Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/62920
Офіційний сайт http://eee.khpi.edu.ua/
Журнал "Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит" створений з метою всебічної підтримки державної політики в галузі енергозбереження, та інформування широких верств населення про нові наукові досслідження, актуальні проблеми та шляхи їх реалізації. Наукові статті журналу відображають дослідження вчених та фахівців в галузі економіки та енергетики направлених на підвищення енергоефективності.
Рік заснування: 2002. Періодичність: 12 раз на рік. ISSN 2313-8890 (Online), ISSN 2218-1849 (Print)
Новини
Журнал включено до категорії Б «Переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії» (накази МОН України № 886 від 02.07.2020 та № 1188 від 24.09.2020)
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Модель прогнозування обсягу енергетичного ринку за недетермінованих умов(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Кирій, Валентина Василівна; Краснощок, Вадим ІвановичЕнергетичний ринок за своєю сутністю є доволі чутливим до кризових явищ, особливо тих, що безпосередньо стосуються населення. Зокрема це твердження пов’язане з компаніями, які займаються постачанням електроенергії фізичним особам і малому чи середньому бізнесу. Поточні наслідки пандемії та загострення військових протистоянь по всьому світу дають зрозуміти, що наразі відбуваються суттєві трансформаційні процеси, як суто технічні, так і економічні. Наприклад, для України це потреба перебудовувати зовнішньоекономічні зв’язки, захищатися від руйнування інфраструктури та враховувати спроможність клієнтів вчасно здійснювати оплату послуг. Аби бізнес, який бере участь у визначених процесах, міг швидко реагувати на виклики сьогодення, в рамках цієї статті було розроблено модель прогнозування обсягу ринку за недетермінованих умов, взявши за основу алгоритми векторної авторегресії та нейронні мережі. В окреслених обставинах найбільш вагомим компонентом запропонованих підходів є стадія передобробки даних, що дозволяє врахувати зовнішній вплив, який характеризує як соціальні зсуви, так і загальні зміни в галузі. Використовуються такі методи: аналітичний та індуктивний – для формування факторів зовнішнього впливу та опису цільових компаній; експертне оцінювання – для визначення найбільш впливових зовнішніх показників; експериментальний, багатокритеріального оцінювання та статистичні методи оброблення часових рядів – для визначення найбільш ефективної авторегресійної моделі. У ході дослідження виявлено, що цей вплив можна розділити на дві складові – профілі поведінки цільової аудиторії та ринкової кон’юнктури. Перший показник включає в себе перетворений текстовий опис клієнтів і середній обсяг витрат на енергетику, а другий – стан світової економіки, рівень монополізації і інвестиційних вкладень, фінансову стабільність компанії та рівень цін на енергоресурси. Окрім вказаного, кожен з профілів містить коригування відносно соціального зсуву. Проведене експериментальне дослідження показало відносну ефективність запропонованого підходу до передобробки даних у поєднанні, як зі згортковими нейронними мережами, так і з векторною авторегресією рухомого середнього. Це дозволяє констатувати доцільність його використання на практиці з можливістю подальшого вдосконалення із застосуванням більш складних сімейств алгоритмів.Документ Участь побутових споживачів на енергетичних ринках через керування попитом(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Кіянчук, Владислав Михайлович; Махотіло, Костянтин ВолодимировичВ статті розглядається підхід до взаємодії оператора системи передачі зі споживачами – механізм керування попитом, а також його роль та місце на енергетичних ринках. Описано інструменти та досвід реалізації керування попитом. За допомогою натурного експерименту оцінено можливість та ефективність участі споживачів з побутовими накопичувальними бойлерами гарячої води на балансуючому ринку. Оптимізація участі великої кількості споживачів на енергетичних ринках є складною проблемою, особливо для портфелів із тисячами чи мільйонами гнучких ресурсів. Одним із завдань агрегатора є перетворення функціональних можливостей технологій автоматизації, наприклад, "розумного" будинку споживача в продукти, якими можна було б торгувати на енергетичних ринках. Задача оптимізації полягає в ефективному та своєчасному управлінні великою кількістю гнучких ресурсів. Ключова особливість керування попитом – продаж керованого навантаження нарівні з генеруючими потужностями. Це пояснюється тим, що, з точки зору балансу, в енергосистемі одна не спожита кВт-год дорівнює виробленій кВт-год. В результаті фінансові вигоди від керування попитом на електроенергію споживачів еквівалентні цінам послуги з балансування та наданню резервів потужності від інших учасників ринку. Продаж ресурсу керування попитом може реалізуватись за допомогою інструментів балансуючого ринку (БР) та ринку допоміжних послуг (РДП), які використовують ОСП, щоб збалансувати енергосистему. Залучення додаткових учасників на РДП та БР має стимулювати конкуренцію та дозволити задовольнити потреби ОСП у допоміжних послугах та послугах з балансування, що позитивно позначиться на надійності енергосистеми та підвищить конкуренцію. Загалом, рівень забезпеченості енергосистеми резервами залежить від великого комплексу факторів, серед яких: різні години доби, погодні умови або торгові стратегії учасників ринку тощо. Оптимальним шляхом залучення побутових споживачів до реагування попитом є використання послуг агрегаторів. Але це не означає просте накопичення певної результуючої потужності споживачів. Кількісно-якісний склад портфелю агрегатора має забезпечувати виконання команд ОСП у повному обсязі, навіть в умовах недоступності частини бойлерів або інших агрегованих одиниць. Для цього необхідно мати певний запас регулюючої потужності, наприклад, інших бойлерів або установок зберігання енергії для можливості їх оперативної заміни (реконфігурації) всередині портфелю. Керування попитом в енергосистемі може ефективно зменшити пікове навантаження системи та відстрочити необхідні капітальні інвестиції в додаткові генеруючі потужності та лінії передачі. Крім того, керування попитом сприяє інтеграції ВДЕ та зменшує витрати на налагодження, пуск або відключення теплових енергоблоків у періоди пікового навантаження. Участь споживачів у керуванні попитом потребує двоспрямованої комунікаційної інфраструктури, розширеного вимірювання, ефективних економічних тарифів та алгоритмів енергоменеджменту. Із зростанням технологій "розумних" мереж і автоматизованих систем реагування попитом, системи керування попитом є ключовим елементом, що, як очікується, забезпечить економічно ефективну альтернативу традиційним рішенням з боку генерації, щоб задовольнити зростаючий попит на електроенергію під час пікового навантаження або високих цін. Керування попитом конкурує з допоміжними послугами, що надаються "традиційними" надавачами - електростанціями та застосовуються ОСП для стабілізації параметрів ОЕС, коли енергомережа стикається з непередбаченими ситуаціями, відповідно, розвиток даного сектору є важливою складовою енергетичної безпеки.