2023
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/63222
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Публікація Особливості використання інструментів онлайн-маркетингу для просування товарів на В2В ринку(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Літвиненко, Марія Владиславна; Шиладзе, Рєсані ШотайовичУ статті проаналізовано економічну сутність маркетингових інструментів. Виявлено необхідність застосування маркетингових інструментів для просування товарів на В2В ринках у сучасних умовах господарювання. Визначено роль маркетингових інструментів у просуванні промислових товарів. У статті досліджуються базові маркетингові інструменти у сфері В2В, які є ефективними під час просування продукції промисловими підприємствами у сучасних умовах ведення бізнесу. Визначено, що інтернет-продажі В2В мають свої особливості, а для безпосередніх контактів з потенційними партнерами потрібно використовувати вебаналітику. Розглянуто основні канали збуту В2В- середовища. Успішні B2B компанії мають одну спільну рису: вони розуміють свою конкурентну перевагу, а цифрові інструменти допомагають їм її досягти. Якщо певний веб-сайт не виділяється серед своїх конкурентів, він, швидше за все, легко втратить наявних та потенційних клієнтів. Хоча світ B2B-бізнесу величезний і, безумовно, різноманітний, більшість платформ електронної комерції та управління ринком B2B функціонують дуже схоже. Для того, щоб забезпечити бездоганний клієнтський досвід і полегшити ведення бізнесу іншим, необхідна платформа електронної комерції з функціями, спеціально розробленими для компаній, тобто продавців. Тому результати цього дослідження будуть корисними на ринку B2B для підвищення ефективності бізнесу не лише для українських компаній, але й для іноземних компаній, які працюють у нестабільному бізнес-середовищі.Документ Інтелектуальна власніть промислових підприємств: проблеми методології, управління та ціноутворення(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Косенко, Андрій Васильович; Князь, Святослав Володимирович; Касич, Алла Олександрівна; Лега, Ольга ВасилівнаВ статті вирішена наукова проблема розробки та обґрунтування науково-методичного інструментарію та практичних рекомендацій щодо якості управління інтелектуальною власністю промислових підприємств на основі розробки алгоритму і підсистеми управління інтелектуальним капіталом, перспективних методів оцінки його ринкових вартісно-цінових характеристик та ефективності використання інтелектуальних ресурсів. Проведено уточнено поняття «інтелектуальні активи» та їх значення у формуванні вартості промислового підприємства. Оскільки, на сьогоднішній день в українській та зарубіжній науковій практиці немає єдиної думки про такі поняття, як інтелектуальна власність, нематеріальні активи, інтелектуальні активи, інтелектуальний капітал, знання, в ході дослідження виявлено специфіку інтелектуальних активів: відсутність матеріального наповнення, мають суттєвий вплив на вартість підприємства у довгостроковому періоді; можуть мати правову охорону. Виходячи з виявленої специфіки, для промислових підприємств запропоновано використовувати поняття інтелектуальних активів, під якими розуміється вся сукупність інформаційно-інтелектуальних ресурсів, що створюються та використовуються як усередині підприємства, так і в навколишньому середовищі з метою формування унікальних конкурентних переваг. Значення інтелектуальних активів для промислових підприємств розглянуто з точки зору факторів, що впливають на вартість інтелектуальних активів і підприємства в цілому. Під процесом управління інтелектуальними активами розуміється сукупність дій та заходів, спрямованих на забезпечення ефективного планування, організації та контролю процесів формування, розвитку та використання інтелектуальних активів підприємства, а також мотивації процесів накопичення та множення інтелектуальних активів. Управління вартістю інтелектуальних активів – стратегія, спрямована на максимізацію вигод, очікуваних від використання цих активів, а також зниження зовнішніх та внутрішніх ризиків. Оцінка вартості окремих активів, а також оцінка вартості всього комплексу інтелектуальних активів підприємства дозволяє керівництву ефективно та своєчасно виявляти зміни вартості підприємства та фактори, що вплинули на ці зміни. Саме на виявленні вартісних та цінових характеристик інтелектуальних активів базуються сучасні підходи до управління вартістю підприємства.