2023
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/63222
Переглянути
8 результатів
Результати пошуку
Документ Роль інформаційних технологій в забезпеченні сталого розвитку підприємства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Татаринцева (Курбатова), Юлія Леонідівна; Строков, Євген МихайловичВ сучасних умовах зростає значущість концепції сталого розвитку підприємств, оскільки бізнес стає все більш свідомим в необхідності збереження ресурсів та зменшення негативного впливу на навколишнє середовище. Інформаційні технології (ІТ) відіграють важливу роль у цих процесах, надаючи можливість ефективного моніторингу використання ресурсів, планування оптимальних стратегій та реалізації інноваційних проектів. Використання ІТ дозволяє підприємствам знижувати витрати енергії, оптимізувати виробничі процеси та зменшувати викиди шкідливих речовин, сприяючи тим самим збереженню ресурсів та зменшенню впливу на довкілля. Інформаційні технології також відкривають нові можливості для впровадження соціально відповідальних практик та забезпечення безпеки та комфорту працівників, що сприяє підвищенню ефективності діяльності підприємства в цілому. Метою даної статті є аналіз ролі інформаційних технологій у забезпеченні сталого розвитку підприємств. У статті здійснено аналіз використання інформаційних технологій у різних сферах діяльності підприємства з метою досягнення цілей сталого розвитку. Було розглянуто, як ІТ сприяють управлінню ресурсами, підвищенню ефективності та інновацій, соціальній відповідальності та збереженню екологічної стійкості. Проаналізовано вплив інформаційних технологій на ключові аспекти діяльності підприємства, виявлені їх переваги у досягненні цілей сталого розвитку. Стаття систематизує застосування ІТ відповідно до цілей сталого розвитку, що дозволяє уточнити їх роль у кожній конкретній сфері діяльності підприємства. Узагальнено виклики та ризики, пов'язані з інтеграцією ІТ у процеси сталого розвитку, серед яких кібербезпека, конфіденційність даних та соціальні наслідки. Автори статті доводять, що інформаційні технології, незважаючи на їх позитивний вплив, також вносять ризики та виклики, які вимагають уважного управління та стратегічного планування. Підкреслено важливість розуміння взаємозв'язку між ІТ та сталим розвитком, надаючи чіткий огляд переваг, викликів та ризиків, які супроводжують цей процес.Документ Аналіз соціально-економічних наслідків війни та потенціалу відновлення регіонів України(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Касич, Алла ОлександрівнаВійна є викликом для будь-якої країни, а тому дослідження соціально-економічних наслідків війни є важливим з точки зору їх оцінювання у вартісному вираженні. В статті поставлено мету систематизації основних наслідків війни та проведення їх аналізу на прикладі проміжного етапу агресії проти України за 2022 рік. В статті систематизовано наукові підходи дослідження наслідків війни. Вчені розкривають наслідки війни на міжнародному, національному та регіональному рівнях. Регіони України і до війни відрізнялись різним модернізаційним потенціалом та потребували реалізації стратегії прискореного розвитку. Запропоновано оцінювати наслідки війни з позицій різниці між наявними ресурсами та ресурсами після війни, що дозволяє оцінити прямі втрати. Другий пропонований підхід передбачає оцінку втрачених можливостей за рахунок невикористаного потенціалу. Наслідки війни розглядаються у розрізі соціальних, економічних, екологічних та політичних процесів. Наслідки війни традиційно оцінюють за показником ВВП. Для оцінки наслідків війни в Україні використано досить обмежену кількість показників, через брак інформації у відкритому доступі. Проведено аналіз масштабів втрати території, ділової активності бізнесу, динаміки людських ресурсів, фінансових результатів та інвестиційної активності, міжнародної торгівлі та стійкості бюджетів місцевих бюджетів. Зазначено, що всі області України отримали суттєве погіршення показників, що означає не лише зміну основних функціональних сфер, а й відновлювального потенціалу. На розвиток окремих областей впливають і міграційні процеси, і масштабна релокація підприємств, що призводить до певного територіального перерозподілу виробничого потенціалу та створення нових умов. Ті області, які до війни мали високий потенціал розвитку, зазнали найбільших втрат та будуть потребувати масштабного відновлення всіх видів інфраструктури. Постійний моніторинг соціально-економічних наслідків війни у розрізі регіонів дозволяє не лише провести вартісну оцінку таких втрат, а й визначати зміст стратегій подальшого відновлення, які повинні будуть розроблятись для областей України.