2023
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/63222
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Аналіз соціально-економічних наслідків війни та потенціалу відновлення регіонів України(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Касич, Алла ОлександрівнаВійна є викликом для будь-якої країни, а тому дослідження соціально-економічних наслідків війни є важливим з точки зору їх оцінювання у вартісному вираженні. В статті поставлено мету систематизації основних наслідків війни та проведення їх аналізу на прикладі проміжного етапу агресії проти України за 2022 рік. В статті систематизовано наукові підходи дослідження наслідків війни. Вчені розкривають наслідки війни на міжнародному, національному та регіональному рівнях. Регіони України і до війни відрізнялись різним модернізаційним потенціалом та потребували реалізації стратегії прискореного розвитку. Запропоновано оцінювати наслідки війни з позицій різниці між наявними ресурсами та ресурсами після війни, що дозволяє оцінити прямі втрати. Другий пропонований підхід передбачає оцінку втрачених можливостей за рахунок невикористаного потенціалу. Наслідки війни розглядаються у розрізі соціальних, економічних, екологічних та політичних процесів. Наслідки війни традиційно оцінюють за показником ВВП. Для оцінки наслідків війни в Україні використано досить обмежену кількість показників, через брак інформації у відкритому доступі. Проведено аналіз масштабів втрати території, ділової активності бізнесу, динаміки людських ресурсів, фінансових результатів та інвестиційної активності, міжнародної торгівлі та стійкості бюджетів місцевих бюджетів. Зазначено, що всі області України отримали суттєве погіршення показників, що означає не лише зміну основних функціональних сфер, а й відновлювального потенціалу. На розвиток окремих областей впливають і міграційні процеси, і масштабна релокація підприємств, що призводить до певного територіального перерозподілу виробничого потенціалу та створення нових умов. Ті області, які до війни мали високий потенціал розвитку, зазнали найбільших втрат та будуть потребувати масштабного відновлення всіх видів інфраструктури. Постійний моніторинг соціально-економічних наслідків війни у розрізі регіонів дозволяє не лише провести вартісну оцінку таких втрат, а й визначати зміст стратегій подальшого відновлення, які повинні будуть розроблятись для областей України.Документ Аналіз соціально-економічних наслідків війни та потенціалу відновлення регіонів України(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Касич, Алла ОлександрівнаВійна є викликом для будь-якої країни, а тому дослідження соціально-економічних наслідків війни є важливим з точки зору їх оцінювання у вартісному вираженні. В статті поставлено мету систематизації основних наслідків війни та проведення їх аналізу на прикладі проміжного етапу агресії проти України за 2022 рік. В статті систематизовано наукові підходи дослідження наслідків війни. Вчені розкривають наслідки війни на міжнародному, національному та регіональному рівнях. Регіони України і до війни відрізнялись різним модернізаційним потенціалом та потребували реалізації стратегії прискореного розвитку. Запропоновано оцінювати наслідки війни з позицій різниці між наявними ресурсами та ресурсами після війни, що дозволяє оцінити прямі втрати. Другий пропонований підхід передбачає оцінку втрачених можливостей за рахунок невикористаного потенціалу. Наслідки війни розглядаються у розрізі соціальних, економічних, екологічних та політичних процесів. Наслідки війни традиційно оцінюють за показником ВВП. Для оцінки наслідків війни в Україні використано досить обмежену кількість показників, через брак інформації у відкритому доступі. Проведено аналіз масштабів втрати території, ділової активності бізнесу, динаміки людських ресурсів, фінансових результатів та інвестиційної активності, міжнародної торгівлі та стійкості бюджетів місцевих бюджетів. Зазначено, що всі області України отримали суттєве погіршення показників, що означає не лише зміну основних функціональних сфер, а й відновлювального потенціалу. На розвиток окремих областей впливають і міграційні процеси, і масштабна релокація підприємств, що призводить до певного територіального перерозподілу виробничого потенціалу та створення нових умов. Ті області, які до війни мали високий потенціал розвитку, зазнали найбільших втрат та будуть потребувати масштабного відновлення всіх видів інфраструктури. Постійний моніторинг соціально-економічних наслідків війни у розрізі регіонів дозволяє не лише провести вартісну оцінку таких втрат, а й визначати зміст стратегій подальшого відновлення, які повинні будуть розроблятись для областей України.