Публікація Концептуальні положення системно-процесної моделі управління інтелектуальною власністю на промислових підприємствах(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Маслак, Марія ВолодимирівнаВ статті вперше розроблено та обґрунтовано теоретико-методичний підхід до управління інтелектуальною власністю на промисловому підприємстві на засадах системно-процесного підходу. Сформовано та детально розглянуто зміст 15 послідовних стадій впровадження та використання системно-процесного підходу. Сформовано структурну схему організаційно-економічного механізму управління інтелектуальною власністю на засадах системно-процесного підходу, який включає в себе врахування системних факторів зовнішнього середовища, систему процесів управління інтелектуальною власністю (суб’єкт управління), систему процесних напрямків управління (об’єкт управління) та систему процесів управління ефективністю інтелектуальної діяльності підприємства (доцільність інтелектуальної власності). Пропонована модель системно-процесного управління об’єктами інтелектуальної власності є комплексною, оскільки враховує всі аспекти управління інтелектуальними активами промислового підприємства з посиленим акцентом на системну та процесну організацію управління інтелектуальною власністю у рамках єдиної соціально економічної системи підприємства. Визначено специфічні риси системно-процесної моделі управління інтелектуальною власністю промислового підприємства. методичного підходу до управління, виділено взаємозв'язок запропонованих підходів до управління та позначено стратегію розвитку сучасних підприємств на основі ефективного використання результатів інноваційної діяльності та інтелектуальної власності. Доведено, що системний підхід вимагає розглядати задачі створення, дистрибуції та споживання інтелектуальної власності не ізольовано, а в єдності зв’язків із навколишнім середовищем, осягати сутність кожного зв’язку та окремого елемента, проводити асоціації між загальними та приватними цілями. Обґрунтовано, що процесний підхід в управлінні інтелектуальною власністю – це підхід, що визначає розгляд діяльності будь-якого підприємства чи організації як мережі бізнес- процесів, пов’язаних з їх цілями і місією. В основі цього підходу – погляд на діяльність підприємства як на реалізацію сукупності його бізнес-процесів з належним маркетинговим супроводом. Відповідно до процесного підходу здійснюватиметься управління інтелектуальною власністю з урахуванням усіх етапів створення та застосування об’єктів інтелектуальної власності. А відповідно до системного підходу менеджмент підприємств буде використовуватиме інформаційні, інноваційні, виробничі та маркетингові ресурси.Публікація Концепція блочного підходу до управління інтелектуальною власністю на промислових підприємствах(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Маслак, Марія ВолодимирівнаВ статті вперше розроблено та обґрунтовано теоретико-методичний підхід до управління інтелектуальною власністю на промисловому підприємстві на засадах блочного підходу, який дозволяє формувати механізм управління інтелектуальною власністю як сукупність взаємопов’язаних блоків, що дозволяє визначати і використовувати логічну послідовність управлінських рішень для забезпечення належної ефективності управління інтелектуальною власністю на промисловому підприємстві. Усі блоки пропонованої є взаємопов’язаними між собою, від ефективності та коректності кожного з них залежить загальна ефективність механізму управління інтелектуальною власністю підприємства. Перший блок управлінських завдань передбачає проведення внутрішнього та зовнішнього аналізу з метою визначення потреби в оновленому (новому) продукті, послузі, бізнес-процесі, технології. Завдання другого та третього блоків передбачають аналіз існуючих рішень для задоволення визначеної ринкової потреби, аналіз можливостей впровадження готового рішення в діяльність підприємства, ефективності з врахуванням витрат на імплементацію та на придбання прав на використання об’єктів інтелектуальної власності. Заходи четвертого блоку здійснюють забезпечення правової охорони на