Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Молнія" (НДПКІ "Молнія" НТУ "ХПІ")

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4786

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/molnia

Від 1975 року інститут має назву Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Молнія" НТУ "ХПІ" , попередня назва – ОКБ ВІТ.

Започаткований у 1954 році видатним вченим і інженером канд. техн. наук, доцентом Саулом Марковичем Фертиком як науково-дослідна лабораторія механічних випрямлячів, інститут пройшов шлях до всесвітньо відомого випробувального полігону.

Інститут є одним із найяскравіших інститутів-супутників Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" та добре відомий не тільки в Україні, а й далеко за її межами. НДПКІ "Молнія" найбільший науково-дослідний та випробувальний центр, що спеціалізується в галузі техніки високих напруг, електромагнітної стійкості та сумісності, розробки електромагнітних технологій широкого функціонального призначення на основі надпотужних імпульсних електричних і магнітних полів. Особливе значення в роботі інституту мають питання, що пов'язані з дослідженнями формування електромагнітних імпульсів природного та штучного походження та їх вражаючих дій на навколишнє середовище, насамперед на технічні засоби стратегічно важливих об'єктів України, зокрема на об'єкти ракетно-космічної, авіаційної техніки, та забезпечення блискавкозахисту технічних засобів, які застосовуються на таких енергооб'єктах України як атомні електростанції.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Экспериментально-аналитическое определение удельной энергии электротеплового разрушения медных проводников под воздействием больших импульсных токов
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2004) Баранов, Михаил Иванович; Игнатенко, Николай Николаевич; Колобовский, Анатолий Кузьмич
    Расчетно-экспериментальным путем определено приближенное усредненное значение удельной энергии электротеплового разрушения ЭСW в воздухе круглых тонких медных проводов марки ПЭВ-2 с эмалевой изоляцией длиной до 20 м, электрически взрываемых под воздействием больших затухающих синусоидальных импульсных токов микросекундной длительности в разрядной цепи мощного емкостного накопителя энергии с выходным рабочим напряжением 1,6 МВ и рабочим значением запасаемой электрической энергии в 160 кДж.
  • Ескіз
    Документ
    Приближенный расчет напряженности магнитного поля и плотности тока в воздействующем на древесину сильноточном плазменном канале искрового разряда линейной молнии
    (НТУ "ХПИ", 2011) Баранов, Михаил Иванович; Лысенко, Виталия Олеговна
    Наведено різницеву схему для наближеного розрахунку напруженості магнітного поля і щільності струму в циліндровому плазмовому каналі іскрового розряду лінійної блискавки, що діє на трахеїди деревини. Розроблено алгоритм чисельного рішення отриманої системи рівнянь алгебри. Проаналізовані просторові і тимчасові розподіли поля і струму по поперечному перерізу плазмового каналу блискавки, що заповнює внутрішні об'єми трахеїд деревини.
  • Ескіз
    Документ
    Расчетный критерий электродинамической стойкости древесины хвойных пород к прямому воздействию на нее импульсной компоненты тока линейной молнии
    (НТУ "ХПИ", 2012) Баранов, Михаил Иванович; Лысенко, Виталия Олеговна
    Предложен критерий для расчетной оценки электродинамической стойкости "живой" и "мертвой" древесины хвойных пород, испытывающей прямое воздействие импульсной А-компоненты тока естественной молнии. С помощью мощного генератора тока искусственной молнии выполнена экспериментальная проверка работоспособности предложенного расчетного критерия молниестойкости применительно к древесине сосны.
  • Ескіз
    Документ
    Упрощенные физические основы электроразрядных процессов в высоковольтных многозазорных конденсаторных конструкциях
    (НТУ "ХПИ", 2009) Баранов, Михаил Иванович
    Выполнен приближенный расчет распределения зарядов, напряжений и емкостей в высоковольтной конденсаторной конструкции плоского типа, применяемой в газовых разрядниках и содержащей между двумя основными металлическими электродами ряд разделенных изоляционными зазорами вспомогательных металлических электродов. Установлено, что время электрического пробоя в ней полного изоляционного промежутка между основными электродами определяется временем пробоя одного из изоляционных зазоров между ее вспомогательными и основными электродами.