Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Молнія" (НДПКІ "Молнія" НТУ "ХПІ")

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4786

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/molnia

Від 1975 року інститут має назву Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Молнія" НТУ "ХПІ" , попередня назва – ОКБ ВІТ.

Започаткований у 1954 році видатним вченим і інженером канд. техн. наук, доцентом Саулом Марковичем Фертиком як науково-дослідна лабораторія механічних випрямлячів, інститут пройшов шлях до всесвітньо відомого випробувального полігону.

Інститут є одним із найяскравіших інститутів-супутників Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" та добре відомий не тільки в Україні, а й далеко за її межами. НДПКІ "Молнія" найбільший науково-дослідний та випробувальний центр, що спеціалізується в галузі техніки високих напруг, електромагнітної стійкості та сумісності, розробки електромагнітних технологій широкого функціонального призначення на основі надпотужних імпульсних електричних і магнітних полів. Особливе значення в роботі інституту мають питання, що пов'язані з дослідженнями формування електромагнітних імпульсів природного та штучного походження та їх вражаючих дій на навколишнє середовище, насамперед на технічні засоби стратегічно важливих об'єктів України, зокрема на об'єкти ракетно-космічної, авіаційної техніки, та забезпечення блискавкозахисту технічних засобів, які застосовуються на таких енергооб'єктах України як атомні електростанції.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 472

