Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/62920

Журнал "Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит" створений з метою всебічної підтримки державної політики в галузі енергозбереження, та інформування широких верств населення про нові наукові досслідження, актуальні проблеми та шляхи їх реалізації. Наукові статті журналу відображають дослідження вчених та фахівців в галузі економіки та енергетики направлених на підвищення енергоефективності.

Рік заснування: 2002. Періодичність: 12 раз на рік. ISSN 2313-8890 (Online), ISSN 2218-1849 (Print)

Новини

Журнал включено до категорії Б «Переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії» (накази МОН України № 886 від 02.07.2020 та № 1188 від 24.09.2020)

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 11

Підходи до удосконалення ефективності конструювання інноваційної техніки
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Мехович, Сергій Анатолійович; Потапов, Федір Вікторович
Конструкторська діяльність – це творчий процес, який майже цілком залежить від професійних здібностей інженера-конструктора, але його здатність реалізувати свої можливості у найкоротші терміни в значній мірі обумовлюється використанням досягнутих успіхів у проектуванні частин вузлів і цілих виробів. Сучасну конструкторську діяльність на машинобудівному підприємстві можна умовно звести до двох напрямів: конструювання принципово нової інноваційної техніки і удосконалення виробів, які вже освоєні і поставляються на ринок. І в першому і у другому випадку для скорочення всього виробничого циклу може бути застосовано блочно-модульне проектування, яке передбачає створення виробів на основі модулів і блоків. Сучасне машинобудування характеризується постійним ускладненням і частою заміною конструкцій машин, тому при проектуванні і подальшому виробництві більшої кількості машин необхідно, перш за все, розбивати їх конструкцію на самостійні складальні одиниці, тобто агрегати, щоб всі вони виконували певні функції в машині. Такий підхід дозволить організувати спеціалізоване виробництво вузлів як самостійних виробів, виконання основних функцій яких можна перевірити незалежно від усієї машини в цілому на будь якому етапі. Розробка оптимальних компоновочних схем дозволяє створювати в залежності від типу виробництва умови найбільш економічного використання агрегатів і визначати послідовність їх експлуатації в тій чи іншій компоновці. Сучасні машинобудівні компанії впроваджують велику кількість різних автоматизованих ІТ-систем, які разом створюють віртуальне підприємство та охоплюють усі етапи життєвого циклу продукту (CALS — Computer Aided Acquisition and Life-Cycle Support — автоматизація безперервних поставок і життєвого циклу продукту). Прискорення темпів інноваційних процесів є вирішальною умовою підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства та якості продукції. Автоматизація процесів проектування особливо ефективна при переході від автоматизації окремих інженерних розрахунків до комплексної автоматизації, створюючи для цього системи автоматизованого проектування (САПР). САПР є комплексом, необхідним для обробки даних в умовах проектно-технологічної підготовки виробництва. Комплекс САПР включає системи як структурні елементи - спеціалізовані частини, орієнтовані на вирішення завдань на конкретному етапі проектування: проектування, інженерні розрахунки (САПР-К), технологічна підготовка виробництва (САПР-Т). Системи САПР-К і САПР-Т - це частини САПР, які вирізняються специфікою, що забезпечує виконання різноманітних проектних завдань і отримання відповідних проектних рішень і конструкторської документації.
Дослідження інноваційних змін в розвитку електронного бізнесу
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Шаульська, Лариса Володимирівна; Кобєлєва, Тетяна Олександрівна; Перерва, Петро Григорович
В статті проведено наукове дослідження існуючих підходів та до трактування терміну «електронний бізнес» та близьких до нього понять «електронна комерція», «інтернет-торгівля». Запропоновано уточнення цих понять з позицій сучасного стану розвитку електронного бізнесу в світі в цілому і в Україні зокрема. Доведено, що електронний бізнес визначається як вид особливого підприємництва, що здійснюється з використанням інформаційних технологій для ефективного перетворення комерційних зв’язків даного підприємства зі своїми стейкхолдерами з метою покращення ефективності ведення бізнес-діяльності та розвитку бізнес-процесів різних видів. Сформовано сучасну структуру електронного бізнесу, яка включає в себе характерні для сьогодення складові, кожна з яких в певній мірі відтворює певні етапи розвитку електронного бізнесу. Визначено та обґрунтовано три основні етапи еволюції розвитку електронного бізнесу та його технологій. На першому етапі розвитку електронного бізнесу підприємства він повністю інтегрується інтернет-торгівлею, тим самим надаючи можливість інтерактивної взаємодії з споживачами. На другому етапі свого розвитку електронний бізнес інтегрує свої веб-сервери та внутрішні бізнес-системи для впровадження служб та послуг електронної комерції. У системах електронного бізнесу третього етапу розвитку фокус зміщується з постачальника на споживача. Запропонована структура стадій розвитку електронного бізнесу з моменту його започаткування до сучасності в повній мірі відтворює еволюцію цього виду бізнесу.
