Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Молнія" (НДПКІ "Молнія" НТУ "ХПІ")

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4786

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/molnia

Від 1975 року інститут має назву Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Молнія" НТУ "ХПІ" , попередня назва – ОКБ ВІТ.

Започаткований у 1954 році видатним вченим і інженером канд. техн. наук, доцентом Саулом Марковичем Фертиком як науково-дослідна лабораторія механічних випрямлячів, інститут пройшов шлях до всесвітньо відомого випробувального полігону.

Інститут є одним із найяскравіших інститутів-супутників Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" та добре відомий не тільки в Україні, а й далеко за її межами. НДПКІ "Молнія" найбільший науково-дослідний та випробувальний центр, що спеціалізується в галузі техніки високих напруг, електромагнітної стійкості та сумісності, розробки електромагнітних технологій широкого функціонального призначення на основі надпотужних імпульсних електричних і магнітних полів. Особливе значення в роботі інституту мають питання, що пов'язані з дослідженнями формування електромагнітних імпульсів природного та штучного походження та їх вражаючих дій на навколишнє середовище, насамперед на технічні засоби стратегічно важливих об'єктів України, зокрема на об'єкти ракетно-космічної, авіаційної техніки, та забезпечення блискавкозахисту технічних засобів, які застосовуються на таких енергооб'єктах України як атомні електростанції.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Расчетный критерий электродинамической стойкости древесины хвойных пород к прямому воздействию на нее импульсной компоненты тока линейной молнии
    (НТУ "ХПИ", 2012) Баранов, Михаил Иванович; Лысенко, Виталия Олеговна
    Предложен критерий для расчетной оценки электродинамической стойкости "живой" и "мертвой" древесины хвойных пород, испытывающей прямое воздействие импульсной А-компоненты тока естественной молнии. С помощью мощного генератора тока искусственной молнии выполнена экспериментальная проверка работоспособности предложенного расчетного критерия молниестойкости применительно к древесине сосны.
  • Ескіз
    Документ
    Сравнение аналитического и численного решений нестационарной электротепловой задачи при воздействии тока молнии на металлическую обшивку летательного аппарата
    (НТУ "ХПИ", 2009) Баранов, Михаил Иванович; Носенко, Марина Александровна
    Проведен сравнительный анализ результатов аналитического и численного расчетов превышения температуры в зоне привязки сильноточного искрового канала молнии на плоской поверхности металлической обшивки летательного аппарата (ЛА) при воздействии на нее длительной составляющей тока молнии. Показана хорошая корреляция аналитического и разностного решений для толстой стенки обшивки ЛА.
  • Ескіз
    Документ
    Двумерная электротепловая задача для металлической обшивки летательного аппарата при воздействии на нее молнии
    (НТУ "ХПИ", 2007) Баранов, Михаил Иванович; Носенко, Марина Александровна
    В приближении двумерного температурного поля приведены результаты уточненного аналитического расчета превышения температуры в зоне привязки сильноточного искрового канала молнии на плоской поверхности металлической обшивки летательного аппарата (ЛА). Показано, что за счет электротеплового действия импульсная составляющая полного тока молнии временной формы 2/50 мкс с амплитудой 200 кА и длительностью в 500 мкс вызывает лишь приповерхностное локальное разрушение алюминиевой стенки обшивки ЛА, а его постоянная составляющая амплитудой 200 А и длительностью в 1 с может обеспечивать ее проплавление на значительную глубину.
  • Ескіз
    Документ
    Одномерная электротепловая задача для металлической обшивки летательного аппарата при воздействии на нее молнии
    (НТУ "ХПИ", 2007) Баранов, Михаил Иванович
    Приведены результаты приближенного аналитического расчета превышения температуры в зоне привязки сильноточного искрового канала молнии на плоской поверхности металлической обшивки летательного аппарата (ЛА). Показано, что импульсная составляющая полного тока молнии временной формы 2/50 мкс с амплитудой 200 кА вызывает лишь локальный ожог наружной поверхности алюминиевой стенки обшивки ЛА, а его постоянная составляющая амплитудой 200 А и длительностью в 1000 мс может обеспечивать ее сквозное проплавление.