2023
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/63222
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Classification of nuclear NPP reactors(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Yefimov, Olexander Vyacheslavovych; Tiutiunyk, Larysa Ivanivna; Kavertsev, Valery Leonidovich; Harkusha, Tetyana Anatoliivna; Sydorkin, Igor DmytrovychThe article deals with the classification of NPP nuclear reactors. A nuclear reactor is a device in which a chain reaction of nuclear fission of heavy elements uranium, plutonium, and thorium takes place, which controls and maintains itself. The possibility of such a reaction is ensured by the fact that each act of nuclear fission produces two or three neutrons capable of causing the fission of other nuclear fuel nuclei loaded into the reactor. In the reactor, simultaneously with the nuclear fission process, there is always, firstly, the absorption of neutrons by materials located in the active zone, and, secondly, the outflow of neutrons from the active zone of the reactor. These two factors make it possible to regulate the nuclear fission process so that the number of neutrons in the active zone and the number of acts of fission per unit of time are constant. Nuclear reactors are very diverse in terms of their parameters, purpose, design and a number of other features. Nuclear reactors can be classified according to the following main distinguishing features: the amount of neutron energy that causes nuclear fission; by type of retarder; according to the type and parameters of the coolant; by constructive execution; according to the compositional decision; by appointment. At nuclear power plants, nuclear reactors are used to generate electrical and thermal energy. At nuclear power plants, they are used to generate thermal energy for the purpose of heating and industrial heat supply. In ship power plants, they are used as sources of thermal, mechanical and electrical energy.Документ Аналіз основних підходів до оцінки стану обладнання ТЕС і АЕС(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Єфімов, Олександр Вячеславович; Тютюник, Лариса Іванівна; Гаркуша, Тетяна Анатоліївна; Сидоркін, Ігор Дмитрович; Васюнін, Дмитро ГеннадійовичУ матеріалах статті аналізується нинішній стан енергетики в Україні та країнах світу та аналізуються шляхи підвищення ефективності ТЕС та АЕС. На елементи енергоблоку можуть впливати процеси старіння, що виникають з часом або в результаті тривалого використання. Негативний вплив старіння може привести до деградації елемента, а саме до погіршення його надійності і, як наслідок, безпеки енергоблоку в цілому. Розробка і впровадження заходів щодо уповільнення процесів старіння і щодо забезпечення надійної експлуатації елементів в період перепризначеного ресурсу є обов’язковим видом діяльності з управління старінням тепломеханічного обладнання і трубопроводів. Моніторинг технічного стану елементів виконується шляхом контролю встановлених параметрів і характеристик, що визначають технічний стан елементів, в період їх роботи, при проведенні випробувань, вимірювань, експлуатаційного контролю металу, ремонтів і техобслуговування елементів. Моніторинг повинен здійснюватися систематично впродовж усього терміну експлуатації енергоблоку. В свою чергу, технічна діагностика контролює поточний стан всіх елементів, виявляє аномальні стани, визначає причини їх появи, що дозволяє оцінити ситуацію і прийняти заходи по їх усуненню. Мета статті полягає в аналізі основних підходів до оцінки стану енергетичного обладнання теплових та атомних електричних станцій.Документ Енергоефективність та екологічність атомних електростанцій та вітроенергетичних установок(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Тарасенко, Микола Григорович; Козак, Катерина Миколаївна; Лукман, Ахмед ОмейзаУ статті проаналізовано енергоефективність та екологічність атомних електростанцій та вітроенергетичних установок в умовах інтенсивного зростання населення і, як наслідок, зростання потреб в електроенергії з урахуванням негативного впливу на оточуюче середовище не тільки в процесі будівництва енергетичних об’єктів, але й експлуатації та утилізації після закінчення терміну експлуатації. Підкреслено, що в процесі розвитку суспільства вітрогенератори спочатку використовувалися лише для помелу зерна, відкачування води, осушування боліт, розширення сільськогосподарських угідь тощо і лише потім, у зв’язку з дефіцитом енергоресурсів, їх почали використовувати для вироблення електроенергії. Паралельно з цим такі вчені як Петро Капіца, Сергій Вавілов, Ігор Курчатов, Микола Доллежаль та інші займалися становленням ядерної енергетики. В результаті в 1954 році в місті Обнінськ була побудована перша в світі атомна електростанція потужністю 5 МВт. Це був настільки революційний прорив в електроенергетиці, що від вітроенергетики відмовились. З цього моменту кількість реакторів почала стрімко зростати, досягнувши у 2002 році цифри 438. Але починаючи з 1969 року на атомних електростанціях стали відбуватися аварії. На теперішній час сталося 22 знакових аварії, включаючи Чорнобильську в Україні у 1986 році. Не менш руйнівною була аварія у 2011 році на атомних електростанціях Оганава і Фукусіма-1 в Японії. Після Чорнобильської аварії 1986 року людство знову згадало про вітрогенератори, які здавалися абсолютно екологічними. Але в процесі експлуатації з’ясувалося, що і вони мають свої недоліки. Проте, як показав час, більшість з них можна усунути шляхом удосконаленням власне вітрогенераторів та оптимального розташування їх у вітропарках. Незважаючи на те, що всі аварії на атомних електростанціях сталися з вини обслуговуючого персоналу, атомна енергетика здатна стати безаварійною при впровадженні сучасних смарт технологій. Таким чином, як атомні, так і вітрові електростанції повинні розвиватися, доповнюючи одна одну на перекір військовій агресії росії.