2023
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/63222
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Документ Сітьові методи планування інноваційних процесів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Погорєлов, Сергій Миколайович; Майдан, Олексій І.Планування інноваційних процесів здійснюється головним чином за допомогою лінійних (чи стрічкових) графіків Ганта і сітьових методів. Лінійні графіки, як правило, укрупненно відбивають процес СОНТ у масштабі часу по основних його стадіях чи етапам. При цьому передбачають, де це можливо, паралельно-послідовне чи паралельне виконання робіт (етапів). Область застосування лінійних графіків обмежена порівняно простими об'єктами, що містять не більш 50 робіт. Лінійним графікам властиві такі недоліки: умовність при визначенні загальних термінів розробки; неможливість установлення важливості кожної з робіт для досягнення кінцевої мети; труднощі із внесенням коректив у зв'язку зі змушеними простоями і відстрочками за окремими суміжними роботами; неможливість багатоваріантного прогнозування; труднощі із автоматизацією планово-облікових робіт. Ці недоліки значною мірою усуваються застосуванням систем сітьового планування і управління (СПУ). Ця система являє собою комплекс графічних і розрахункових методів, організаційних заходів і контрольних прийомів, що забезпечують моделювання, аналіз і динамічну перебудову плану виконання складних проектів. СПУ є одним з методів кібернетичного підходу до управління складними динамічними системами з метою забезпечення визначених оптимальних показників, наприклад, мінімального часу виконання всього комплексу робіт чи мінімальної вартості розробки.Документ Роль інформаційних технологій в забезпеченні сталого розвитку підприємства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Татаринцева (Курбатова), Юлія Леонідівна; Строков, Євген МихайловичВ сучасних умовах зростає значущість концепції сталого розвитку підприємств, оскільки бізнес стає все більш свідомим в необхідності збереження ресурсів та зменшення негативного впливу на навколишнє середовище. Інформаційні технології (ІТ) відіграють важливу роль у цих процесах, надаючи можливість ефективного моніторингу використання ресурсів, планування оптимальних стратегій та реалізації інноваційних проектів. Використання ІТ дозволяє підприємствам знижувати витрати енергії, оптимізувати виробничі процеси та зменшувати викиди шкідливих речовин, сприяючи тим самим збереженню ресурсів та зменшенню впливу на довкілля. Інформаційні технології також відкривають нові можливості для впровадження соціально відповідальних практик та забезпечення безпеки та комфорту працівників, що сприяє підвищенню ефективності діяльності підприємства в цілому. Метою даної статті є аналіз ролі інформаційних технологій у забезпеченні сталого розвитку підприємств. У статті здійснено аналіз використання інформаційних технологій у різних сферах діяльності підприємства з метою досягнення цілей сталого розвитку. Було розглянуто, як ІТ сприяють управлінню ресурсами, підвищенню ефективності та інновацій, соціальній відповідальності та збереженню екологічної стійкості. Проаналізовано вплив інформаційних технологій на ключові аспекти діяльності підприємства, виявлені їх переваги у досягненні цілей сталого розвитку. Стаття систематизує застосування ІТ відповідно до цілей сталого розвитку, що дозволяє уточнити їх роль у кожній конкретній сфері діяльності підприємства. Узагальнено виклики та ризики, пов'язані з інтеграцією ІТ у процеси сталого розвитку, серед яких кібербезпека, конфіденційність даних та соціальні наслідки. Автори статті доводять, що інформаційні технології, незважаючи на їх позитивний вплив, також вносять ризики та виклики, які вимагають уважного управління та стратегічного планування. Підкреслено важливість розуміння взаємозв'язку між ІТ та сталим розвитком, надаючи чіткий огляд переваг, викликів та ризиків, які супроводжують цей процес.Публікація Сучасний стан та перспективи повоєнного розросту міжнародного ділового туризму в концепті сталого розвитку туристичної індустрії України(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Стригуль, Лариса Станіславівна; Якименко-Терещенко, Наталія Василівна; Болюх, Ірина ОлегівнаУ представленій науковій статті на основі здійсненого комплексу досліджень автором проаналізовано сучасний стан та перспективи повоєнного розросту міжнародного ділового туризму в концепті сталого розвитку туристичної індустрії України, як одного з провідних інструментів стимулювання відновлення економіки держави. Проведене авторське дослідження дозволило визначити, що міжнародний туризм загалом та його елементи зокрема, такі як діловий туризм, є надзвичайно важливим аспектом діяльності туристичної індустрії нашої держави щодо ефективного управління економічними процесами і потребують відповідного оновлення підходів до їх реалізації, забезпечення, розробки та якісного перегляду щодо їх впровадження у життя саме в концепті сталого розвитку. Здійснено дослідження статистики міжнародного туризму нашої країни та порівняльний аналіз обсягів витрат на виїзний та в’їзний туризм, систематизовано та проаналізовано чинники негативного впливу на їх рівень. Надано удосконалене