2023
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/63222
Переглянути
9 результатів
Результати пошуку
Документ Адаптаційні механізми у формуванні системи показників оцінки фінансово-економічного потенціалу промислового підприємства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Заїка, Катерина Олегівна; Колісник, Олександр ВікторовичУ статті обґрунтовано важливість формування системи показників оцінки фінансово-економічного потенціалу промислового підприємства на принципах адаптивного управління в умовах економічної нестабільності та динамічних змін в зовнішньому середовищі, що негативно впливають на результати діяльності та стан суб’єктів господарювання. Доведено, що формування аналітико-інформаційної бази для оцінки фінансово-економічного потенціалу промислового підприємства досягається шляхом визначення обґрунтованої системи показників у межах обраних підходів та їхньої адаптації до конкретних умов та специфіки діяльності підприємства. Запропоновано розробку комплексного набору критеріїв для оцінки фінансово-економічного потенціалу промислового підприємства проводити на основі методу критеріального аналізу, що дозволяє сформувати об’єктивне уявлення про його фінансово-економічні можливості та обґрунтувати стратегічні рішення щодо подальшого розвитку на основі об’єктивних даних. Процес формування аналітико-інформаційної бази для оцінки фінансово-економічного потенціалу підприємства реалізується відповідно до визначених етапів, що включають формування системи теоретичних (інформативність, доступність, визначеність процесу оцінювання) та аналітичних (відносність, несуперечливість та динамічність) критеріїв для відбору показників фінансово-економічного потенціалу підприємства та перевірка відповідності показників визначеним критеріям відбору. В результаті аналізу порівняльних характеристик, що використовуються для оцінки фінансово-економічного потенціалу промислового підприємства, сформовано комплекс показників, який задовольняє визначені критерії відбору. Запропонований підхід дозволяє оцінити фінансово-економічний потенціал промислового підприємства для обґрунтування стратегічних напрямків його подальшого розвитку шляхом усунення можливих ризиків, що виникають під впливом зовнішніх та внутрішніх загроз на основі здійснення своєчасних управлінських коригуючих впливів з метою адаптації до мінливих умов середовища господарювання.Документ Теоретико-концептуальні засади фінансово-економічного потенціалу промислового підприємства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Труніна, Ірина Михайлівна; Глазунова, Ольга ОлександрівнаУ статті досліджено теоретико-концептуальні засади дефініції «фінансово-економічного потенціалу» як ключової категорії при забезпеченні стабільного функціонування вітчизняних промислових підприємств за сучасних трансформаційних змін бізнес-середовища. Вказано на необхідності аналізу думок науковців щодо визначення таких понять як «фінансовий потенціал» і «економічний потенціал». Особливу увагу приділено ролі фінансового потенціалу як складової економічного. Встановлено, що фінансовий потенціал характеризується не лише сукупністю фінансових ресурсів, але й передбачає їх ефективне використання для досягнення стратегічних цілей, а також забезпечення стабільності у довгостроковій перспективі. Визначено, що економічний потенціал суб’єкта господарювання є комплексним поняттям, яке охоплює виробничі можливості, інноваційний потенціал, кадрові ресурси, ринкові можливості та інші чинники, що впливають на конкурентоспроможність та здатність до адаптації до змін. Це підкреслює актуальність і значимість фінансово-економічного потенціалу як інструменту управлінського аналізу та прийняття рішень, особливо в умовах нестабільності та трансформацій. Деталізація цих понять дозволила виявити їх сутність та взаємозв’язок, що є ключовим для вдосконалення стратегічного управління і планування у реальному секторі економіки. Шляхом систематизації різноманітності наукових поглядів до трактування фінансово-економічного потенціалу виявлено їх основні переваги та недоліки у рамках ресурсного, функціонального, системного, соціально-спрямованого, перспективного, результативного та інтегрованого (комплексного) підходів. Поглиблено розуміння фінансово-економічного потенціалу виокремлення реалізованої складової (яка вже використовується підприємством) та резервної (яку можна активувати в майбутньому), що є важливим для прийняття управлінських рішень та стратегічного планування. На основі врахування усіх аспектів та висновків удосконалено та сформульовано авторське визначення фінансово-економічного потенціалу промислового підприємства.