Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/62920
Офіційний сайт http://eee.khpi.edu.ua/
Журнал "Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит" створений з метою всебічної підтримки державної політики в галузі енергозбереження, та інформування широких верств населення про нові наукові досслідження, актуальні проблеми та шляхи їх реалізації. Наукові статті журналу відображають дослідження вчених та фахівців в галузі економіки та енергетики направлених на підвищення енергоефективності.
Рік заснування: 2002. Періодичність: 12 раз на рік. ISSN 2313-8890 (Online), ISSN 2218-1849 (Print)
Новини
Журнал включено до категорії Б «Переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії» (накази МОН України № 886 від 02.07.2020 та № 1188 від 24.09.2020)
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Методологія визначення впливу цифрових технологій на економічну політику(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Мехович, Сергій Анатолійович; Кузьминський, Костянтин МиколайовичУ статті розглянуто актуальні питання, пов’язані зі створенням єдиного міжнародного цифрового ринку, та їх впливом на економічну політику. Підкреслено, що умови, в яких належить функціонувати промисловому комплексу України в найближчій перспективі знаходяться під впливом глобалізації. Надано стислу інформацію щодо сутності цих процесів. Зазначено, що діджиталізація здійснюється у межах економічної політики, яка в ЄС спрямована на створення єдиного міжнародного цифрового ринку. Наведено характерні риси цього процесу. Зазначено також,що згідно прийнятій в ЄС політиці, протягом наступних п’яти років планується зосередитись на трьох ключових цілях, щоб гарантувати, що цифрові рішення будуть допомагати Європі йти власним шляхом до цифрової трансформації, яка працює на благо людей через повагу до наших цінностей, а саме, впровадження технологій, які працюють для людей, побудові справедливої та конкурентоспроможної економіки та відкритого, демократичного та сталого суспільства. Надано стислу характеристику кожному із напрямів. Обгрунтовано, що кожен громадянин, кожен працівник, кожен бізнесмен повинни мати справедливий шанс, де б вони не жили, пожинати переваги нашого суспільства, яке все більше оцифровується. Цифрові рішення, такі як системи зв’язку, штучний інтелект або квантові технології, можуть багатьма способами збагатити наше життя, хоча переваги цифрових технологій не обходяться без ризиків і витрат. Громадяни більше не стають неспроможними здійснювати контроль над тим, що відбувається з їхніми особистими даними, і все більше перевантажуються приверненням їхньої уваги. Підкреслено, що зловмисна кіберактивність може загрожувати нашому особистому добробуту або порушити нашу критичну інфраструктуру та створювати ширші проблеми безпеки. Непередбачені та непрогнозовані наслідки втручання штучного інтелекту у буття людства вже занепокоїли мешканців планети та Уряди практично всіх країн. Ця суттєва суспільна трансформація вимагає глибокого обмірковування на всіх рівнях суспільства щодо того, як Європа може найкращим чином протистояти цим ризикам і викликам. Зазначено дієвісті інноваційної політики, зокрема, країн ЄС, за оцінкою рівня їх готовності до впровадження передової цифрової технології – 5G-інтернету. Зазначено, що рівень діджиталізації бізнесу – найбільш вагомий фактор діджиталізації ринку праці, оскільки спричиняє його кількісні та якісні модифікації.Документ Стан та особливості конструкторської діяльності на сучасних виробничих підприємствах(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Мехович, Сергій Анатолійович; Тюфанов, Георгій ЛеонідовичУ статті зазначено, що важливою особливістю і невід'ємною частиною конструкторської діяльності є взаємодія з іншими підрозділами підприємства, зокрема з виробничими, маркетинговими та дослідно-розробницькими відділами. Така співпраця дозволяє забезпечити високу якість продукції та її відповідність вимогам ринку. Здійснення ефективної взаємодії з різними відділами підприємства вимагає глибокого розуміння їх потреб, цілей і внутрішньої динаміки, а також вміння вирішувати конфліктні ситуації та досягати компромісів. Взаємодія з виробничими відділами є критичною для успішного впровадження конструкторських рішень у життя. Конструктори повинні зрозуміти обмеження виробництва, технічні можливості обладнання, витрати на виробництво та інші фактори, щоб розробити оптимальні конструкції, які будуть легко виготовлятися та підтримуватися на лінії виробництва.