Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/62920

Журнал "Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит" створений з метою всебічної підтримки державної політики в галузі енергозбереження, та інформування широких верств населення про нові наукові досслідження, актуальні проблеми та шляхи їх реалізації. Наукові статті журналу відображають дослідження вчених та фахівців в галузі економіки та енергетики направлених на підвищення енергоефективності.

Рік заснування: 2002. Періодичність: 12 раз на рік. ISSN 2313-8890 (Online), ISSN 2218-1849 (Print)

Новини

Журнал включено до категорії Б «Переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії» (накази МОН України № 886 від 02.07.2020 та № 1188 від 24.09.2020)

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 8 з 8

Digitalization as the basis of the EU economic policy in creating a single international digital market
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Mekhovych, Serhii; Poliakova, Tetiana; Kuzmynskyi, Kostiantyn
The article deals with topical issues related to the creation of a single international digital market. The conditions in which Ukraine's industrial complex will have to operate in the near future are influenced by globalization. The European Union (EU) actively supports and develops the digital economy as a basis for the development of all sectors of the regional economy. The EU's economic policy promotes the digitalization of societies in the EU member states and aims to facilitate the development of a single digital market and the eventual creation of the EU Digital Union. The creation of a single digital market is one of the main prospects and challenges for the European Union. Digitalization has created a world without borders, and its implementation requires a new form of governance based on its specific characteristics. This process requires addressing a number of practical and political issues in the economic and trade relations of the international community.The most influential factors in these processes are digital transformation, the pandemic, and military conflicts. The article provides brief information on the essence of these processes.
Глобальна діджиталізація як фактор розвитку міжгалузевих зв'язків виробничих підприємств: питання методології
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Мехович, Сергій Анатолійович; Кузьминський, Костянтин Миколайович; Галяпа, Владислав Андрійович
В статті розглянуто сутність процесів глобальної діджиталізації та її вплив на розвиток виробничої інтеграції. Зазначено, що ці процеси мають значні переваги у розвитку міжгалузевих зв'язків, але разом з цим стикаються з рядом складних проблем, які можуть вплинути на розвиток міжгалузевих зв'язків виробничих підприємств. Ці проблеми можуть стосуватися як технічних аспектів, так і організаційних і соціальних викликів. Обгрунтовано, що кібербезпека, приватність даних, технічні проблеми, організаційні і культурні виклики, а також економічні імплікації є основними проблемами, які потребують уваги і рішень. Зазначено, що неокласична економічна теорія відіграє важливу роль у розумінні причин та наслідків інтеграції в економіці. Інтеграція в економічному контексті зазвичай стосується процесу зближення країн або регіонів через економічну взаємодію, яка може включати в себе торгову інтеграцію, економічні союзи та інші форми співпраці. Інтеграція може призвести до структурних змін в економіці, таких як закриття неприбуткових підприємств і переорієнтація на нові галузі. Розглянуто детально, як глобальна діджиталізація впливає на розвиток міжгалузевих зв'язків. Визначено та надано характеристику механізмам, що задіяні у глобальній діджиталізації та як вони впливають на розвиток міжгалузевих зв'язків.