Публікація Розробка конкурентної стратегії для промислових підприємств на основі очікуваної результативності діяльності(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Фощій, Петро Миколайович; Ковшик, Валентин Ігорович; Фощій, Марія ДмитрівнаУ статті досліджено теоретичні i практичні засади розробки конкурентної стратегії для промислових підприємств на основі очікуваної результативності діяльності. Було розглянуто результативність у проекційному представлені, вибір напрямку здійснюється в залежності від мети використання, відповідно застосовуються різна інформаційна база та показники, які аналізуються: ринкова проекція (визначається результативність показниками конкурентоспроможності й ринкової вартості); фінансова проекція (аналізуються показники прибутковості, економічної доданої вартості); витратна проекція (результативність виражається у показниках собівартості, а також коефіцієнтах економічності); нефінансова (неекономічна) проекція. Систематизовано рейтинг впливу конкурентних стратегії на загальну результативність діяльності промислових підприємств. Тому на основі проведених аналізів впливу факторів на загальну результативність діяльності промислових підприємств, а також на основі класифікації конкурентних стратегій та їх проявлень було розроблено новий метод формування конкурентної стратегії в залежності від очікуваних результатів діяльності підприємства, який базується на рейтингу їх впливу. Для розробки конкурентної стратегії на основі очікуваної результативності діяльності обрано підприємства, на який відбудеться впровадження розробленої методики п‒Підприємство 1 та Підприємство 2. Спрогнозовано, що найбільшого покращення результативності діяльності Підприємство 1 очікується після концентрації на витратній проекції, а найменшого ‒ після концентрації на фінансовій чи нефінансовій проекції. Для Підприємство 2 спостерігаються інші результати: найбільшого покращення очікується після концентрації на ринковій проекції, а найменшого ‒ після концентрації на фінансовій. В результаті досліджень впливу конкурентної стратегії на результативність діяльності підприємств кондитерської промисловості було рекомендовано реалізацію стратегії найменші сукупні витрати (за М. Портером) для Підприємство 1 та стратегію широкої диференціації ‒ для Підприємство 2. Очікується, що реалізація запропонованих стратегія дозволить покращити наявну загальну результативність в 2 рази.Публікація Поняття, зміст та функціональні складові економічної безпеки промислового підприємства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Мірошниченко, Яна Олександрівна; Фощій, Петро Миколайович; Угрімова, Ірина ВолодимирівнаУ статті досліджено та узагальнено теоретичні основи економічної безпеки промислового підприємства. Було виявлено, що термін «безпека» має комплексний характер, оскільки застосовується в різних науках, і що в економічній теорії відрізняють кілька видів безпеки за змістом, тобто в залежності від сфер громадського життя і напрямків людської діяльності. На основі аналізу наукової літератури виділено п'ять підходів до визначення сутності «економічної безпеки підприємства». Перший підхід до визначення економічної безпеки підприємства заснований на використанні поняття захищеності від загроз. Другий підхід, який полягає в тому, що економічна безпека підприємства розглядається як стан ефективного використання ресурсів, який тісно пов'язаний з першим підходом. Відповідно до третього підходу, економічна безпека підприємства визначається з позиції здатності до стабільного функціонування та розвитку. Відповідно до наступного підходу, економічна безпека визначається як наявність конкурентних переваг. Згідно останнього погляду – економічна безпека розглядається як можливість досягнення цілей. Зазначається, що низка авторів дотримується одночасно кількох підходів. На основі проведеного дослідження зроблено висновок, що економічна безпека – це такий стан промислового підприємства, при якому воно, використовуючи свої ресурси, здатне забезпечити ефективне функціонування та розвиток. Промислове підприємство з високим рівнем економічної безпеки здатне своєчасно реагувати та протистояти негативному впливу внутрішніх та зовнішніх факторів. Оскільки в даному дослідженні розглядається безпека промислового підприємства з економічної точки зору, для об'єктивної оцінки економічної безпеки пропонується виділення чотирьох функціональних складових: фінансова, виробничо-збутова, техніко-технологічна та кадрова, що є основою економічної діяльності будь-якого промислового підприємства.Документ Чинники впливу на зміни особливостей і видів об'єктів інтелектуальної власності в сучасних трендах управління промисловим підприємством та технологічних нововведень(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Ареф'єв, Сергій Олегович; Ареф'єва, Олена Володимирівна; Андрієнко, Марія МихайлівнаУправління промисловими підприємствами в сучасних трендах є багатоаспектними, серед яких важливу роль відіграє використання інтелектуальної власності, яка, у свою чергу, є засобом підвищення конкурентоспроможності, результативності та прибутковості. Мета статті полягає у аналізі чинників змін особливостей і видів об’єктів інтелектуальної власності в сучасних трендах управління промисловими підприємствами. У статті проаналізовано законодавче регулювання, що регламентує захист інтелектуальної власності в Україні. Означено об’єкти інтелектуальної власності, серед яких: патент, авторське право, товарний знак та захист конфіденційності. Обґрунтовано чинники впливу на зміни особливостей об'єктів інтелектуальної власності, серед яких слід виділити технологічні зміни, економічні та ринкові фактори, зміни патентного законодавства, встановлення міжнародних стандартів