об’єкти інтелектуальної власності: якщо це існуюче рішення – визначення доцільності придбання того чи іншого виду ліцензії (виняткова, невиключна, одинична, субліцензія) та забезпечення укладання договору з правовласником щодо прав використання об’єктів інтелектуальної власності. Блок імплементації забезпечує максимально швидке та якісне впровадження об’єктів інтелектуальної власності в виробничо-технологічні або бізнес-процеси підприємства, з цією метою реалізовуються заходи по забезпеченню необхідного фінансування, навчання персоналу, адаптації технологічних процесів. Завершальний блок включає в себе моніторинг ефективності впровадження об’єктів інтелектуальної власності у виробничо-комерційну діяльність підприємства з метою визначення доцільності його подальшого використання або необхідності вдосконалення чи адаптації до особливостей функціонування підприємства. Усі означені блоки є взаємопов’язаними між собою, від ефективності та коректності кожного з них залежить загальна ефективність механізму управління інтелектуальною власністю підприємства. Блочний підхід до управління інтелектуальною власністю в цілому забезпечує в певній мірі виконання промисловим підприємством основних (базових, найбільш важливих) завдань, які стоять перед системою менеджменту в сфері інтелектуально-інноваційної діяльності.Публікація Теоретико-методична сутність маркетингу взаємовідносин(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Ткачова, Надія Петрівна; Косенко, Софія АндріївнаУ даній статті розглядається сучасна концепція маркетингу - маркетинг взаємовідносин. У період з 1950-х і аж до 1990-х років відбулося формування концепції, починаючи від споживчого маркетингу, і закінчуючи власне маркетингом взаємовідносин. Маркетингові партнерські відносини засновані на принципах традиційного маркетингу, але мають відмінності, які істотно змінюють підхід підприємства до цієї бізнес- складової. Крім того, можна виділити вісім складових маркетингових відносин, які розглянуті в статті. В даний час маркетингу відносин як новій парадигмі приділяється велика увага як у зарубіжних, так і в українських дослідженнях. Більшість науковців відзначають такі основні причини зростання інтересу до концепції маркетингу взаємин: глобалізація економіки та насичення попиту, розвиток маркетингу сфери послуг, розвиток маркетингу на промислових ринках, розвиток інформаційних технологій, систем інформаційної комунікації. Доведено, що маркетингу взаємовідносин, як економічній категорії, притаманні і певні принципи, які формуються на принципах традиційного маркетингу, але мають відмінності, які суттєво змінюють підхід підприємства до цього компонента бізнесу. До принципів власне маркетингу взаємовідносин ми пропонуємо віднести наступні: принцип створення нової цінності з подальшим розподілом вигоди між споживачем та виробником; принцип індивідуалізацій споживача, який після придбання продукції підприємства стає його партнером у процесі визначення нових цінностей; принцип цільового призначення бізнес-процесів підприємства (технології, комунікації, підготовка персоналу тощо), які мають бути спрямовані на створення цінностей, якими хоче володіти споживач; принцип виробництва в реальному часі, який не спрямований на невизначено довгу перспективу; принцип привілейності постійних споживачів, на відміну від споживачів або організацій, що регулярно змінюють партнерів. У майбутньому наявність цього принципу передбачає тісніші стосунки з базовими клієнтами; принцип підпорядкування внутрішніх цінностей підприємства забезпеченню виникненню або випуску тієї цінності, яку хоче мати споживач. Ефективному використанню цього принципу підпорядковані зовнішні взаємозв'язки: постачальники, посередники, акціонери та інші суб'єкти ринку. Знання особистих цінностей дозволяє усвідомити, які потреби мають першорядне значення для споживача, яким чином останній оцінює свою задоволеність від споживання цього товару, або послуги, що має особливо важливе значення для ефективної реалізації концепції маркетингу взаємовідносин. Орієнтація організації на клієнтів, забезпечення вищого рівня їхньої задоволеності та зміцнення зв'язків з клієнтами, призводять до подальшого підвищення цінності окремих клієнтів і дозволяє підприємству їх повніше використовувати.