Оцінка потенціалу енергозбереження при застосуванні рекуперації енергії на моторвагонному електрорухомого складу для приміських перевезень
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Буряковський, Сергій Геннадійович; Овер'янова, Лілія Вікторівна; Нещерет, Володимир Олексійович; Іванов, Костянтин Ігорович
Вирішено серію тягових задач для ділянки Харків-Пасажирський – Мерефа при русі базової секції електрорухомого складу. Встановлено, що коефіцієнт рекуперації для секції змінюється у діапазоні 0,26 – 0,47 і залежить від допустимої швидкості руху. Визначено, що потужність бортового накопичувача енергії має відповідати нормативній потужності тягового електроприводу, яка дорівнює 1200 кВт. Енергоємність накопичувача, який працює у режимі акумулювання енергії та живленні тягового електроприводу, становить 8,2 кВт·год.
Импульсный коронный разряд с расширенной зоной ионизации: физические основы получения и перспективные области применения
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2004) Бойко, Николай Иванович; Борцов, Александр Васильевич; Евдошенко, Леонид Свиридович; Иванов, Владимир Михайлович; Иванькина, А. И.; Тур, А. Н.
Приведены условия получения импульсного коронного разряда с расширенной зоной ионизации. Во-первых - это строение электродной системы с резко неоднородным электрическим полем, при котором напряженность, достаточная для ударной ионизации, имеет место в значительном объеме электродной системы. Во-вторых - это длительность фронтов импульсов, лежащая в наносекундном диапазоне. В-третьих - это минимально возможная длительность импульсов тока и напряжения. На созданной установке экспериментально показана перспективность использования такого разряда во многих технологиях.
Феномен экспоненциального закона распределения физического поля в природе и учебный процесс
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2004) Баранов, Михаил Иванович
На примерах известных пространственно-временных распределений таких форм физического поля как ионизирующего, температурного и электромагнитного полей в сплошных средах выявлена универсальность и всеобщность экспоненциального закона изменения в них их основных характеристик. Феномен данного закона указывает на силу знаний человечества о природе, единство и целостность мироздания и может быть использован при общенаучной подготовке студентов высших учебных заведений.
Аналитический расчет максимальной температуры нагрева массивного проводника импульсным током
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2004) Баранов, Максим Михайлович; Баранов, Михаил Иванович; Носенко, Марина Александровна
Получены формулы для приближенного аналитического расчета в установившемся режиме поверхностной температуры массивного немагнитного и однородного проводника произвольной конфигурации поперечного сечения с импульсным током, изменяющимся по различным и характерным для импульсной техники временным зависимостям. Данные формулы могут найти практическое применение при электротепловых расчетах в задачах электрофизики, электротехники, радиофизики и электроэнергетики.
Расчет глубины проникновения температурного поля в массивный проводник с переменным током
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2004) Баранов, Михаил Иванович
Получена формула для аналитического расчета в установившемся режиме толщины термического скин-слоя в плоском массивном немагнитном проводнике с током, изменяющимся по затухающей синусоидальной функции времени. Данная формула может найти практическое применение при электротепловых расчетах в задачах электрофизики, радио – и электротехники.
Экспериментально-аналитическое определение удельной энергии электротеплового разрушения медных проводников под воздействием больших импульсных токов
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2004) Баранов, Михаил Иванович; Игнатенко, Николай Николаевич; Колобовский, Анатолий Кузьмич
Расчетно-экспериментальным путем определено приближенное усредненное значение удельной энергии электротеплового разрушения ЭСW в воздухе круглых тонких медных проводов марки ПЭВ-2 с эмалевой изоляцией длиной до 20 м, электрически взрываемых под воздействием больших затухающих синусоидальных импульсных токов микросекундной длительности в разрядной цепи мощного емкостного накопителя энергии с выходным рабочим напряжением 1,6 МВ и рабочим значением запасаемой электрической энергии в 160 кДж.
Приближенный расчет минимальной температуры плазмы при электрическом взрыве проводников под воздействием больших импульсных токов
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2004) Баранов, Михаил Иванович
Получена приближенная формула для расчетного определения минимальной среднемассовой температуры плазмы на начальной стадии электрического взрыва в воздухе немагнитных цилиндрических проводников под интенсивным кратковременным воздействием больших импульсных токов, генерируемых в разрядном контуре высоковольтных электрофизических установок с емкостными накопителями энергии.
Компьютерное моделирование процессов распространения электромагнитных импульсов в ТЕМ-камере
(ФОП Мезіна В., 2017) Шаламов, Станислав Павлович; Галабов, К. С.
Електромеханічні та теплофізичні процеси в імпульсному індукційному прискорювачі плазмового утворення
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Коритченко, Костянтин Володимирович; Болюх, Володимир Федорович; Буряковський, Сергій Геннадійович; Кашанський, Юрій Володимирович; Кочерга, Олександр Іванович
Роботи по створенню та метанню плазмових утворень різними способами ведуться в провідних наукових центрах світу. Досягнуто формування плазмового утворення тривалістю декілька мілісекунд та його метання у відкритому атмосферному середовищі на відстань 0,5-0,6 м. Для створення плазми використовують енергію первинного розрядного кола з подальшим прискоренням газоплазмового утворення за допомогою енергії вторинного кола. Плазмове утворення отримують і за рахунок електричного вибуху провідника. Метою статті є теоретичне та експериментальне дослідження електромеханічних та теплофізичних процесів в імпульсному індукційному прискорювачі, який забезпечує формування плазмового утворення за рахунок термічної іонізації в результаті електричного вибуху провідника та метання його у атмосферному середовищі відносно індуктора. Методика. Для аналізу електромеханічних та теплофізичних процесів в імпульсному індукційному прискорювачі плазмового утворення (ІІПП) розроблена і реалізована в програмному пакеті Сomsol Multiphysics математична модель прискорювача, в якій якір не змінює своєї форми і агрегатного стану в процесі роботи та враховує розподілені у просторі параметри. Результати. Розраховані електромеханічні і теплові характеристики прискорювача. Показано, що перевищення температури в якорі, що виконаний у вигляді алюмінієвої фольги, суттєво нерівномірно. Максимальне значення температури має місце в середній частині фольги ближче до зовнішнього краю, причому ця температура значно перевищує температуру кипіння алюмінію. Наукова новизна. Проведені експериментальні дослідження ІІПП, у якого якір виконаний з алюмінієвої та мідної фольги, а індуктор, що підключається до високовольтного ємнісного накопичувача енергії, виконаний у вигляді плоскої дискової спіралі. В процесі роботи ІІПП якір переходить в плазмовий стан і переміщується вертикально вверх, перетворюючись в об’ємний комок, або на скупчення маленьких частинок, які здіймались на декілька метрів відносно індуктора. Експериментально показано характерний круговий контур термічного нагрівання мідноїфольги якоря, яка закріплена на листі склотекстоліту. Практична цінність. Результати експериментальних досліджень з точністю до 15 % співпадають з розрахунковими і показують справедливість концепції ІІПП, в якому за рахунок високої густини індукованого струму в якорі відбувається термічна іонізація в результаті електричного вибуху провідника з переходом його в плазмовий стан. Взаємодія плазмового утворення з магнітним полем індуктора призводить до появи електродинамічної сили, яка забезпечує його переміщення у відкритому атмосферному середовищі на декілька метрів.
Визначення ймовірності удару блискавки в елементи об'єкта з урахуванням статистичного розподілу сили струму
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Князєв, Володимир Володимирович
В роботі розглянуто застосування методу "сфери що котиться" до об'єктів інфраструктури у вигляді території, яка включає будівлі та споруди довільної форми. Запропоновано алгоритм урахування статистичного розподілу ймовірності сили струму блискавки для визначення ймовірності влучення блискавки у елементи об'єкту. Визначено, що не урахування цього аспекту у сучасних нормативних документах, призводить до суттєвих помилок. Такий підхід наддасть можливість оптимізувати схему розміщення блискавкоприймачів під час відновлення об’єктів з урахуванням зеленоїреконструкції.