Публікація Інтеграційний підхід до забезпечення сталості туристичної дестинації через проєкти розвитку сільського туризму(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Якименко-Терещенко, Наталія Василівна; Стригуль, Лариса Станіславівна; Датченко, Євгеній Олексійович; Шевцов, Тарас Миколайович; Копейченко, Євген АндрійовичВизначено значення стратегічного партнерства в процесах розвитку туристичної дестинації. Партнерство дозволить суб’єктам туристичної галузі, на основі розподілу прав, обов’язків, відповідальності, функцій та ресурсів між учасниками, створити комплексний туристичний продукт, сформувати результативну комерційну систему із врахуванням інтересів кожного учасника партнерства. Результатами стратегічного партнерства є створення конкурентоспроможної ринкової пропозиції, розвиток території та громади; диверсифікація туристичного продукту; поліпшення якості послуг. Обґрунтовано концепцію стійкого розвитку туристичної дестинації через розвиток сільського туризму за активної участі приймаючої громади. Критеріями розвитку сільського туризму на основі диверсифікації туристичного продукту з метою забезпечення сталості туристичної дестинації є розвиток екологічних ініціатив, екологічна освіта для туристів; розвиток підприємницьких навичок населення громади; забезпечення рекреаційної цінності території; зменшення нерівності та підвищення стійкості сільської громади; збільшення доходів сільської громади; створення додаткової вартості туристичного продукту та підвищення добробуту населення. Розроблено бізнес-модель розвитку сільського туризму в с. Височинівка Зміївської міської громади. Сильними сторонами проєкту є чисте та безпечне довкілля; наявність природних ресурсів, вигідне економіко-географічне розташування; наявність високоякісної транспортної інфраструктури; туристичний потенціал Зміївської громади; наявність пам’яток релігійного значення та місця паломництва парафіян; гостинність населення; наявність осередку освіти; розвиток народних ремесел, розвиток виноградарства; обізнаність організаторів в питаннях впровадження екологічних практик в діяльність засобів розміщення; обізнаність організаторів в питаннях маркетингу та просування послуг сільського туризму; зацікавленість громади проектами розвитку села. Використано бізнес-модель Канвас, яка описує бізнес-процеси сільської садиби в с.Височинівка.Документ Аналіз соціально-економічних наслідків війни та потенціалу відновлення регіонів України(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Касич, Алла ОлександрівнаВійна є викликом для будь-якої країни, а тому дослідження соціально-економічних наслідків війни є важливим з точки зору їх оцінювання у вартісному вираженні. В статті поставлено мету систематизації основних наслідків війни та проведення їх аналізу на прикладі проміжного етапу агресії проти України за 2022 рік. В статті систематизовано наукові підходи дослідження наслідків війни. Вчені розкривають наслідки війни на міжнародному, національному та регіональному рівнях. Регіони України і до війни відрізнялись різним модернізаційним потенціалом та потребували реалізації стратегії прискореного розвитку. Запропоновано оцінювати наслідки війни з позицій різниці між наявними ресурсами та ресурсами після війни, що дозволяє оцінити прямі втрати. Другий пропонований підхід передбачає оцінку втрачених можливостей за рахунок невикористаного потенціалу. Наслідки війни розглядаються у розрізі соціальних, економічних, екологічних та політичних процесів. Наслідки війни традиційно оцінюють за показником ВВП. Для оцінки наслідків війни в Україні використано досить обмежену кількість показників, через брак інформації у відкритому доступі. Проведено аналіз масштабів втрати території, ділової активності бізнесу, динаміки людських ресурсів, фінансових результатів та інвестиційної активності, міжнародної торгівлі та стійкості бюджетів місцевих бюджетів. Зазначено, що всі області України отримали суттєве погіршення показників, що означає не лише зміну основних функціональних сфер, а й відновлювального потенціалу. На розвиток окремих областей впливають і міграційні процеси, і масштабна релокація підприємств, що призводить до певного територіального перерозподілу виробничого потенціалу та створення нових умов. Ті області, які до війни мали високий потенціал розвитку, зазнали найбільших втрат та будуть потребувати масштабного відновлення всіх видів інфраструктури. Постійний моніторинг соціально-економічних наслідків війни у розрізі регіонів дозволяє не лише провести вартісну оцінку таких втрат, а й визначати зміст стратегій подальшого відновлення, які повинні будуть розроблятись для областей України.