та соціокультурні аспекти. Доведено, що згадані чинники складають складну мережу факторів, які впливають один на одного та визначають динаміку змін у сфері інтелектуальної власності в сучасному управлінні промисловими підприємствами. Визначено, що цифрова трансформація чинить вплив на об’єкти інтелектуальної власності. Було проаналізовано такі засоби цифрової трансформації, як Інтернет речей, штучний інтелект, блокчейн технології, віртуальна реальність та доповнена реальність. Запропоновано інтегровану модель управління інтелектуальною власністю на промисловому підприємстві, яка передбачає комплексний підхід до чотирьох аспектів – управління інноваціями, захист прав інтелектуальної власності, стратегічне партнерство та ліцензування, розвиток внутрішньої культури та освіти персоналу підприємства. Зазначена модель сприятиме стійкому розвитку промислового підприємства та підвищенню рівня його конкурентоспроможності на ринку.Публікація Оцінка економічної безпеки промислових підприємств(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Мірошниченко, Яна Олександрівна; Фощій, Марія Дмитрівна; Фощій, Петро МиколайовичУ статті досліджено теoретичні i практичні заcади оцінки економічної безпеки промислових підприємств. Проаналізовано економічну літературу і виявлено та систематизовано класифікацію підходів до оцінки економічної безпеки.Два основні із них - оцінка без розрахунку інтегрального показника; та оцінка за допомогою розрахунку інтегрального показника. Доведено, що при оцінці економічної безпеки промислового підприємства важливо врахувати різні показники. Тому найкраще врахувати показники, що характеризують основні функціональні складові економічної безпеки: фінансову, кадрову, виробничо-збутову та техніко-технічну. Запропоновані для розрахунку показники сильно відрізняються і характеризуються несумісністю нормативних значень, тому рекомендовано приведення їх до однієї основи. Для цього розроблено шкалу оцінювання показників за кожною складовою в залежності від нормативного значення та від ступеня впливу на безпеку підприємства. Для визначення вагових коефіцієнтів функціональних складових економічної безпеки промислових підприємств, сума яких повинна дорівнювати одиниці, було проведено експертне опитування. Запропоновано ідентифікувати чотири рівні економічної безпеки промислового підприємства: критичний, низький, середній та високий. Оскільки максимально можливе значення коефіцієнта економічної безпеки становить – 1, то для визначення меж рівнів економічної безпеки пропонується використовувати інтервал з кроком 0,25. Запропоновано удосконалений автором методичний підхід до оцінки економічної безпеки промислових підприємств, який на відміну від інших враховує особливості функціонування промислових підприємств та кожну із основних функціональних складових (фінансову, кадрову, техніко-технологічну та виробничо-збутову) та дозволяє більш повно і точно оцінити рівень економічної безпеки.Документ Вплив управлінських та вартісно-цінових детермінант інтелектуальної власності на конкурентоспроможність підприємства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Косенко, Андрій Васильович; Касич, Алла Олександрівна; Лега, Ольга Василівна; Ареф'єва, Олена ВолодимирівнаСтаття присвячена дослідженню впливу факторів, що визначають конкурентоспроможність окремих підприємств і країн в умовах ринкової економіки. Проаналізовано зміну пріоритетів у різні періоди розвитку економіки. На етапі індустріальної економіки пріоритетом в досягненні конкурентних переваг були основні фактори виробництва: праця і природні ресурси, капітал. Наступний етап ринкової конкуренції пов'язаний з інвестуванням. Залучення іноземних і вітчизняних інвестицій забезпечило компаніям і державам досягнення конкурентних переваг. Головним завданням було створення сприятливих умов для інвестицій. У сучасній економіці роль основних факторів виробництва, управлінських та вартісно-цінових детермінант, а також інвестицій залишається важливим критерієм конкурентоспроможності. У той же час відбувається перехід на принципово нові технології, засновані на інформації як найважливішому ресурсі. З'являється нова галузь економіки, пов'язана з цифровими технологіями прийому, передачі та обробки інформації. Перехід на цифрові технології супроводжується змінами в бізнес-середовищі. Конкурентоспроможність компаній в цифровій економіці залежить від конкурентоспроможності на світовому ринку. Змінюється структура робочої сили. На конкурентоспроможність компаній впливає якість працівників, зайнятих на виробництві. Йде боротьба за висококваліфіковані кадри. На сучасному етапі інновації стають основним фактором конкурентоспроможності як окремих підприємств, так і країн в цілому. Українські промислові підприємства, зіткнувшись з кризовими явищами і проблемами впровадження інновацій та інноваційних технологій у своє виробництво, змушені самостійно шукати нові шляхи інноваційного розвитку підприємства, створюючи нові виробничі кластери "виробничих комплексів" для вирішення найосновнішої проблеми повної модернізації їх виробництва, а тому закономірності такого явища, як формування "виробничих комплексів", вимагають його всебічного дослідження. У статті сформульовані основні закономірності формування "виробничих комплексів", де ланкою є інновації, як особливий фактор підвищення конкурентоспроможності промислових підприємств, але в складі "виробничого комплексу". Проведено аналіз наукових досліджень у сфері інноваційної сфери економіки в частині вивчення закономірностей формування "виробничих комплексів", зроблено висновки про відсутність концепції інноваційного розвитку "виробничих комплексів", запропоновано концепцію інноваційного розвитку "виробничих комплексів" в нашій країні.