Діджиталізація як фактор конкурентоспроможності у єдиному міжнародному цифровому ринку
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Мехович, Сергій Анатолійович; Кузьминський, Костянтин Миколайович; Перерва, Олександр Петрович
У статті розглянуто актуальні питання, пов’язані зі створенням єдиного міжнародного цифрового ринку. Умови, в яких належить функціонувати промисловому комплексу України в найближчій перспективі знаходяться під впливом глобалізації. Найбільш впливовими факторами цих процесів є цифрова трансформація, пандемія та військові конфлікти. Надано стислу інформацію щодо сутності цих процесів. Зазначено, що діджиталізація здійснюється у межах економічної політики, яка в ЄС спрямована на створення єдиного міжнародного цифрового ринку. Наведено характерні риси цього процесу. Створення єдиного цифрового ринку є однією з головних перспектив та викликів сучасності. Цифровізація створила світ без кордонів та її впровадження вимагає нової форми управління на основі характерних для неї специфічних властивостей. Цей процес потребує вирішення ряду практичних і політичних питань у економічних та торгівельних відносинах міжнародної спільноти. Ігнорування цих процесів, або необ’єктивна оцінка у підходах до їх здійснення може привести до катастрофічних наслідків у забезпеченні конкурентоспроможності окремих підприємств, регіонів і цілої країни. Зазначено, що проблема регулювання єдиного цифрового ринку полягає в забезпеченні можливості для єдиного ринку працювати в цифровому світі так само, як і в аналоговому. Це означає забезпечення кращого доступу для споживачів і компаній до електронних товарів та послуг на всій території ЄС, а також створення умов для розвитку цифрових мереж та сфери послуг і максимізації потенціалу зростання цифрової економіки ЄС.
Методологія визначення впливу цифрових технологій на економічну політику
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Мехович, Сергій Анатолійович; Кузьминський, Костянтин Миколайович
У статті розглянуто актуальні питання, пов’язані зі створенням єдиного міжнародного цифрового ринку, та їх впливом на економічну політику. Підкреслено, що умови, в яких належить функціонувати промисловому комплексу України в найближчій перспективі знаходяться під впливом глобалізації. Надано стислу інформацію щодо сутності цих процесів. Зазначено, що діджиталізація здійснюється у межах економічної політики, яка в ЄС спрямована на створення єдиного міжнародного цифрового ринку. Наведено характерні риси цього процесу. Зазначено також,що згідно прийнятій в ЄС політиці, протягом наступних п’яти років планується зосередитись на трьох ключових цілях, щоб гарантувати, що цифрові рішення будуть допомагати Європі йти власним шляхом до цифрової трансформації, яка працює на благо людей через повагу до наших цінностей, а саме, впровадження технологій, які працюють для людей, побудові справедливої та конкурентоспроможної економіки та відкритого, демократичного та сталого суспільства. Надано стислу характеристику кожному із напрямів. Обгрунтовано, що кожен громадянин, кожен працівник, кожен бізнесмен повинни мати справедливий шанс, де б вони не жили, пожинати переваги нашого суспільства, яке все більше оцифровується. Цифрові рішення, такі як системи зв’язку, штучний інтелект або квантові технології, можуть багатьма способами збагатити наше життя, хоча переваги цифрових технологій не обходяться без ризиків і витрат. Громадяни більше не стають неспроможними здійснювати контроль над тим, що відбувається з їхніми особистими даними, і все більше перевантажуються приверненням їхньої уваги. Підкреслено, що зловмисна кіберактивність може загрожувати нашому особистому добробуту або порушити нашу критичну інфраструктуру та створювати ширші проблеми безпеки. Непередбачені та непрогнозовані наслідки втручання штучного інтелекту у буття людства вже занепокоїли мешканців планети та Уряди практично всіх країн. Ця суттєва суспільна трансформація вимагає глибокого обмірковування на всіх рівнях суспільства щодо того, як Європа може найкращим чином протистояти цим ризикам і викликам. Зазначено дієвісті інноваційної політики, зокрема, країн ЄС, за оцінкою рівня їх готовності до впровадження передової цифрової технології – 5G-інтернету. Зазначено, що рівень діджиталізації бізнесу – найбільш вагомий фактор діджиталізації ринку праці, оскільки спричиняє його кількісні та якісні модифікації.