авторське розуміння напрямків та перспектив повоєнного розросту міжнародного ділового туризму в концепті сталого розвитку туристичної індустрії. Також стисло досліджено основні ознаки та принципи «сталого туризму» та запропоновано авторське бачення цього напрямку у перспективному контексті. Доведено, що туризм є однією з найбільших у світі галузей та категорій міжнародної торгівлі, що визначається вражаючою мережею соціально-економічної діяльності та інфраструктурою, необхідною для її підтримки. На основі цього показано та доведено з авторської точки зору, що реалізація міжнародного ділового бізнесу в концепті сталого розвитку в повоєнний період дасть змогу: опанувати новітні організаційно-економічні цінності та адаптуватися до них; здійснити впровадження концепції сталого розвитку в індустрію міжнародного ділового туризму на основі визначення особливостей його створення, розподілу, накопичення та споживання результатів; сформувати нову модель реалізації та споживання з урахуванням чинників соціально-етнічного характеру.Документ Аналіз соціально-економічних наслідків війни та потенціалу відновлення регіонів України(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Касич, Алла ОлександрівнаВійна є викликом для будь-якої країни, а тому дослідження соціально-економічних наслідків війни є важливим з точки зору їх оцінювання у вартісному вираженні. В статті поставлено мету систематизації основних наслідків війни та проведення їх аналізу на прикладі проміжного етапу агресії проти України за 2022 рік. В статті систематизовано наукові підходи дослідження наслідків війни. Вчені розкривають наслідки війни на міжнародному, національному та регіональному рівнях. Регіони України і до війни відрізнялись різним модернізаційним потенціалом та потребували реалізації стратегії прискореного розвитку. Запропоновано оцінювати наслідки війни з позицій різниці між наявними ресурсами та ресурсами після війни, що дозволяє оцінити прямі втрати. Другий пропонований підхід передбачає оцінку втрачених можливостей за рахунок невикористаного потенціалу. Наслідки війни розглядаються у розрізі соціальних, економічних, екологічних та політичних процесів. Наслідки війни традиційно оцінюють за показником ВВП. Для оцінки наслідків війни в Україні використано досить обмежену кількість показників, через брак інформації у відкритому доступі. Проведено аналіз масштабів втрати території, ділової активності бізнесу, динаміки людських ресурсів, фінансових результатів та інвестиційної активності, міжнародної торгівлі та стійкості бюджетів місцевих бюджетів. Зазначено, що всі області України отримали суттєве погіршення показників, що означає не лише зміну основних функціональних сфер, а й відновлювального потенціалу. На розвиток окремих областей впливають і міграційні процеси, і масштабна релокація підприємств, що призводить до певного територіального перерозподілу виробничого потенціалу та створення нових умов. Ті області, які до війни мали високий потенціал розвитку, зазнали найбільших втрат та будуть потребувати масштабного відновлення всіх видів інфраструктури. Постійний моніторинг соціально-економічних наслідків війни у розрізі регіонів дозволяє не лише провести вартісну оцінку таких втрат, а й визначати зміст стратегій подальшого відновлення, які повинні будуть розроблятись для областей України.Документ Аналіз соціально-економічних наслідків війни та потенціалу відновлення регіонів України(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Касич, Алла ОлександрівнаВійна є викликом для будь-якої країни, а тому дослідження соціально-економічних наслідків війни є важливим з точки зору їх оцінювання у вартісному вираженні. В статті поставлено мету систематизації основних наслідків війни та проведення їх аналізу на прикладі проміжного етапу агресії проти України за 2022 рік. В статті систематизовано наукові підходи дослідження наслідків війни. Вчені розкривають наслідки війни на міжнародному, національному та регіональному рівнях. Регіони України і до війни відрізнялись різним модернізаційним потенціалом та потребували реалізації стратегії прискореного розвитку. Запропоновано оцінювати наслідки війни з позицій різниці між наявними ресурсами та ресурсами після війни, що дозволяє оцінити прямі втрати. Другий пропонований підхід передбачає оцінку втрачених можливостей за рахунок невикористаного потенціалу. Наслідки війни розглядаються у розрізі соціальних, економічних, екологічних та політичних процесів. Наслідки війни традиційно оцінюють за показником ВВП. Для оцінки наслідків війни в Україні використано досить обмежену кількість показників, через брак інформації у відкритому доступі. Проведено аналіз масштабів втрати території, ділової активності бізнесу, динаміки людських ресурсів, фінансових результатів та інвестиційної активності, міжнародної торгівлі та стійкості бюджетів місцевих бюджетів. Зазначено, що всі області України отримали суттєве погіршення показників, що означає не лише зміну основних функціональних сфер, а й відновлювального потенціалу. На розвиток окремих областей впливають і міграційні процеси, і масштабна релокація підприємств, що призводить до певного територіального перерозподілу виробничого потенціалу та створення нових умов. Ті області, які до війни мали високий потенціал розвитку, зазнали найбільших втрат та будуть потребувати масштабного відновлення всіх видів інфраструктури. Постійний моніторинг соціально-економічних наслідків війни у розрізі регіонів дозволяє не лише провести вартісну оцінку таких втрат, а й визначати зміст стратегій подальшого відновлення, які повинні будуть розроблятись для областей України.