Розкрито особливості взаємодії з маркетинговими та дослідно-розробницькими відділами. вищим управлінням підприємства, спільне проведення проектів та ініціатив, іншими підрозділами підприємства, такими як відділ закупівель, логістики, обслуговування клієнтів тощо, щоб забезпечити успішну реалізацію їхніх проектів та продуктів. Розглянуто стан впровадження систем автоматизованого проектування (САПР) на підприємствах машинобудування може варіюватися в залежності від країни, конкретної галузі машинобудування та обраної стратегії компанії. Проте, загалом можна виділити деякі загальні тенденції. Розкрито механізми обміну інформацією конструкторського відділу з іншими відділами. Відзначено,що такі комунікації забезпечуються за допомогою різноманітних інструментів, технологій та підходів, спільної роботи та обміну даними.Зроблено загальні висновки щодо особливостей конструкторської діяльності у сучасних умовах.Документ Реінжиніринг бізнес-процесів у конструкторській діяльності сучасних машинобудівних підприємств(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Мехович, Сергій Анатолійович; Тюфанов, Георгій ЛеонідовичНауково-технічний прогрес, глобалізація і ринкова конкуренція поставили виробників перед фактом значного скорочення життєвого циклу готових виробів. Сучасний етап розвитку машинобудування характеризується широким впровадженням новітніх досягнень науки і техніки, що забезпечує підвищення ефективності виробництва за рахунок скорочення довжини процесу проектування і впровадження нових,сучасних видів машин, обладнання, матеріалів,тощо. З’явились гнучкі виробничі системи, роботи, оброблювальні центри, які значно скоротили виробничий цикл і в цих умовах сформувались нові вимоги до конструкторської діяльності. У зв'язку зі стрімким розвитком комп'ютерних технологій сьогодні практично не залишилося інжинірингової діяльності, яка так чи інакше не була б оснащена інструментами комп'ютерного моделювання та проектування. Реінжиніринг - радикальніший захід, який передбачає глобальну перебудову бізнес-процесів, тому під час реінжинірингу діяльність компанії може бути змінена докорінно. На сьогодні можна зустріти декілька розумінь процесного підходу до управління. Серед них можна виділити розуміння, яке базується на системному розгляді діяльності підприємства як сукупності процесів та розробки системи управління процесами. Це розуміння процесного підходу ґрунтується на визначенні процесного та системного підходу стосовно підприємства, визначенні бізнес-процесу підприємства та системи взаємопов’язаних процесів, а також на розумінні кроків, необхідних для впровадження процесного підходу. Такий підхід є основоположним і визначальним моментом підвищення ефективності управління є управління виробництвом в напрямку його вдосконалення. Розглянуто особливості конструкторської діяльності та основні підходи до її реінжинірингу.Документ Економічна відбудова України: моделі політики реформування господарства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Мехович, Сергій Анатолійович; Дорошенко, Володимир Сергійович; Другова, Олена Сергіївна; Геворкян, Артем ЮрієвичУ статті розвинуто ідею відродження економіки України через її індустріальний розвиток. Обґрунтовано, що найбільш процвітаючі країни свого часу розвивали виробничі структури у тих областях, де було сконцентровано технологічний прогрес, тому прорахунки політики, насамперед у питаннях розбудови промисловості, мають бути ураховані при формуванні напрямів повоєнного відновлення. Який шлях вибирає країна - залежить від політичного устрою та економічної політики. Від цього також залежать інституційні зміни, які або прискорюють інноваційний процес, або його стримують. В останні десятиліття Україна здійснила регрес від індустріальної до аграрної країни. На основі офіційних статистичних даних