2023
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/63222
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Реверсивний інжиніринг та впровадження сучасних методів і засобів контрольних операцій(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Пермяков, Олександр Анатолійович; Яковенко, Ігор Едуардович; Скиба, Олександр Сергійович; Калініченко, Віктор Анатолійович; Южкович, ПшемиславАвтори, маючи кожен свій досвід наукової та практичної діяльності і накопичені знання з технології машинобудування, поставили собі за мету узагальнення та оцінку нових можливостей та альтернатив існуючим підходам до проектування технологічних процесів виготовлення або відновлення деталей в умовах реверсивного інжинірингу. Розглянуто сучасні технічні засоби, які є необхідними для виконання етапів реверсивного інжинірингу та забезпечують якість виготовлення і знижають трудомісткість технологічного проектування.Документ Методологія технологічного проектування процесу відновлення деталей(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Черновол, Михайло Іванович; Пермяков, Олександр Анатолійович; Немировський, Яків Борисович; Шепеленко, Ігор Віталійович; Горбулик, Володимир ІвановичАвтори роботи, маючи кожен свій досвід наукової діяльності та накопичені знання в галузі відновлення деталей і технології машинобудування, поставили собі за мету їхнє узагальнення та з позицій системного підходу вироблення методології технологічного проектування процесу відновлення зношених деталей. Для етапів життєвого циклу виробів машинобудування, що розв'язують задачу подовження термінів їх служби шляхом ремонту та відновлення зношених деталей, розроблено загальну схему та структуру інформаційного забезпечення технологічного проектування з використанням методів підвищення якості поверхневого шару. Запропоновано схему уточнення життєвого циклу деталей шляхом їх відновлення. Процес формування показників якості зношених деталей представлено у вигляді системи, що дає змогу дати багаторівневу оцінку якості відновлення деталі.Документ Ergonomic thinking in the design of human-machine systems(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Mygal, G. V.; Protasenko, O. F.; Kobrina, N. V.; Mykhailova, E. O.In the era of Industry 4.0, human-machine systems have become highly complex and contain a large number of elements and sources of information. It increases the complexity of human-machine system management, which leads to the manifestation of the human factor phenomenon. The consequence is that currently, 70% to 90% of accidents and disasters are related to the human factor. Therefore, the safety of human-machine systems largely depends on human abilities, cognitive, behavioral, and psycho-physiological features. It is shown that the study of individual characteristics of a person will allow the management of the human factor in the human-machine system. The crucial point of human factor management is the availability of systemic ergonomic thinking in the designer of the human-machine system. The formation of such thinking is connected with learning and the gradual acquisition of the necessary knowledge and skills. To understand the principles of ergonomic thinking formation, the evolution of ergonomic thinking in the design of human-machine systems is shown. Due to analysis of the sequence of ergonomic thought development, it is shown how approaches to ensuring the safety of human-machine systems have been rethought from the middle of the 20th century until now. Currently, the global social processes and technologies of Industry 4.0 have fundamentally changed the concept of “work”, parameters of the labour market, and safety requirements and caused the emergence of a new model of the labour paradigm “Work 4.0”, which, in turn, became the driver of the revision of the concept of “workplace” established in society and the emergence of the digital workplace. The article presents the definition of a “digital workplace” and analyses its essential characteristics. The next stage of the work was a model of the structure of the engineer’s ergonomic thinking, the main feature of which is the priority of solving the problems of human-machine interaction. The work also shows that ergonomic thinking is one of the elements of safety culture. In combination with other elements such as a human-centered approach, ecological thinking and others, ergonomic thinking creates a space of a safety culture. Based on the presented results, the importance of engineers’ ergonomic thinking is substantiated. It is shown how to implement the formation of ergonomic thinking through the training system.