Документ Інфраструктурні проєкти приватно-державного партнерства як основа сталого розвитку країни: зарубіжний досвід, галузеві вектори(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Касич, Алла ОлександрівнаГлобальні цілі сталого розвитку потребують від суспільства, держави та бізнесу застосування комплексного підходу до реалізації. Одним з дієвих механізмів такої взаємодії є приватно-державні партнерства (ПДП), як забезпечують вирішення інфраструктурних проєктів та набуваються по ширення в багатьох країнах світу. Той факт, що ПДП використовують для розвитку стратегічно-значимої інфраструктури свідчить про їх роль і вирішенні економічних та соціальних проблем відповідних регіонів. Зважаючи на той факт, що значна кількість ПДП спрямовані і на вирішення проблем навколишнього середовища дозволяє розглядати їх як механізми, які у повній мірі відповідають економічним, соціальним та екологічним цілям концепції сталого розвитку. Серед Глобальних цілей безпосередньо ціль 17 спрямована на формування глобального партнерства. Питання створення умов для розвитку ПДП вже тривалий час лежать в сфері інтересів багатьох міжнародних організацій, які не лише забезпечують розробку нормативної бази, а й самі виступають учасниками таких партнерств. Більший досвід формування ПДП та їх спрямовування на цілі сталого розвитку мають розвинені країни. В країнах ЄС функціонує Комітет з інноваційної діяльності, конкурентоспроможності та державно-приватних партнерствах Європейської економічної комісії, зростає кількість проєктів в сфері довкілля, охорони здоров’я, освіти. Країни, що розвиваються також напрацьовують власні практики формування ПДП, однак їх потреба у фінансуванні ПДП задля забезпечення сталого розвитку є значною. Основними секторами, в яких створюються ПДП в країнах, що розвиваються, є енергетика та дорожня інфраструктура, що означає низький рівень спрямування ПДП та цілі сталого розвитку. В Україні сформована нормативна база, однак відсутність досвіду та системні перешкоди, зокрема корупція та архаїчність галузевої структури, призвели до дуже низьку кількість укладених та ще меншу кількість реалізованих ПДП. Загалом ПДП мають значний потенціал спрямування діяльності держави та бізнесу на цілі сталого розвитку та потребують чітких політик. Для України окрім повоєнної відбудови та забезпечення цілей сталого розвитку і держава, і бізнес мають спільний інтерес – подолання корупції, і вибір форм, які мінімізують потенційні ризики.Документ Логістична синергія та система безпеки для стабільного розвитку в умовах глобальних небезпек(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Волоснікова, Наталія МиколаївнаСтаття присвячена дослідженню взаємозв'язку між логістичною синергією та системою безпеки як важливими факторами для забезпечення сталого розвитку у контексті глобальних загроз. Розглядається концепція логістичної синергії як ефективного взаємодії та координації різних логістичних елементів з метою досягнення сумарного позитивного впливу. Основна увага статті спрямована на аналіз ролі систем безпеки у забезпеченні сталості розвитку в умовах глобальних небезпек. Досліджується як ефективна система безпеки може впливати на логістичні процеси, забезпечуючи їхню надійність та стійкість до зовнішніх впливів. Також розглядаються практичні аспекти впровадження логістичної синергії та систем безпеки в практику управління в умовах глобальних ризиків. Зроблено акцент на важливості розвитку інтегрованих стратегій, спрямованих на збалансоване поєднання логістичної ефективності та безпеки для досягнення сталого розвитку. Представлено аналіз важливих взаємозв'язків між логістичною синергією та аспектами безпеки, оскільки їх інтеграція може стати ключовим фактором у забезпеченні не лише ефективності, але й стійкості в умовах глобальних викликів. Наведені різні моделі та стратегії, спрямовані на взаємодію між логістичними процесами та системами безпеки, зокрема, в контексті вирішення невизначеності та ризиків, які випливають із глобальних небезпек. Висновки статті можуть бути корисними для логістичних фахівців, дослідників у галузі безпеки та сталого розвитку, а також для практикуючих управлінців, які прагнуть оптимізувати свої стратегії в умовах складних глобальних умов.