в цьому сегменті ринку, оскільки вона дозволяє підприємствам не тільки виживати, а й активно розвиватися, надаючи конкурентні переваги та відповідаючи зростаючим потребам клієнтів. Тому вивчення питань управління інноваційними проєктами в ІТ-сфері в умовах змін і ризиків є дуже важливим як для практики, так і для теоретичного розвитку. Стаття приділяє увагу дослідженню стратегій управління такими проєктами в умовах нестабільного середовища. Вона розглядає ключові аспекти управління, такі як ідентифікація та аналіз ризиків, адаптація до змін, використання На поточному ринку послуг у сфері інформаційних технологій інноваційні ініціативи стають стратегічним елементом конкурентного просування компаній. Проте, зміни у технологічному ландшафті, мінливість у споживчих вимогах, а також регулятивні перетворення породжують значні виклики для управління такими проектами. Значна частина завдання полягає в тому, як ефективно керувати інноваційними проєктами в умовах невизначеності та ризику, забезпечуючи їх успішне впровадження та конкурентоздатність на ринку. Це важливо розглянути стратегічні підходи до управління, які дозволять підприємствам адаптуватися до змін та ефективно використовувати інноваційні можливості для забезпечення свого успіху. Управління інноваційними проектами представляє собою складний та важливий процес у сучасному бізнесі, що потребує використання різноманітних теоретичних та методологічних підходів для досягнення мети. В даному тексті ми розглянемо основні теоретичні та методологічні аспекти управління інноваційними проектами, включаючи стратегічне планування, управління ризиками, використання методів та інструментів управління проектами, а також особливості впровадження інновацій. Стратегічне планування виступає як ключовий етап управління інноваційними проєктами. Воно включає в себе визначення мети проекту, аналіз ринкових умов та конкурентного середовища, встановлення стратегічних напрямків розвитку, а також розробку планів комерціалізації новаторських продуктів. Стратегічне планування є ключовим для вирішення основних викликів та визначення оптимального шляху досягнення успіху у проекті. Управління ризиками відіграє важливу роль у контексті управління інноваційними проєктами. Оскільки такі проекти часто пов'язані з великим ризиком, ефективне управління ним стає критично важливим для їх успішної реалізації. Це включає ідентифікацію потенційних загроз, оцінку їх впливу на проект, розробку стратегій мінімізації ризиків та планування заходів щодо управління кризовими ситуаціями. Управління інноваційними проєктами на ринку ІТ-послуг в умовах змін та ризиків представляє складне завдання, що вимагає комплексного підходу та урахування різноманітних чинників. Проведене дослідження дозволяє зробити кілька ключових висновків. В першу чергу, необхідність змін стала неухильною реальністю сучасного ринку ІТ-послуг, і тому компанії повинні бути готові до оперативної адаптації до нових умов. Стабільне управління змінами стає визначальним фактором успіху в цій сфері. Другий висновок стосується важливості ефективного управління ризиками, які є неодмінною складовою будь-якого інноваційного проекту, особливо в галузі інформаційних технологій. Підприємства повинні бути готові виявляти, оцінювати та керувати ризиками, щоб зменшити їх негативний вплив на проекти. Третій висновок підкреслює необхідність використання сучасних методів та інструментів управління проектами, таких як Agile, SCRUM, Lean тощо, для успішного управління інноваційними проєктами в галузі ІТ. Використання цих методологій дозволяє ефективно реагувати на зміни та впроваджувати інноваційні ідеї. Нарешті, важливість врахування організаційних аспектів, таких як корпоративна культура, комунікація зі зацікавленими сторонами та створення сприятливого середовища для інноваційного розвитку, підкреслюється як четвертий висновок. Загалом, висновки підкреслюють, що управління інноваційними проєктами на ринку ІТ-послуг в умовах змін та ризиків вимагає комплексного підходу та професіоналізму від керівництва та команди проекту. Тільки при уважному розгляді всіх факторів та використанні сучасних методів можна досягти успіху в цій галузі. новаторських методів управління та ефективне використання ресурсів.