Реінжиніринг бізнес-процесів у конструкторській діяльності сучасних машинобудівних підприємств
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Мехович, Сергій Анатолійович; Тюфанов, Георгій Леонідович
Науково-технічний прогрес, глобалізація і ринкова конкуренція поставили виробників перед фактом значного скорочення життєвого циклу готових виробів. Сучасний етап розвитку машинобудування характеризується широким впровадженням новітніх досягнень науки і техніки, що забезпечує підвищення ефективності виробництва за рахунок скорочення довжини процесу проектування і впровадження нових,сучасних видів машин, обладнання, матеріалів,тощо. З’явились гнучкі виробничі системи, роботи, оброблювальні центри, які значно скоротили виробничий цикл і в цих умовах сформувались нові вимоги до конструкторської діяльності. У зв'язку зі стрімким розвитком комп'ютерних технологій сьогодні практично не залишилося інжинірингової діяльності, яка так чи інакше не була б оснащена інструментами комп'ютерного моделювання та проектування. Реінжиніринг - радикальніший захід, який передбачає глобальну перебудову бізнес-процесів, тому під час реінжинірингу діяльність компанії може бути змінена докорінно. На сьогодні можна зустріти декілька розумінь процесного підходу до управління. Серед них можна виділити розуміння, яке базується на системному розгляді діяльності підприємства як сукупності процесів та розробки системи управління процесами. Це розуміння процесного підходу ґрунтується на визначенні процесного та системного підходу стосовно підприємства, визначенні бізнес-процесу підприємства та системи взаємопов’язаних процесів, а також на розумінні кроків, необхідних для впровадження процесного підходу. Такий підхід є основоположним і визначальним моментом підвищення ефективності управління є управління виробництвом в напрямку його вдосконалення. Розглянуто особливості конструкторської діяльності та основні підходи до її реінжинірингу.
Підходи до удосконалення ефективності конструювання інноваційної техніки
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Мехович, Сергій Анатолійович; Потапов, Федір Вікторович
Конструкторська діяльність – це творчий процес, який майже цілком залежить від професійних здібностей інженера – конструктора, але його здатність реалізувати свої можливості у найкоротші терміни в значній мірі обумовлюється використанням досягнутих успіхів у проектуванні частин вузлів і цілих виробів. Сучасну конструкторську діяльність на машинобудівному підприємстві можна умовно звести до двох напрямів: конструювання принципово нової інноваційної техніки і удосконалення виробів, які вже освоєні і поставляються на ринок. І в першому і у другому випадку для скорочення всього виробничого циклу може бути застосовано блочно-модульне проектування, яке передбачає створення виробів на основі модулів і блоків. Сучасне машинобудування характеризується постійним ускладненням і частою заміною конструкцій машин, тому при проектуванні і подальшому виробництві більшої кількості машин необхідно, перш за все, розбивати їх конструкцію на самостійні складальні одиниці, тобто агрегати, щоб всі вони виконували певні функції в машині. Такий підхід дозволить організувати спеціалізоване виробництво вузлів як самостійних виробів, виконання основних функцій яких можна перевірити незалежно від усієї машини в цілому на будь якому етапі. Розробка оптимальних компоновочних схем дозволяє створювати в залежності від типу виробництва умови найбільш економічного використання агрегатів і визначати послідовність їх експлуатації в тій чи іншій компоновці. Сучасні машинобудівні компанії впроваджують велику кількість різних автоматизованих ІТ-систем, які разом створюють віртуальне підприємство та охоплюють усі етапи життєвого циклу продукту . Автоматизація процесів проектування особливо ефективна при переході від автоматизації окремих інженерних розрахунків до комплексної автоматизації, створюючи для цього системи автоматизованого проектування (САПР). САПР є комплексом, необхідним для обробки даних в умовах проектно-технологічної підготовки виробництва. Комплекс САПР включає системи як структурні елементи - спеціалізовані частини, орієнтовані на вирішення завдань на конкретному етапі проектування: проектування, інженерні розрахунки (САПР-К), технологічна підготовка виробництва (САПР-Т). Системи САПР-К і САПР-Т - це частини САПР, які вирізняються специфікою, що забезпечує виконання різноманітних проектних завдань і отримання відповідних проектних рішень і конструкторської документації. Застосування таких підходів в цілому сприяє підвищенню ефективності конструювання інноваційної техніки.