Документ Реабілітація як відновлення цілісності в контексті особливостей розуміння практичного значення застосування лінгво-філософського аналізу сучасної дійсності(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Годзь, Наталія Борисівна; Круць, Олександр АнатолійовичАктуальність статті полягає в продовженні дослідження феномену війни та повоєння, в яких одним з головних проблемних питань є питання захисту, відновлення як загальної системи держави на всіх її складових компонентах, так і підтримка та відновлення громадян країни, технологій, виробництва та її природних ресурсів (де це можливо зробити). Війна представляє собою збройний конфлікт, в якому на разі як показує практика активно використовуються нові і старі форми зброї, технологій та інші елементи втручання та деструкції з боку ворога. Філософія тісно пов’язана з питаннями ідеології, питаннями здоров’я, тощо, саме тому, сучасна агресія супроти України при дослідженні показує низку відмінностей як у веденні війни, так і у питаннях теорії та практики реабілітації в порівнянні з попередніми війнами та, як наслідок, з очікуваним періодом повоєння. Саме це та відновлення цілісності або реабілітації і є питанням першочергового вивчення та запровадження їх висновків на теоретичному та практичному рівнях не лише у філософському просторі, але і в дисциплінах та галузях інших наук.Документ Технологічне забезпечення контурного полірування при відновленні лакофарбових покрить складних поверхонь(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Дмитрієв, Дмитро Олексійович; Чурсов, Сергій Олександрович; Осадчук, Василь Сергійович; Русанов, Сергій АркадійовичВ статті розглянуто кластерну модель опису полірування неметалевих матеріалів стосовно лакофарбових покрить, що наносять на поверхні складної геометрії. Зокрема, запропоновано технічні засоби контурного полірування покрить неметалевих шарів елементів кузову автомобіля з застосуванням мехатронних модулів з ЧПК, які відтворюють рухи і режими полірування, що раніше виконувались вручну. На основі розгляду проблеми деструкції лакофарбових покриттів кузовів автомобілів та аналізу літератури по дослідженню фізико-механічних процесів формоутворення деталей з неметалевих матеріалів інструментом із застосуванням полірувальних паст і вивчення закономірностей цього процесу було досліджено полірувальну здатність різних полірувальних паст. Запропоновано геометричні критерії якості автополірування лакофарбових покрить з формалізованим забезпеченням взаємозв’язку ширини штучної подряпини шо наносилась алмазною чотирьогранною пірамідою із глибиною та формою штучної подряпини до і після полірування. Розглянуто широкий діапазон швидкісних, силових, реологічних факторів полірування поверхонь кузову із подвійною кривизною, однак теплові і механо-хімічні процеси не встановлювались. Дані про ефективність полірувальних паст та якість відновлених лакофарбових покрить автомобіля отримано в результаті виконання наукової послуги на замовлення підприємства ПП «ІнтерСклад» м. Херсон. Визначено зразки полірувальних паст фракції абразиву і склад розчинника, що мають відповідати умовам ручного полірування та поставлено на виробництво відповідні автокосметичні засоби. Відпрацьовано методику випробування, що дозволяє визначити за короткий час ефективність і режими полірувальних сумішей для усунення механічних пошкоджень лакофарбового покриття автомобілів.Публікація Ринок праці України в умовах воєнного стану: головні проблеми та напрямки відновлення(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Ходирєва, Оксана ОлегівнаУ статті проаналізовано стан українського ринку праці у військовий час, визначено його головні проблеми, структурні зсуви, диспропорції, наведені прогнози ускладнень післявоєнного відновлення та надані пропозиції щодо їх подолання та подальшого відновлення ринку праці, запропоновані програмні напрямки для післявоєнного відновлення. Зазначений масштаб збитків економіки України від повномасштабного російського вторгнення, наведені розміри збитків промисловості, збитків від руйнування інфраструктури, вартість майбутньої реконструкції. Доведено, що повномасштабна війна призвела до гуманітарної кризи у суспільстві що визначатиме демографічний розвиток і ситуацію на ринку праці впродовж багатьох років. Вказані існуючі інформаційні ускладнення. Проаналізовано динаміку безробіття у 2022 році та наведені прогнозні значення на 2023 рік. Проаналізовано динаміку безробіття по регіонам. Проаналізовано невідповідність у регіональному розподілі пропозиції та попиту на робочу силу. Визначено, що основною причиною цього стало внутрішнє переміщення робочої сили з зони бойових дій у безпечні регіони, порушення ланцюгів постачання та виробництва, зміна споживчого попиту за обсягом та товарною структурою. Проаналізовано динаміку пропозиції та попиту на робочу силу протягом 2022 року. Вказано про початок "Епохи роботодавця". Визначено головні тенденції регіональних ринків праці у порівнянні з довоєнним часом. Визначені причини наявної диспропорції між попитом та пропозицією робочої сили, навіть з урахуванням релокації частини підприємств. Згідно з дослідженнями спрогнозовано майбутні проблеми українського ринку праці. Наведені напрямки дій на макроекономічному рівні для їх подолання. Доведено, що людський капітал є одним із ключових факторів післявоєнного відновлення держави, тому слід докласти максимальних зусиль для його збереження. Це є головним чинником того, що програми відновлення та подальшого розвитку ринку праці повинні плануватися завчасно та на перспективу і розвиватися в декількох напрямках. Автором запропоновано 6 напрямків програм для відновлення українського ринку праці.