Документ Інфраструктурні проєкти приватно-державного партнерства як основа сталого розвитку країни: зарубіжний досвід, галузеві вектори(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Касич, Алла ОлександрівнаГлобальні цілі сталого розвитку потребують від суспільства, держави та бізнесу застосування комплексного підходу до реалізації. Одним з дієвих механізмів такої взаємодії є приватно-державні партнерства (ПДП), як забезпечують вирішення інфраструктурних проєктів та набуваються по ширення в багатьох країнах світу. Той факт, що ПДП використовують для розвитку стратегічно-значимої інфраструктури свідчить про їх роль і вирішенні економічних та соціальних проблем відповідних регіонів. Зважаючи на той факт, що значна кількість ПДП спрямовані і на вирішення проблем навколишнього середовища дозволяє розглядати їх як механізми, які у повній мірі відповідають економічним, соціальним та екологічним цілям концепції сталого розвитку. Серед Глобальних цілей безпосередньо ціль 17 спрямована на формування глобального партнерства. Питання створення умов для розвитку ПДП вже тривалий час лежать в сфері інтересів багатьох міжнародних організацій, які не лише забезпечують розробку нормативної бази, а й самі виступають учасниками таких партнерств. Більший досвід формування ПДП та їх спрямовування на цілі сталого розвитку мають розвинені країни. В країнах ЄС функціонує Комітет з інноваційної діяльності, конкурентоспроможності та державно-приватних партнерствах Європейської економічної комісії, зростає кількість проєктів в сфері довкілля, охорони здоров’я, освіти. Країни, що розвиваються також напрацьовують власні практики формування ПДП, однак їх потреба у фінансуванні ПДП задля забезпечення сталого розвитку є значною. Основними секторами, в яких створюються ПДП в країнах, що розвиваються, є енергетика та дорожня інфраструктура, що означає низький рівень спрямування ПДП та цілі сталого розвитку. В Україні сформована нормативна база, однак відсутність досвіду та системні перешкоди, зокрема корупція та архаїчність галузевої структури, призвели до дуже низьку кількість укладених та ще меншу кількість реалізованих ПДП. Загалом ПДП мають значний потенціал спрямування діяльності держави та бізнесу на цілі сталого розвитку та потребують чітких політик. Для України окрім повоєнної відбудови та забезпечення цілей сталого розвитку і держава, і бізнес мають спільний інтерес – подолання корупції, і вибір форм, які мінімізують потенційні ризики.Документ Шляхи забезпечення конкурентоспроможності малих та середніх машинобудівних підприємств України в умовах європейської інтеграції(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Добротворський, Сергій Семенович; Басова, Євгенія ВолодимирівнаВ роботі розглянуті питання сучасного напрямку сталого розвитку конкурентоспроможної машинобудівної галузі Європи та можливості трансформації досвіду розвинених країн Європи в стратегію розвитку малих та середніх машинобудівних підприємств України. Зазначено, що саме МСП є підґрунтям розвитку економіки ЄС та наведене обґрунтування цього факту. Підкреслено, що саме машинобудівна галузь є найбільшою галуззю економіки ЄС за кількістю підприємств, зайнятістю, виробництвом та створенням доданої вартості. Зроблене припущення, що саме розвиток МСП машинобудівної галузі України стане значним вкладом в пришвидшену відбудову соціального та економічного добробуту українського суспільства у період відбудови країни. Наведено порівняльний аналіз чисельної кількості машинобудівних підприємств різної величини як в розвинених країнах Європи, так і Україні. Підкреслена необхідність у розвитку та впровадженні в машинобудівне виробництво України цифрових сервісів, відповідно концепції Індустрії 4.0, на всіх етапах життєвого циклу продукту для забезпечення гнучкості та конкурентоспроможності МСП. Проаналізовані бар’єри впровадження концепції 4.0 для сталого розвитку малого та середнього бізнесу в світі, та виділені окремі бар’єри, які на сьогоднішній день є загрозою для розвитку МПС України в цілому. Зазначено, що однією із найбільших проблем світового розвитку МСП в цілому є проблема підготовки (перепідготовки) кваліфікаційних кадрів нового покоління. Зроблено висновок, що для розвитку конкурентоспроможних МСП України в умовах її інтеграції в ЄС необхідно приділити увагу підготовці висококваліфікованих технічних кадрів здатних з однієї сторони виконувати роль системних інтеграторів та імплементаторів задач Індустрії 4.0, а з іншої – вміти вирішувати супутні проблеми технології машинобудування від ідеї до виготовлення продукту із використанням цифрових сервісів на базі єдиного цифрового ядра. Наукова цінність роботи полягає в обґрунтуванні шляхів забезпечення конкурентоспроможності МСП заснованих на засадах симбіозу освіти, науки та виробництва на базі єдиного цифрового ядра.