Теоретико-методичні підходи до визначення місця форсайт-технологій в інноваційному процесі
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Дюжев, Віктор Геннадійович; Мехович, Катерина Сергіївна; Мехович, Єлізавета Сергіївна
В статті розглянуто підходи до підвищення ефективності стратегічного планування, що пов'язано із використанням маркетингової, комунікаційної та рекламної стратегії на підприємствах. Зазначено, що стратегії мають складну ієрархічну, взаємопов'язану структуру, яка включає корпоративні, конкурентні, технологічні, функціональні, ресурсні, товарні та інші стратегії. Формування такої складної структури залежить від існуючих та перспективних виробничих технологій, які з появою цифровізації стрімко змінюються, тому вона повинна спиратись на науково обґрунтоване бачення майбутнього та можливі його трансформації. Отже, для ефективної діяльності промислового підприємства потрібна взаємодія всіх рівнів на основі системної методології. Такою методологією є форсайт технології. Основними причинами застосування форсайту є потреба у більш детальному та точному прогнозуванні перспектив розвитку технологій, техніки і територій, взаємодія учасників процесу з урахуванням їх інтересів, покращення процесу прийняття рішень. Форсайт надає можливість вибору варіанта дій залежно від “бачення” майбутнього. За допомогою форсайту можуть бути визначені технологічні галузі можливих ефективних проривів, що має, по-перше, рішуче значення для визначення бюджетів різного рівня, та, по-друге - принципове значення в утриманні та створенні конкурентних переваг підприємства. Виділено ряд основних ознак, властивих форсайт-технологіям. На основі аналізу зарубіжної теорії і практики застосування форсайту надано низку визначень сутності методики форсайт. Розглянуто різні підходи щодо організаційної підтримки реалізації проекту форсайт, визначено області застосування форсайту.
Підходи до аналізу факторів ризику при проведенні інноваційних перетворень
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Попов, Олександр Вікторович; Мехович, Сергій Анатолійович; Кобєлєва, Тетяна Миколаївна
У статті розглянуто підходи щодо аналізу факторів ризику при проведенні інноваційних перетворень. Зазначено, що при реалізації інноваційних проектів число факторів ризику досить велике, через що ступінь впливу їх носить випадковий характер. При будь-якій спробі врахувати вплив усіх факторів фахівцям доводиться стикатись з виключно важкою проблемою врахування ступеня їх впливу на декількох рівнях управління, адже навіть у разі нескладної ієрархічної структури число комбінацій впливу факторів різко зростає. Тому основним завданням при проведеному аналізі факторного впливу повинна бути реалізована, перш за все, спроба обмеження кількості можливих комбінацій факторів, які слід проаналізувати або врахувати при знаходженні цільової функції прийнятого рішення. Наведено класифікацію ризиків, що виникають при проведенні технологічної санації. Окремо розглянуто методи оцінки ефективності інноваційного технологічного проекту при врахуванні ризику. Коректна оцінка ймовірності факторів ризику дозволяє ще на етапі прогнозування результатів інноваційних перетворень об'єктивно представляти обсяги можливих витрат і збитків, пов'язаних з проведенням технологічної санації, та намітити шляхи до їх запобігання або зменшення, а у випадку неможливості запобігання – забезпечити їх повернення. Наведено фактори, які загрожують ризиками. Проаналізовано шляхи прийняття рішень з вибору певних проектів на основі моделювання процесу вибору. Розглянуто типи моделей, що використовуються, в основному, керівниками-практиками для вирішення пріоритетності виконання завдань з проведення технологічної санації виробництва на основі сформованого портфеля інновацій.