Документ Шляхи забезпечення конкурентоспроможності малих та середніх машинобудівних підприємств України в умовах європейської інтеграції(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Добротворський, Сергій Семенович; Басова, Євгенія ВолодимирівнаВ роботі розглянуті питання сучасного напрямку сталого розвитку конкурентоспроможної машинобудівної галузі Європи та можливості трансформації досвіду розвинених країн Європи в стратегію розвитку малих та середніх машинобудівних підприємств України. Зазначено, що саме МСП є підґрунтям розвитку економіки ЄС та наведене обґрунтування цього факту. Підкреслено, що саме машинобудівна галузь є найбільшою галуззю економіки ЄС за кількістю підприємств, зайнятістю, виробництвом та створенням доданої вартості. Зроблене припущення, що саме розвиток МСП машинобудівної галузі України стане значним вкладом в пришвидшену відбудову соціального та економічного добробуту українського суспільства у період відбудови країни. Наведено порівняльний аналіз чисельної кількості машинобудівних підприємств різної величини як в розвинених країнах Європи, так і Україні. Підкреслена необхідність у розвитку та впровадженні в машинобудівне виробництво України цифрових сервісів, відповідно концепції Індустрії 4.0, на всіх етапах життєвого циклу продукту для забезпечення гнучкості та конкурентоспроможності МСП. Проаналізовані бар’єри впровадження концепції 4.0 для сталого розвитку малого та середнього бізнесу в світі, та виділені окремі бар’єри, які на сьогоднішній день є загрозою для розвитку МПС України в цілому. Зазначено, що однією із найбільших проблем світового розвитку МСП в цілому є проблема підготовки (перепідготовки) кваліфікаційних кадрів нового покоління. Зроблено висновок, що для розвитку конкурентоспроможних МСП України в умовах її інтеграції в ЄС необхідно приділити увагу підготовці висококваліфікованих технічних кадрів здатних з однієї сторони виконувати роль системних інтеграторів та імплементаторів задач Індустрії 4.0, а з іншої – вміти вирішувати супутні проблеми технології машинобудування від ідеї до виготовлення продукту із використанням цифрових сервісів на базі єдиного цифрового ядра. Наукова цінність роботи полягає в обґрунтуванні шляхів забезпечення конкурентоспроможності МСП заснованих на засадах симбіозу освіти, науки та виробництва на базі єдиного цифрового ядра.Публікація Концепції стійкого організаційного розвитку великомасштабних економіко-виробничих систем(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Шматько, Наталія Михайлівна; Пантєлєєва, Ірина Вікторівна; Кармінська-Бєлоброва, Марина ВолодимирівнаСформована система концептуальних положень забезпечення стійкості організаційного розвитку великомасштабних економіко-виробничих систем орієнтовна на реалізацію авторської системи гіпотез щодо: необхідності використання інтеграційних можливостей окремих суб'єктів господарювання для отримання переваг у конкурентній боротьбі та для підтримки стійкості узгодженого розвитку; підтримки стійкості життєдіяльності великомасштабних економіко-виробничих систем за рахунок оптимізації складових інтеграційного базису, вірного утворення архітектури великомасштабних економіко-виробничих систем та вибору найбільш доречної її організаційної форми; можливість моделювання розвитку великомасштабних економіко-виробничих систем через співвіднесення її архітектурного представлення зі стадіями життєвого циклу; використання компетенцій суб'єктів господарювання як базису інтеграційної взаємодії в рамках певної економіко-виробничої системи; підпорядкованості ефективності функціонування та розвитку великомасштабних економіко-виробничих систем визначається ступеню розкриття потенціалу інтеграційної взаємодії вхідних до великомасштабних економіко-виробничих учасників. Доведення даних гіпотез дозволило наголосити, що забезпечення стійкості організаційного розвитку великомасштабних економіко-виробничих систем досягається за рахунок оптимізації структури та параметрів взаємодії стратегічних бізнес одиниць (учасників) великомасштабної економіко-виробничої системи, що збільшує актуальність розробок у сфері інституціональної регламентації життєдіяльності великомасштабних економіко-виробничих систем. Таке формування великомасштабних систем створює додаткові переваги у конкурентній боротьбі через, наприклад, концентрацію ресурсів на найбільш дієвих практиках діяльності чи через створення більш дієвої системи розрахунків. Разом з тим, провадження інтеграційних процесів чи збільшення масштабів діяльності завжди спричиняє прояв певних факторів-загроз та труднощів, вирішення яких потребує належного економічного підґрунтя. Так, по-перше, збільшення масштабів діяльності підприємств призводить до ускладнення організаційної структури та появи численних вад в забезпеченні роботи механізмів управління. По-друге, виникнення будь-якого з видів об'єднань підприємств збільшує ймовірність негативного прояву корпоративних конфліктів. По-третє, слід звернути увагу на загрозу розпорошеності відносин власності внаслідок інтеграційно-дезінтеграційних процесів. Наостанок, розмаїття можливих організаційних форм взаємодії підприємств потребує певної теоретичної уніфікації.