Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/62920

Офіційний сайт http://eee.khpi.edu.ua/

Журнал "Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит" створений з метою всебічної підтримки державної політики в галузі енергозбереження, та інформування широких верств населення про нові наукові досслідження, актуальні проблеми та шляхи їх реалізації. Наукові статті журналу відображають дослідження вчених та фахівців в галузі економіки та енергетики направлених на підвищення енергоефективності.

Рік заснування: 2002. Періодичність: 12 раз на рік. ISSN 2313-8890 (Online), ISSN 2218-1849 (Print)

Новини

Журнал включено до категорії Б «Переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії» (накази МОН України № 886 від 02.07.2020 та № 1188 від 24.09.2020)

Переглянути

Фільтри

20241

Налаштування

DOI: search.filters.doi.https://doi.org/10.20998/2313-8890.2024.02.04ORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0009-0005-2491-7440

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Методологія визначення впливу цифрових технологій на економічну політику
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Мехович, Сергій Анатолійович; Кузьминський, Костянтин Миколайович
    У статті розглянуто актуальні питання, пов’язані зі створенням єдиного міжнародного цифрового ринку, та їх впливом на економічну політику. Підкреслено, що умови, в яких належить функціонувати промисловому комплексу України в найближчій перспективі знаходяться під впливом глобалізації. Надано стислу інформацію щодо сутності цих процесів. Зазначено, що діджиталізація здійснюється у межах економічної політики, яка в ЄС спрямована на створення єдиного міжнародного цифрового ринку. Наведено характерні риси цього процесу. Зазначено також,що згідно прийнятій в ЄС політиці, протягом наступних п’яти років планується зосередитись на трьох ключових цілях, щоб гарантувати, що цифрові рішення будуть допомагати Європі йти власним шляхом до цифрової трансформації, яка працює на благо людей через повагу до наших цінностей, а саме, впровадження технологій, які працюють для людей, побудові справедливої та конкурентоспроможної економіки та відкритого, демократичного та сталого суспільства. Надано стислу характеристику кожному із напрямів. Обгрунтовано, що кожен громадянин, кожен працівник, кожен бізнесмен повинни мати справедливий шанс, де б вони не жили, пожинати переваги нашого суспільства, яке все більше оцифровується. Цифрові рішення, такі як системи зв’язку, штучний інтелект або квантові технології, можуть багатьма способами збагатити наше життя, хоча переваги цифрових технологій не обходяться без ризиків і витрат. Громадяни більше не стають неспроможними здійснювати контроль над тим, що відбувається з їхніми особистими даними, і все більше перевантажуються приверненням їхньої уваги. Підкреслено, що зловмисна кіберактивність може загрожувати нашому особистому добробуту або порушити нашу критичну інфраструктуру та створювати ширші проблеми безпеки. Непередбачені та непрогнозовані наслідки втручання штучного інтелекту у буття людства вже занепокоїли мешканців планети та Уряди практично всіх країн. Ця суттєва суспільна трансформація вимагає глибокого обмірковування на всіх рівнях суспільства щодо того, як Європа може найкращим чином протистояти цим ризикам і викликам. Зазначено дієвісті інноваційної політики, зокрема, країн ЄС, за оцінкою рівня їх готовності до впровадження передової цифрової технології – 5G-інтернету. Зазначено, що рівень діджиталізації бізнесу – найбільш вагомий фактор діджиталізації ринку праці, оскільки спричиняє його кількісні та якісні модифікації.