показано, що економіка Україна практично вся знаходиться на низькотехнологічному рівні за світовими критеріями. Як результат, основою ВВП є низькотехнологічні види діяльності із оптової і роздрібної торгівлі, сільського господарства, операцій із нерухомим майном, транспорту, складського господарства, добувної промисловості. Виробництво високотехнологічної продукції зростає за рахунок послуг, але їхня загальна частка у виробничій діяльності України становить менше 10 %. Запропоновано методологію, яка передбачає створення нового змісту промислової політики та розробку нових моделей у контексті формування міжгалузевої кооперації, що слід розглядати як альтернативу галузевому принципу управління. Наголошено на необхідності створення ефективного законодавчого середовища інноваційної та інвестиційної діяльності. Таким визнаним середовищем є інноваційно – промислові кластери, а їх підґрунтям – інститут кластерної політики, який потрібен для створення законодавчої та нормативної бази підтримки реінжинірингу і розвитку кластерних мереж, де формуються партнерські відносини між бізнесом, владою, наукою і громадою за моделлю "потрійної спіралі". Розкрито його сутність та основні підходи у забезпеченні реалізації.Документ Адаптаційна стратегія промислового підприємства до викликів глобальних процесів діджиталізації(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Мехович, Сергій Анатолійович; Кузмінський, Костянтин Миколайович; Мехович, Катерина СергіївнаУ статті розглянуто актуальні питання щодо формування адаптаційної стратегії промислового підприємства до викликів глобальних процесів діджиталізації. Відзначено, що для економіки України початку ХХІ століття характерно катастрофічне скорочення обсягів виробництва та прогрессируюча деградація технічної бази промислових підприємств, що послужило згортанню як простого, так і розширеного відтворення у багатьох галузях народного господарства. Впоратись з цією небезпечною тенденцією може лише промисловість та її провідна галузь – машинобудування. Умови, в яких належить функціонувати промисловому комплексу України в найближчій перспективі знаходяться під впливом ринкового механізму саморегуляції, з одного боку, різних коригувальних впливів з боку державних органів керування та ряду суб’єктивних та об’єктивних факторів. Найбільш впливовими факторами визначено глобалізацію, цифрову трансформацію, пандемію, військові конфлікти. Надано стислу інформацію щодо сутності цих процесів. Зазначено, що глобалізація економіки – складний та суперечливий процес. З одного боку, вона полегшує господарську взаємодію між державами, що створює умови для доступу країн до передових досягнення людства, забезпечує економію ресурсів, стимулює світовий прогрес. З іншого, глобалізація несе негативні наслідки: закріплення периферійної моделі економіки, втрату своїх ресурсів країнами, що не входять до "золотого мільярда", розорення малого бізнесу, поширення на слабкі країни глобалізації і конкуренції, зниження рівня життя та ін. Україна поступово розвивається у галузі цифрової технології та цифрової трансформації, але все ще має значний потенціал для подальшого розвитку. Важливим критерієм якості процесу ЦТ у бізнесі стає рівень цифрової зрілості бізнес-процесів, а його підвищення – адаптаційна стратегія, яка визначається як поступовий і цілеспрямований процес організаційного навчання, що обумовлює реакцію на цифрове конкурентне середовище, що виникає і змінюється. Під недостатньою зрілістю адаптаційної стратегії розуміється низький рівень процесного управління в компанії, де не визначені та не регламентовані основні та допоміжні бізнес-процеси, їхня автоматизація здійснюється хаотично, має локальний характер, процеси не адаптовані під плановані до впровадження новітні технології. Авторами запропоновано підхід до здійснення технологічного реінжинірингу з використанням технологій форсайту на підприємствах машинобудування із попередньою діагностикою готовності компаній до цифрових перетворень, яка відповідає рекомендаціям стандарту TOGAF та має здійснюватися у межах формування архітектурного бачення компанії на початковому етапі реалізації трансформаційного проекту.