Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Молнія" (НДПКІ "Молнія" НТУ "ХПІ")

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4786

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/molnia

Від 1975 року інститут має назву Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Молнія" НТУ "ХПІ" , попередня назва – ОКБ ВІТ.

Започаткований у 1954 році видатним вченим і інженером канд. техн. наук, доцентом Саулом Марковичем Фертиком як науково-дослідна лабораторія механічних випрямлячів, інститут пройшов шлях до всесвітньо відомого випробувального полігону.

Інститут є одним із найяскравіших інститутів-супутників Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" та добре відомий не тільки в Україні, а й далеко за її межами. НДПКІ "Молнія" найбільший науково-дослідний та випробувальний центр, що спеціалізується в галузі техніки високих напруг, електромагнітної стійкості та сумісності, розробки електромагнітних технологій широкого функціонального призначення на основі надпотужних імпульсних електричних і магнітних полів. Особливе значення в роботі інституту мають питання, що пов'язані з дослідженнями формування електромагнітних імпульсів природного та штучного походження та їх вражаючих дій на навколишнє середовище, насамперед на технічні засоби стратегічно важливих об'єктів України, зокрема на об'єкти ракетно-космічної, авіаційної техніки, та забезпечення блискавкозахисту технічних засобів, які застосовуються на таких енергооб'єктах України як атомні електростанції.

Переглянути

Фільтри

20181

Налаштування

Автор: search.filters.author.Глебов, Олег ЮрьевичКлючові слова: search.filters.subject.grounding system

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    К вопросу определения сопротивления заземляющего устройства по его конструктивным параметрам
    (НТУ "ХПИ", 2018) Глебов, Олег Юрьевич
    Целью является разработка формул для определения сопротивления заземляющего устройства подстанций с открытыми распределительными устройствами 330(220) кВ, которые учитывают следующие параметры: площадь заземляющего устройства; размер ячейки сетки заземляющего устройства; периметр поперечного сечения горизонтальных заземлителей; эквивалентное удельное сопротивление грунта; ток короткого замыкания на шинах распределительного устройства. Для проведения исследований использовались теория планирования экспериментов, теория электрических цепей, математическое моделирование в пакете Grounding 1.0 и Microsoft Excel. В результате проведения многофакторных экспериментов получены зависимости сопротивления заземляющего устройства от указанных параметров. Полученные формулы позволяют определять конструктивные параметры заземляющих устройств подстанций 330(220) кВ, исходя из требований к сопротивлению заземляющего устройства.