2023

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/63222

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Публікація
    Харківський технологічний інститут у становленні і розвитку індустріальної України
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Павлова, Галина Вікторівна; Семененко, Лариса Петрівна
    Стаття вирішує складне завдання щодо відновлення історичної справедливості стосовно деяких представників технічної інтелігенції, які безпосередньо були пов'язані з Харківським технологічним інститутом за період з 1890 по 1934 роки. Доведено важливість інформативних знань щодо ролі випускників вищого технічного закладу освіти для прийдешніх поколінь, про їх наполегливу, віддану працю на благо країни. У роботі авторами розкрито особистий внесок його випускників у розвиток окремих регіонів України, провідних підприємств і галузей промисловості у таких містах, як: Ізюм, Запоріжжя, Харків, Донецьк, Луганськ, Макіївка, Маріуполь, Краматорськ та інших українських міст. У статті широко висвітлено імена випускників Харківського технологічного інституту – фахівців із сільськогосподарського машинобудування, паровозобудування, виробництва тракторів, модернізації дослідних зразків та створення легендарного танка Т34, спеціалістів з технологій коксування та збагачення вугілля, цукрової промисловості, суднобудування, блискучих науковців, архітекторів, інженерів Харкова, які будували та упорядковували міста України, – всіх тих, чиї імена повинні нагадувати про героїчну працю і спонукати українців на захист всіх надбань від рашистської навали.
  • Ескіз
    Публікація
    Сучасний стан та шляхи відновлення економіки України
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Сітак, Ірина Леонідівна; Ширяєва, Наталя Володимирівна; Чайкова, Олена Ігорівна
    В статті здійснено огляд основних наслідків повномасштабного воєнного вторгнення та вплив на основні результати української промисловості у короткостроковій і довгостроковій перспективах. Встановлено, що найкраще зберігають та/або відновлюють виробництво галузі, які забезпечують базові потреби населення (виробляють їжу, одяг чи взуття). Доведено, що повномасштабна воєнна агресія підкреслила слабкі місця української економіки. Встановлено, що перші кілька місяців повномасштабного вторгнення в Україну супроводжувалися паливною кризою, що поставило перед керівництвом держави та бізнесом задачу налагоджування паливної логістику з нуля. Ця обставина також зменшила темпи відновлення економіки країни. На основі обробки статистичних даних, доведено що військові дії призвели до падіння ВВП України на 32% у 2022 році, спричинило девальвацію гривні та викликало зниження промислового виробництва та споживчих настроїв. Погіршенню ситуації в економіці також сприяв дефіцитом електроенергії. Національний оператор електропередачі був змушений застосувати обмеження споживання електроенергії в країні. Після кожного чергового удару ситуація погіршувалася, а після ракетних ударів у листопаді було коротке, але повне затемнення. Саме перебої з електроенергією погіршили ділові настрої та призвели до переглядів макроекономічних прогнозів. Встановлено, що у низці галузей (виробництві будматеріалів, металургії та металообробці, хімічній промисловості та машинобудуванні) фіксується критичне падіння виробництва. Навіть у деревообробній галузі, яка переважно сконцентрована на заході та півночі країни, лише 35% підприємств працюють майже на повну потужність. Дані підтверджують, що цілі галузі швидко стали заручниками війни, зважаючи на порушення ланцюгів постачання, блокаду морських шляхів експорту та зменшення попиту. Доведено, щоб успішно відновити економіку країни, відновити експортні можливості та витримувати конкуренцію на світових ринках, вистояти в боротьбі за ринки збуту своєї продукції Україні необхідно: підвищити ефективність економіки, яка базується на розвитку ринкових відносин; всебічно збільшувати експортну спрямованість зовнішньоекономічної діяльності; забезпечувати перехід до розрахунків з зарубіжними партнерами у вільноконвертованій валюті; удосконалити концепцію розвитку експортно-імпортних операцій.