Дослідження впливу підприємницьких ризиків на сталий розвиток підприємства
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Шаульська, Лариса Володимирівна; Перерва, Петро Григорович; Кобєлєва, Тетяна Олександрівна
Стаття присвячена дослідженню існуючих та розробці нових підходів до дослідження впливу підприємницьких ризиків на сталий розвиток промислового підприємства. Доведено, що проблеми сталого розвитку не тільки створюють реальні умови для виникнення підприємницьких ризиків, але вони також відкривають для підприємств і нові можливості. Сформовано методичний інструментарій для проведення самооцінки рівня зрілості розробленої та впровадженої на підприємстві концепції сталого розвитку, з використанням положень ефективного моніторингу рівня підприємницького ризику за п'ятьма напрямками, до числа яких віднесено управління, навколишнє середовище, трудові відносини, соціальні відносини та бізнес-середовище. Обґрунтовано, що сталий розвиток - це передбачення можливих майбутніх викликів суспільства, саме тому знання про нього повинні бути доведені до широкої аудиторії, адже дія можлива тоді, коли суспільства мають правильні знання. Викладено результати соціологічних опитування стейкхолдерів промислових та енергетичних підприємств щодо їх відношення до концепції сталого розвитку та їх вкладу в розвиток цього напрямку. Визначено, що організації всіх типів і розмірів стикаються як з внутрішніми, так і з зовнішніми факторами і впливами, які створюють невизначеність щодо того, коли і яким чином досягнуть вони своїх цілей. Вплив цієї невизначеності на цілі організації називається "ризиком", як зазначено у відповідних документах. Запропонована методологія безперервного процесу управління підприємницькими ризиками на промисловому підприємстві, розроблена та обґрунтована її структура та взаємозв'язки між її окремими складовими. Доведено, що система управління підприємницькими ризиками показниками виступає як важливий інструмент отримання необхідної комерційної інформації, необхідної для ефективного функціонування організаційно-економічного механізму бізнес-структур.
Про оцінку інтелекту і результатів його діяльності
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Куклін, В. М.; Івін, Л. М.; Мехович, Сергій Анатолійович
Показано принципову можливість оцінки інтелекту спеціаліста та вченого. Розглянуто складнощі створення творчих колективів. Обговорюються проблеми оцінки кваліфікації та визначення компетенції працівників різних установ та підприємств. Показано, що на інтуїтивному рівні люди усвідомлюють цінність та значення окремих осіб та їх вплив на політичні та економічні процеси. Втрата працівників високої кваліфікації та високого рівня інтелекту завжди призводить до втрати ваги та впливу установи, яка з ним розлучилося. Розглянуто підходи щодо оцінки кореляції між втратою ринкової вартості або ослабленням інших ринкових параметрів та кількісними характеристиками ефективності провідних співробітників та виконавців, тобто їхнього інтелекту.
Парадокси експлуатації інтелектуальної власності
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Куклін, В. М.; Івін, Л. М.; Мехович, Сергій Анатолійович
Показано принципову можливість оцінки інтелекту спеціаліста та вченого. Розглянуто складнощі створення творчих колективів. Обговорюються проблеми оцінки кваліфікації та визначення компетенції працівників різних установ та підприємств. Показано, що на інтуїтивному рівні люди усвідомлюють цінність та значення окремих осіб та їх вплив на політичні та економічні процеси. Втрата працівників високої кваліфікації та високого рівня інтелекту завжди призводить до втрати ваги та впливу установи, яка з ним розлучилося. Розглянуто підходи щодо оцінки кореляції між втратою ринкової вартості або ослабленням інших ринкових параметрів та кількісними характеристиками ефективності провідних співробітників та виконавців, тобто їхнього інтелекту.
Ефективність управління інтелектуальною власністю на промисловому підприємстві
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Маслак, Марія Володимирівна; Перерва, Петро Григорович
Стаття присвячена дослідженню існуючих та розробці нових підходів до оцінки ефективності управління інтелектуальною власністю у виробничо-комерційній діяльності промислових підприємств. Доведена необхідність підвищення ефективності управління інтелектуальною власністю на промислових підприємствах випливає зі змін у світовій економіці та змін в організації сучасного бізнесу. На основі запропонованої трьохрівневої системи управління інтелектуальною власністю визначено та обґрунтовано критерії ефективності інтелектуально-інноваційної діяльності підприємств та організацій. Дано економічну характеристику нематеріальних активів підприємства. Визначено фактори підвищення ефективності механізму управління інтелектуальною власністю на промислових підприємствах та надано характеристику. Визначено основні функції системи управління інтелектуальною власністю на промисловому підприємстві та розкрито їх теоретико-методичний зміст. Формування та ефективний розвиток системи управління інтелектуальною власністю на підприємстві, залучення її об'єктів у господарський оборот відповідно до цих напрямів дозволить підприємству досягти цілого комплексу конкурентних переваг, які представлено як важливий елемент ефективності управління інтелектуальною власністю на промисловому підприємстві. Сформовано та обґрунтовано конкурентні переваги, які забезпечує підприємству використання об'єктів інтелектуальної власності та ефективне управління ними.