Публікація Дослідження ринкових детермінант процесу комерціалізації інноваційних технологій(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Райко, Діана Валеріївна; Дюжев, Віктор Геннадійович; Косенко, Андрій Васильович; Ткачова, Надія ПетрівнаВ статті розглянуто та узагальнено ринкові детермінанти комерціалізації (трансферу) інноваційних технологій, які передбачають різні способи здійснення цього процесу. У широкому сенсі до основних способів комерціалізації інноваційних технологій авторами віднесено наступні: торгівля товарами шляхом механізму трансферу технологій; торгівля інноваційними технологіями, включаючи передачу технологій, технічні консультаційні послуги, імпорт та експорт повних комплектів обладнання та ключового обладнання, технічні послуги та допомогу, інжинірингові контракти та проекти під ключ, франчайзинг, лізинг обладнання, компенсаційну торгівлю тощо; прямі інвестиції, такі як кооперативна діяльність, спільне підприємство, одноосібне підприємництво тощо; стратегічний альянс, який є особливою формою обміну технологіями та ресурсами знань між усіма сторонами альянсу, в якому передача технологій є двосторонньою або різноспрямованою; поєднання виробництва, освіти та досліджень є одним із кращих і найперспективніших підходів до передачі технологій, включаючи спільні дослідження, спільні розробки та спільне виробництво; відкриття нового підприємства; науково-технічне співробітництво; наукові та технологічні обміни, наукові дослідження, навчання між підприємствами, країнами чи регіонами; технічне сприяння стороні, яка надає допомогу повними комплектами сучасного обладнання; технічна розвідка, яка проникає в усі галузі та рівні економіки та технологій, або викрадає відповідну технічну документацію та комерційні таємниці, або купує технології в однієї сторони та продає її іншій через нейтральні країни чи посередників, ухиляючись від контролю відповідних законів та правил.Публікація Методична сутність комерційного потенціалу технологій в системі управління інтелектуальною власністю(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Князь, Святослав Володимирович; Ткачова, Надія Петрівна; Косенко, Андрій ВасильовичСтаття присвячена дослідженню впливу факторів, що визначають конкурентоспроможність окремих підприємств і країн в умовах ринкової економіки. Проаналізовано зміну пріоритетів у різні періоди розвитку економіки. На етапі індустріальної економіки пріоритетом в досягненні конкурентних переваг були основні фактори виробництва: праця і природні ресурси, капітал. Наступний етап ринкової конкуренції пов'язаний з інвестуванням. Залучення іноземних і вітчизняних інвестицій забезпечило компаніям і державам досягнення конкурентних переваг. Головним завданням було створення сприятливих умов для інвестицій. У сучасній економіці роль основних факторів виробництва, а також інвестицій залишається важливим критерієм конкурентоспроможності. У той же час відбувається перехід на принципово нові технології, засновані на інформації як найважливішому ресурсі. З'являється нова галузь економіки, пов'язана з цифровими технологіями прийому, передачі та обробки інформації. Перехід на цифрові технології супроводжується змінами в бізнес-середовищі. Конкурентоспроможність компаній в цифровій економіці залежить від конкурентоспроможності на світовому ринку. Змінюється структура робочої сили. На конкурентоспроможність компаній впливає якість працівників, зайнятих на виробництві. Йде боротьба за висококваліфіковані кадри. На сучасному етапі інновації стають основним фактором конкурентоспроможності як окремих підприємств, так і країн в цілому. Українські промислові підприємства, зіткнувшись з кризовими явищами і проблемами впровадження інновацій та інноваційних технологій у своє виробництво, змушені самостійно шукати нові шляхи інноваційного розвитку підприємства, створюючи нові виробничі кластери "виробничих комплексів" для вирішення найосновнішої проблеми повної модернізації їх виробництва, а тому закономірності такого явища, як формування "виробничих комплексів", вимагають його всебічності. Дослідження. У даній роботі сформульовані основні закономірності формування "виробничих комплексів", де ланкою є інновації, як особливий фактор підвищення конкурентоспроможності промислових підприємств, але в складі "виробничого комплексу". Проведено аналіз наукових досліджень у сфері інноваційної сфери економіки в частині вивчення закономірностей формування "виробничих комплексів", зроблено висновки про відсутність концепції інноваційного розвитку "виробничих комплексів", запропоновано концепцію інноваційного розвитку "виробничих комплексів" в нашій країні.