Документ Релокація бізнесу: стратегія меблевих підприємств(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Мисик, Володимир ВолодимировичСтаття розглядає важливий аспект стратегічного управління у сфері меблевого виробництва. Автори зосереджуються на проблемі перенесення виробництва та бізнесу, враховуючи сучасні виклики та можливості, які виникають у контексті глобалізації та змін у світовій економіці. Через аналіз причин та наслідків релокації, стаття надає читачам інсайти щодо стратегічних рішень, необхідних для успішного переходу меблевих підприємств до нових місць розташування. Розглядаються фактори, такі як зниження витрат, доступ до нових ринків та технологічні можливості, що стимулюють компанії до прийняття таких стратегічних рішень. Проаналізовано сегмент меблевого ринку та наведено статистичні дані щодо переміщених і працюючих підприємств. Ця стаття спрямована на фахівців у галузі управління, дослідників та практиків, які цікавляться аспектами стратегічного розвитку меблевого бізнесу в умовах сучасного економічного середовища.Документ Методологія визначення впливу цифрових технологій на економічну політику(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Мехович, Сергій Анатолійович; Кузьминський, Костянтин МиколайовичУ статті розглянуто актуальні питання, пов’язані зі створенням єдиного міжнародного цифрового ринку, та їх впливом на економічну політику. Підкреслено, що умови, в яких належить функціонувати промисловому комплексу України в найближчій перспективі знаходяться під впливом глобалізації. Надано стислу інформацію щодо сутності цих процесів. Зазначено, що діджиталізація здійснюється у межах економічної політики, яка в ЄС спрямована на створення єдиного міжнародного цифрового ринку. Наведено характерні риси цього процесу. Зазначено також,що згідно прийнятій в ЄС політиці, протягом наступних п’яти років планується зосередитись на трьох ключових цілях, щоб гарантувати, що цифрові рішення будуть допомагати Європі йти власним шляхом до цифрової трансформації, яка працює на благо людей через повагу до наших цінностей, а саме, впровадження технологій, які працюють для людей, побудові справедливої та конкурентоспроможної економіки та відкритого, демократичного та сталого суспільства. Надано стислу характеристику кожному із напрямів. Обгрунтовано, що кожен громадянин, кожен працівник, кожен бізнесмен повинни мати справедливий шанс, де б вони не жили, пожинати переваги нашого суспільства, яке все більше оцифровується. Цифрові рішення, такі як системи зв’язку, штучний інтелект або квантові технології, можуть багатьма способами збагатити наше життя, хоча переваги цифрових технологій не обходяться без ризиків і витрат. Громадяни більше не стають неспроможними здійснювати контроль над тим, що відбувається з їхніми особистими даними, і все більше перевантажуються приверненням їхньої уваги. Підкреслено, що зловмисна кіберактивність може загрожувати нашому особистому добробуту або порушити нашу критичну інфраструктуру та створювати ширші проблеми безпеки. Непередбачені та непрогнозовані наслідки втручання штучного інтелекту у буття людства вже занепокоїли мешканців планети та Уряди практично всіх країн. Ця суттєва суспільна трансформація вимагає глибокого обмірковування на всіх рівнях суспільства щодо того, як Європа може найкращим чином протистояти цим ризикам і викликам. Зазначено дієвісті інноваційної політики, зокрема, країн ЄС, за оцінкою рівня їх готовності до впровадження передової цифрової технології – 5G-інтернету. Зазначено, що рівень діджиталізації бізнесу – найбільш вагомий фактор діджиталізації ринку праці, оскільки спричиняє його кількісні та якісні модифікації.Документ Прогнозна модель оцінювання рівня фінансово-економічного потенціалу промислового підприємства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Заїка, Катерина ОлегівнаСтаття присвячена проблематиці прогнозування рівня фінансово-економічного потенціалу промислових підприємств як стратегічно важливого інструменту управління за необхідності пристосування до внутрішніх та зовнішніх ринкових змін. Запропоновано реалізацію прогнозної моделі з використанням адаптивного методу прогнозування економічних часових рядів, зокрема: моделі експоненціального згладжування часового ряду. У ході реалізації розраховано інтегральний показник рівня фінансово-економічного потенціалу, обґрунтовано вибір методу прогнозування, здійснено оцінку якості моделі згладжування та надійності отриманих прогнозних значень, а також наведено інтерпретацію результатів прогнозування. Дослідження проведено на основі комплексної оцінка за допомогою інтегральних показників рівня забезпечення фінансово-економічного потенціалу, а саме його компонент (бюджетно-ресурсної, фінансово-інвестиційної, безпеко-орієнтованої, позикової, (корпоративної, кредитно-ринкової, інвестиційної, інноваційно-технологічної та (ризико-адаптивної) за критерієм встановлених еталонів та застосування адаптивної моделі прогнозування економічних часових рядів, експотенціального згладжування ряду Хольта, що дозволило встановити тенденції зміни показника (зниження, зростання або значні коливання). На основі цього для кожного об’єкта дослідження систематизовано отримані параметри моделі прогнозування і значення величини середньої абсолютної відсоткової помилки з наданням відповідних рекомендації щодо забезпечення стабільності та збільшення їх фінансово-економічного потенціалу у довгостроковій перспективі. Практична цінність запропонованого теоретико-методичного підходу полягає у можливості використання розрахунків інтегрального показника рівня фінансово-економічного потенціалу промислових підприємств як інформаційної бази для формування механізму адаптивного управління, що дозволить господарюючим суб’єктам успішно протистояти зовнішнім викликам та внутрішнім загрозам, забезпечить їхню стійкість та конкурентоспроможність на ринку.Документ Сталий розвиток сільських територій: узагальнення досвіду Європейського Союзу(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Демченко, Олександр ВікторовичСтаття присвячена є визначенню ключових тенденцій реалізації Спільної аграрної політики Європейського Союзу та Європейської зелена угода щодо сільських територій та визначення напрямів прикладення зусиль в контексті їх сталого розвитку та забезпечення відтворення людського капіталу в Україні. Визначено, що практичний досвіду Європейського Союзу у проведенні аграрної та регіональної політики, дозволяє виділити найбільш пріоритетні напрями прикладання зусиль щодо забезпечення розвитку сільських територій, а саме: диверсифікація господарської діяльності малих та середніх агровиробників, сільськогосподарська кооперація; державна підтримка малих організаційних форм сільськогосподарських товаровиробників; розвиток несільськогосподарських видів підприємницької діяльності; розбудова та підтримання достатнього рівня соціальної інфраструктури сільських населених пунктів; формування стійких харчових систем та скорочення відстані між точкою виробництва продовольства та його споживання; підтримання біорізноманіття; розвиток аграрного виробництва за принципами циркулярної економіки; розвиток органічного виробництва; раціональне використання земельних ресурсів; збереження та відтворення природних ландшафтів. Запропоновано пріоритетні напрями прикладання зусиль, що забезпечують сталий розвиток сільських територій України на основі узагальнення досвіду Європейського Союзу з поділом на економічну, соціальну та екологічну складову. Обґрунтовано, що концептуальною основою життєзабезпечення сільських територій України є принципи сталого розвитку, такий підхід є безальтернативним у досягненні гармонії між розвитком аграрного виробництва та багатофункціональних сільських територій. Багатофункціональність сільських територій разом із сучасним рівнем їх соціальної інфраструктури є обов’язковою умовою для формування людського капіталу.Документ Конкуренція як ключова властивість ринку сільськогосподарської продукції(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Волик, Сергій ВолодимировичКонкуренція в аграрному секторі є результатом дії єдності суперечливих факторів: максимальної свободи діяльності ринкових сил і значного впливу держави на процеси, що відбуваються у галузі, що забезпечує в цілому ефективність суспільного виробництва. Регулювання конкуренції на аграрному ринку в розвинених країнах є розвиненою і дорогою системою. В даний час в країні неможливо забезпечити таку ж потужну підтримку аграрної сфери, але можна врахувати принципи та методи, які використовуються для цього. На агропродовольчому ринку набувають розвитку різні види конкуренції. Внутрішньогалузева конкуренція можлива лише за зниженні витрат виробництва та реалізації продукції і на тому, що слабкі, технічно відсталі підприємства витісняються з ринку. Міжгалузева конкуренція призводить до перерозподілу капіталу та інших ресурсів між галузями з урахуванням норми прибутку. Участь сільського господарства у цій конкуренції неможлива без державної підтримки через низьку швидкість обороту капіталу та високу фондомісткість у цій галузі. Внутрішньогалузева конкуренція ініціює технічний прогрес, а міжгалузева конкуренція сприяє структурній розбудові