Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Молнія" (НДПКІ "Молнія" НТУ "ХПІ")

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4786

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/molnia

Від 1975 року інститут має назву Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Молнія" НТУ "ХПІ" , попередня назва – ОКБ ВІТ.

Започаткований у 1954 році видатним вченим і інженером канд. техн. наук, доцентом Саулом Марковичем Фертиком як науково-дослідна лабораторія механічних випрямлячів, інститут пройшов шлях до всесвітньо відомого випробувального полігону.

Інститут є одним із найяскравіших інститутів-супутників Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" та добре відомий не тільки в Україні, а й далеко за її межами. НДПКІ "Молнія" найбільший науково-дослідний та випробувальний центр, що спеціалізується в галузі техніки високих напруг, електромагнітної стійкості та сумісності, розробки електромагнітних технологій широкого функціонального призначення на основі надпотужних імпульсних електричних і магнітних полів. Особливе значення в роботі інституту мають питання, що пов'язані з дослідженнями формування електромагнітних імпульсів природного та штучного походження та їх вражаючих дій на навколишнє середовище, насамперед на технічні засоби стратегічно важливих об'єктів України, зокрема на об'єкти ракетно-космічної, авіаційної техніки, та забезпечення блискавкозахисту технічних засобів, які застосовуються на таких енергооб'єктах України як атомні електростанції.

Переглянути

Фільтри

20232

Налаштування

Автор: search.filters.author.Буряковський, Сергій ГеннадійовичORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0003-2469-7431

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Оцінка потенціалу енергозбереження при застосуванні рекуперації енергії на моторвагонному електрорухомого складу для приміських перевезень
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Буряковський, Сергій Геннадійович; Овер'янова, Лілія Вікторівна; Нещерет, Володимир Олексійович; Іванов, Костянтин Ігорович
    Вирішено серію тягових задач для ділянки Харків-Пасажирський – Мерефа при русі базової секції електрорухомого складу. Встановлено, що коефіцієнт рекуперації для секції змінюється у діапазоні 0,26 – 0,47 і залежить від допустимої швидкості руху. Визначено, що потужність бортового накопичувача енергії має відповідати нормативній потужності тягового електроприводу, яка дорівнює 1200 кВт. Енергоємність накопичувача, який працює у режимі акумулювання енергії та живленні тягового електроприводу, становить 8,2 кВт·год.
  • Ескіз
    Публікація
    Електромеханічні та теплофізичні процеси в імпульсному індукційному прискорювачі плазмового утворення
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Коритченко, Костянтин Володимирович; Болюх, Володимир Федорович; Буряковський, Сергій Геннадійович; Кашанський, Юрій Володимирович; Кочерга, Олександр Іванович
    Роботи по створенню та метанню плазмових утворень різними способами ведуться в провідних наукових центрах світу. Досягнуто формування плазмового утворення тривалістю декілька мілісекунд та його метання у відкритому атмосферному середовищі на відстань 0,5-0,6 м. Для створення плазми використовують енергію первинного розрядного кола з подальшим прискоренням газоплазмового утворення за допомогою енергії вторинного кола. Плазмове утворення отримують і за рахунок електричного вибуху провідника. Метою статті є теоретичне та експериментальне дослідження електромеханічних та теплофізичних процесів в імпульсному індукційному прискорювачі, який забезпечує формування плазмового утворення за рахунок термічної іонізації в результаті електричного вибуху провідника та метання його у атмосферному середовищі відносно індуктора. Методика. Для аналізу електромеханічних та теплофізичних процесів в імпульсному індукційному прискорювачі плазмового утворення (ІІПП) розроблена і реалізована в програмному пакеті Сomsol Multiphysics математична модель прискорювача, в якій якір не змінює своєї форми і агрегатного стану в процесі роботи та враховує розподілені у просторі параметри. Результати. Розраховані електромеханічні і теплові характеристики прискорювача. Показано, що перевищення температури в якорі, що виконаний у вигляді алюмінієвої фольги, суттєво нерівномірно. Максимальне значення температури має місце в середній частині фольги ближче до зовнішнього краю, причому ця температура значно перевищує температуру кипіння алюмінію. Наукова новизна. Проведені експериментальні дослідження ІІПП, у якого якір виконаний з алюмінієвої та мідної фольги, а індуктор, що підключається до високовольтного ємнісного накопичувача енергії, виконаний у вигляді плоскої дискової спіралі. В процесі роботи ІІПП якір переходить в плазмовий стан і переміщується вертикально вверх, перетворюючись в об’ємний комок, або на скупчення маленьких частинок, які здіймались на декілька метрів відносно індуктора. Експериментально показано характерний круговий контур термічного нагрівання мідноїфольги якоря, яка закріплена на листі склотекстоліту. Практична цінність. Результати експериментальних досліджень з точністю до 15 % співпадають з розрахунковими і показують справедливість концепції ІІПП, в якому за рахунок високої густини індукованого струму в якорі відбувається термічна іонізація в результаті електричного вибуху провідника з переходом його в плазмовий стан. Взаємодія плазмового утворення з магнітним полем індуктора призводить до появи електродинамічної сили, яка забезпечує його переміщення у відкритому атмосферному середовищі на декілька метрів.