Стан та особливості конструкторської діяльності на сучасних виробничих підприємствах
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Мехович, Сергій Анатолійович; Тюфанов, Георгій Леонідович
У статті зазначено, що важливою особливістю і невід'ємною частиною конструкторської діяльності є взаємодія з іншими підрозділами підприємства, зокрема з виробничими, маркетинговими та дослідно-розробницькими відділами. Така співпраця дозволяє забезпечити високу якість продукції та її відповідність вимогам ринку. Здійснення ефективної взаємодії з різними відділами підприємства вимагає глибокого розуміння їх потреб, цілей і внутрішньої динаміки, а також вміння вирішувати конфліктні ситуації та досягати компромісів. Взаємодія з виробничими відділами є критичною для успішного впровадження конструкторських рішень у життя. Конструктори повинні зрозуміти обмеження виробництва, технічні можливості обладнання, витрати на виробництво та інші фактори, щоб розробити оптимальні конструкції, які будуть легко виготовлятися та підтримуватися на лінії виробництва.Розкрито особливості взаємодії з маркетинговими та дослідно-розробницькими відділами. вищим управлінням підприємства, спільне проведення проектів та ініціатив, іншими підрозділами підприємства, такими як відділ закупівель, логістики, обслуговування клієнтів тощо, щоб забезпечити успішну реалізацію їхніх проектів та продуктів. Розглянуто стан впровадження систем автоматизованого проектування (САПР) на підприємствах машинобудування може варіюватися в залежності від країни, конкретної галузі машинобудування та обраної стратегії компанії. Проте, загалом можна виділити деякі загальні тенденції. Розкрито механізми обміну інформацією конструкторського відділу з іншими відділами. Відзначено,що такі комунікації забезпечуються за допомогою різноманітних інструментів, технологій та підходів, спільної роботи та обміну даними.Зроблено загальні висновки щодо особливостей конструкторської діяльності у сучасних умовах.
Реінжиніринг бізнес-процесів у конструкторській діяльності сучасних машинобудівних підприємств
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Мехович, Сергій Анатолійович; Тюфанов, Георгій Леонідович
Науково-технічний прогрес, глобалізація і ринкова конкуренція поставили виробників перед фактом значного скорочення життєвого циклу готових виробів. Сучасний етап розвитку машинобудування характеризується широким впровадженням новітніх досягнень науки і техніки, що забезпечує підвищення ефективності виробництва за рахунок скорочення довжини процесу проектування і впровадження нових,сучасних видів машин, обладнання, матеріалів,тощо. З’явились гнучкі виробничі системи, роботи, оброблювальні центри, які значно скоротили виробничий цикл і в цих умовах сформувались нові вимоги до конструкторської діяльності. У зв'язку зі стрімким розвитком комп'ютерних технологій сьогодні практично не залишилося інжинірингової діяльності, яка так чи інакше не була б оснащена інструментами комп'ютерного моделювання та проектування. Реінжиніринг - радикальніший захід, який передбачає глобальну перебудову бізнес-процесів, тому під час реінжинірингу діяльність компанії може бути змінена докорінно. На сьогодні можна зустріти декілька розумінь процесного підходу до управління. Серед них можна виділити розуміння, яке базується на системному розгляді діяльності підприємства як сукупності процесів та розробки системи управління процесами. Це розуміння процесного підходу ґрунтується на визначенні процесного та системного підходу стосовно підприємства, визначенні бізнес-процесу підприємства та системи взаємопов’язаних процесів, а також на розумінні кроків, необхідних для впровадження процесного підходу. Такий підхід є основоположним і визначальним моментом підвищення ефективності управління є управління виробництвом в напрямку його вдосконалення. Розглянуто особливості конструкторської діяльності та основні підходи до її реінжинірингу.
