Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Молнія" (НДПКІ "Молнія" НТУ "ХПІ")

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4786

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/molnia

Від 1975 року інститут має назву Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Молнія" НТУ "ХПІ" , попередня назва – ОКБ ВІТ.

Започаткований у 1954 році видатним вченим і інженером канд. техн. наук, доцентом Саулом Марковичем Фертиком як науково-дослідна лабораторія механічних випрямлячів, інститут пройшов шлях до всесвітньо відомого випробувального полігону.

Інститут є одним із найяскравіших інститутів-супутників Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" та добре відомий не тільки в Україні, а й далеко за її межами. НДПКІ "Молнія" найбільший науково-дослідний та випробувальний центр, що спеціалізується в галузі техніки високих напруг, електромагнітної стійкості та сумісності, розробки електромагнітних технологій широкого функціонального призначення на основі надпотужних імпульсних електричних і магнітних полів. Особливе значення в роботі інституту мають питання, що пов'язані з дослідженнями формування електромагнітних імпульсів природного та штучного походження та їх вражаючих дій на навколишнє середовище, насамперед на технічні засоби стратегічно важливих об'єктів України, зокрема на об'єкти ракетно-космічної, авіаційної техніки, та забезпечення блискавкозахисту технічних засобів, які застосовуються на таких енергооб'єктах України як атомні електростанції.

Переглянути

Фільтри

20161

Налаштування

DOI: search.filters.doi.10.20998/2074-272X.2016.2.05Ключові слова: search.filters.subject.drifting lone electrons

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Новая гипотеза и физические основы возникновения четочной молнии в атмосфере Земли
    (НТУ "ХПИ", 2016) Баранов, Михаил Иванович
    Приведены новая гипотеза и базирующиеся на ней физические основы возникновения в воздушной атмосфере Земли чëточной молнии (ЧМ). Показано, что в основе электрофизического механизма формирования этого вида молнии находится волновое продольное распределение свободных электронов, движущихся в плазменном канале линейной молнии (ЛМ) на стадии протекания в нем длительной компоненты тока грозового разряда. Из-за малой плотности тока в плазменном канале ЛМ на данной стадии разряда в нем происходит образование таких относительно длительно существующих волновых электронных пакетов, которые характеризуются сравнительно большими и поэтому визуально видимыми наблюдателями вначале ЛМ и затем ЧМ размерами своих периодически распределенных вдоль канала молнии "горячих" ("светлых") и "холодных" ("темных") продольных участков.