АПК. Ринкам сільськогосподарської продукції до певної міри властива досконала конкуренція, а ринків продовольства - монополістична конкуренція. Наголошується, що конкуренція охоплює всі сфери товарного виробництва, розподілу, ринкового обміну та споживання та по-різному проявляється в кожній галузі економіки, що зумовлено специфікою їхньої діяльності. Проведені дослідження конкуренції на ринку сільськогосподарської сировини та продовольства свідчать про необхідність посилення конкурентоспроможності вітчизняної продукції АПК та забезпечення порівнянних зі світовим рівнем споживчих, якісних та цінових характеристик сільськогосподарської продукції, сировини та продовольства незалежно від орієнтації на внутрішній чи зовнішній ринки. Зазначено, що конкуренція в сільському господарстві відрізняється великою кількістю конкурентів на ринку та перешкод на шляху виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції.Документ Стратегії підтримки підприємництва в умовах глобального конкурентного ринку з урахуванням економічного розвитку держави(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Степаненко, Наталія Олексіївна; Кліменко, Олена Миколаївна; Литвиненко, Андрій ВолодимировичСтаття присвячена аналізу та розгляду стратегічних напрямків підтримки підприємництва в контексті сучасного глобального ринкового середовища. Звертаючи увагу на економічний розвиток держави, стаття обговорює ключові виклики та можливості, що виникають у зв'язку з глобалізацією та конкурентним тиском. На основі аналізу та досліджень пропонуються конкретні стратегії та заходи, спрямовані на підтримку та стимулювання підприємницької діяльності в умовах глобальної конкуренції. Зокрема, стаття розглядає такі аспекти, як створення сприятливого бізнес-середовища, фінансова підтримка, розвиток інфраструктури, підтримка експорту, підвищення кваліфікації та інновацій, а також стимулювання розвитку регіонів. Аналізуються та обговорюються важливості стратегій підтримки підприємництва в умовах глобального конкурентного ринку, з урахуванням економічного розвитку держави. Зазначається, що в умовах швидкого розвитку технологій та постійної зміни вимог споживачів, ефективні стратегії підтримки можуть сприяти інноваціям та стабільності у світовому ринковому середовищі. Також розглядаються виклики, з якими стикаються підприємства внаслідок політичних, економічних та технологічних змін, а також роль малих та середніх підприємств у стимулюванні економічного зростання та створенні робочих місць. Ця стаття може бути використана для дослідників, економістів, урядовців та практиків, що цікавляться питаннями підтримки підприємництва в умовах глобального ринкового середовища.Документ Рефлексивне управління підприємствами в умовах діджиталізації бізнес-процесів в промисловій та аграрній сферах(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Перерва, Петро Григорович; Ткачова, Надія Петрівна; Шаульська, Лариса ВолодимирівнаУ статті розкрито сутність рефлексивного управління підприємствами рефлексивного контролю в промисловій та аграрній сферах діяльності в умовах їх диджіталізації, доведено актуальність рефлексивного управління на сучасному етапі розвитку інформаційних технологій, розкрито зміст провідних принципів та основних складових рефлексивного управління. Запропоновано визначати сутність рефлексивний менеджмент як процес управління, що забезпечує суб'єктно-діалогічну професійну взаємодію відносин учасників на підприємствах і в організаціях, стимулювання рефлексивного мислення менеджерів та їх активне залучення до осмислення своєї діяльності та її результатів. При цьому виробничий колектив підприємства розглядається як сукупність осіб, які виконують трудові функції на підставі трудового договору (контракту). Визначено, що рефлексивне управління може бути застосовано до кожного менеджера з метою його свідомого і відповідального ставлення до власної роботи, керуючись його діяльністю на основі рефлексії. Доведено, що розвиток та впровадження цифрових аграрних екосистем на базі національних та регіональних цифрових платформ дозволить створити необхідне інноваційно-інвестиційне середовище, наявність якого є ключовим фактором інтенсивного розвитку аграрного сектору. Зазначено, що використання цифрових інновацій та інформаційних технологій у діяльності сільськогосподарських підприємств дозволить підвищити загальний рівень ефективності на тлі зниження сільськогосподарських комерційних ризиків виробництва та реалізації аграрної продукції.