Економічна відбудова України: моделі політики реформування господарства
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Мехович, Сергій Анатолійович; Дорошенко, Володимир Сергійович; Другова, Олена Сергіївна; Геворкян, Артем Юрієвич
У статті розвинуто ідею відродження економіки України через її індустріальний розвиток. Обґрунтовано, що найбільш процвітаючі країни свого часу розвивали виробничі структури у тих областях, де було сконцентровано технологічний прогрес, тому прорахунки політики, насамперед у питаннях розбудови промисловості, мають бути ураховані при формуванні напрямів повоєнного відновлення. Який шлях вибирає країна - залежить від політичного устрою та економічної політики. Від цього також залежать інституційні зміни, які або прискорюють інноваційний процес, або його стримують. В останні десятиліття Україна здійснила регрес від індустріальної до аграрної країни. На основі офіційних статистичних даних показано, що економіка Україна практично вся знаходиться на низькотехнологічному рівні за світовими критеріями. Як результат, основою ВВП є низькотехнологічні види діяльності із оптової і роздрібної торгівлі, сільського господарства, операцій із нерухомим майном, транспорту, складського господарства, добувної промисловості. Виробництво високотехнологічної продукції зростає за рахунок послуг, але їхня загальна частка у виробничій діяльності України становить менше 10 %. Запропоновано методологію, яка передбачає створення нового змісту промислової політики та розробку нових моделей у контексті формування міжгалузевої кооперації, що слід розглядати як альтернативу галузевому принципу управління. Наголошено на необхідності створення ефективного законодавчого середовища інноваційної та інвестиційної діяльності. Таким визнаним середовищем є інноваційно – промислові кластери, а їх підґрунтям – інститут кластерної політики, який потрібен для створення законодавчої та нормативної бази підтримки реінжинірингу і розвитку кластерних мереж, де формуються партнерські відносини між бізнесом, владою, наукою і громадою за моделлю "потрійної спіралі". Розкрито його сутність та основні підходи у забезпеченні реалізації.
Адаптаційна стратегія промислового підприємства до викликів глобальних процесів діджиталізації
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Мехович, Сергій Анатолійович; Кузмінський, Костянтин Миколайович; Мехович, Катерина Сергіївна
У статті розглянуто актуальні питання щодо формування адаптаційної стратегії промислового підприємства до викликів глобальних процесів діджиталізації. Відзначено, що для економіки України початку ХХІ століття характерно катастрофічне скорочення обсягів виробництва та прогрессируюча деградація технічної бази промислових підприємств, що послужило згортанню як простого, так і розширеного відтворення у багатьох галузях народного господарства. Впоратись з цією небезпечною тенденцією може лише промисловість та її провідна галузь – машинобудування. Умови, в яких належить функціонувати промисловому комплексу України в найближчій перспективі знаходяться під впливом ринкового механізму саморегуляції, з одного боку, різних коригувальних впливів з боку державних органів керування та ряду суб’єктивних та об’єктивних факторів. Найбільш впливовими факторами визначено глобалізацію, цифрову трансформацію, пандемію, військові конфлікти. Надано стислу інформацію щодо сутності цих процесів. Зазначено, що глобалізація економіки – складний та суперечливий процес. З одного боку, вона полегшує господарську взаємодію між державами, що створює умови для доступу країн до передових досягнення людства, забезпечує економію ресурсів, стимулює світовий прогрес. З іншого, глобалізація несе негативні наслідки: закріплення периферійної моделі економіки, втрату своїх ресурсів країнами, що не входять до "золотого мільярда", розорення малого бізнесу, поширення на слабкі країни глобалізації і конкуренції, зниження рівня життя та ін. Україна поступово розвивається у галузі цифрової технології та цифрової трансформації, але все ще має значний потенціал для подальшого розвитку. Важливим критерієм якості процесу ЦТ у бізнесі стає рівень цифрової зрілості бізнес-процесів, а його підвищення – адаптаційна стратегія, яка визначається як поступовий і цілеспрямований процес організаційного навчання, що обумовлює реакцію на цифрове конкурентне середовище, що виникає і змінюється. Під недостатньою зрілістю адаптаційної стратегії розуміється низький рівень процесного управління в компанії, де не визначені та не регламентовані основні та допоміжні бізнес-процеси, їхня автоматизація здійснюється хаотично, має локальний характер, процеси не адаптовані під плановані до впровадження новітні технології. Авторами запропоновано підхід до здійснення технологічного реінжинірингу з використанням технологій форсайту на підприємствах машинобудування із попередньою діагностикою готовності компаній до цифрових перетворень, яка відповідає рекомендаціям стандарту TOGAF та має здійснюватися у межах формування архітектурного бачення компанії на початковому етапі реалізації трансформаційного проекту.