Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/62920

Журнал "Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит" створений з метою всебічної підтримки державної політики в галузі енергозбереження, та інформування широких верств населення про нові наукові досслідження, актуальні проблеми та шляхи їх реалізації. Наукові статті журналу відображають дослідження вчених та фахівців в галузі економіки та енергетики направлених на підвищення енергоефективності.

Рік заснування: 2002. Періодичність: 12 раз на рік. ISSN 2313-8890 (Online), ISSN 2218-1849 (Print)

Новини

Журнал включено до категорії Б «Переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії» (накази МОН України № 886 від 02.07.2020 та № 1188 від 24.09.2020)

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4

Соціально-економічні орієнтири розвитку сільських територій України: аналіз вливу євроінтеграційних процесів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Демченко, Олександр Вікторович
Стаття присвячена аналізу політики Європейського Союзу щодо її впливу на соціально-економічні орієнтири розвитку сільських територій України. Здійснено ретроспективний аналіз Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом з позиції її ключового впливу на процес формування нових інституційних умов функціонування і розвитку українського сільського господарства й сільських територій. Окреслено особливості Глави 17 "Сільське господарство та розвиток сільських територій" Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Визначено структура Генерального директорату Європейської комісії з питань розвитку сільського господарства та сільських територій. Обґрунтовано, що якісно новий рівень співпраці України та Європейського Союзу означає не лише необхідність адаптації українського законодавства до нормативно-правового поля Європейського Союзу, але й, насамперед, переймання досвіду розробки й реалізації відповідних програм. У тому числі у частині сприяння розвитку сільських територій. Доведено, що розвиток сільських територій є одним з основних напрямів Спільної аграрної політики Європейського Союзу.
Підходи до оцінки рівня розвитку людського капіталу сільських територій
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Демченко, Олександр Вікторович
Стаття присвячена огляду сучасних вітчизняних та закордонних підходів до методів оцінки рівня розвитку людського капіталу сільських територій. Узагальнено перелік методологічних перешкод, що ускладнюють оцінку потенціалу кожного індивіда. Розглянуто такі підходи до оцінки людського капіталу, як підхід, заснований на витратах (вартісний підхід), підхід, що базується на доходах протягом усього життя (дохідний підхід), інтегрований підхід, підхід, заснований на показниках (освітній підхід), індекс людського капіталу. Здійснено їх детальний опис та виділено їх прихильників. Розглянуто підходи до оцінки людського капіталу, запропоновані експертами Світового банку, які поділяються на непрямі та прямі методи. Визначено, що на нинішньому етапі в Україні на офіційному рівні відсутній як національний підхід (методологія) вимірювання й оцінки рівня розвитку людського капіталу, так і систематизований збір та оприлюднення відповідної статистичної інформації.
Організаційні засади розширення грантової допомоги для розвитку сільських територій
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Демченко, Олександр Вікторович
Стаття присвячена розробці та обґрунтуванню ключових елементів механізму розробки та подання заявки на грантове фінансування розвитку сільської громади або суб’єкта аграрного бізнесу. Обґрунтовано, що існує потреба суттєво розширити залучення сторонніх джерел фінансування для формування та розвиток людського капіталу сільських територій. Визначено, що резервом такого фінансування є збільшення доступу сільських громад до грантових програм міжнародних організацій та країн-партнерів. Визначено, що у процесі розширення грантової допомоги для розвитку сільських територій в Україні, особливо в умовах війни, важливо враховувати основні причини відмови грантодавців у наданні фінансової підтримки. До найбільш актуальних причин належать: порушення вимог до форми та змісту документів, відсутність переконливого обґрунтування суспільної корисності проєкту та аргументованої калькуляції, невідповідність між метою грантової програми та цілями проєкту, несумісність характеру програми та заявки, порушення вимог щодо цільової аудиторії, погана репутація заявника, відсутність деталізованого бюджету проєкту, а також невідповідність формулювання завдань проєкту базовим методичним принципам побудови (SMART-аналіз). Розроблено організаційний механізм розробки та подання заявки на грантове фінансування розвитку сільської громади або суб’єкта аграрного бізнесу. Даний механізм має методологічну цінність оскільки зосереджується на найважливіших етапах процесу розробки та подання заявки на грантове фінансування проєкту, визначає орієнтовне коло стейкхолдерів грантового процесу, акцентує увагу на умовах та факторах, що допомагають розраховувати на успіх у грантовому конкурсі. На відміну від існуючих підходів, у ньому чітко виділена етапність, а також перелік й зміст заходів при розробці та поданні заявки на грантове фінансування проєкту.
Сталий розвиток сільських територій: узагальнення досвіду Європейського Союзу
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Демченко, Олександр Вікторович
Стаття присвячена є визначенню ключових тенденцій реалізації Спільної аграрної політики Європейського Союзу та Європейської зелена угода щодо сільських територій та визначення напрямів прикладення зусиль в контексті їх сталого розвитку та забезпечення відтворення людського капіталу в Україні. Визначено, що практичний досвіду Європейського Союзу у проведенні аграрної та регіональної політики, дозволяє виділити найбільш пріоритетні напрями прикладання зусиль щодо забезпечення розвитку сільських територій, а саме: диверсифікація господарської діяльності малих та середніх агровиробників, сільськогосподарська кооперація; державна підтримка малих організаційних форм сільськогосподарських товаровиробників; розвиток несільськогосподарських видів підприємницької діяльності; розбудова та підтримання достатнього рівня соціальної інфраструктури сільських населених пунктів; формування стійких харчових систем та скорочення відстані між точкою виробництва продовольства та його споживання; підтримання біорізноманіття; розвиток аграрного виробництва за принципами циркулярної економіки; розвиток органічного виробництва; раціональне використання земельних ресурсів; збереження та відтворення природних ландшафтів. Запропоновано пріоритетні напрями прикладання зусиль, що забезпечують сталий розвиток сільських територій України на основі узагальнення досвіду Європейського Союзу з поділом на економічну, соціальну та екологічну складову. Обґрунтовано, що концептуальною основою життєзабезпечення сільських територій України є принципи сталого розвитку, такий підхід є безальтернативним у досягненні гармонії між розвитком аграрного виробництва та багатофункціональних сільських територій. Багатофункціональність сільських територій разом із сучасним рівнем їх соціальної інфраструктури є обов’язковою умовою для формування людського капіталу.