2019

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/40562

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Вартісна оцінка інвестиційно-інноваційних проектів на підприємствах машинобудування та електроенергетики
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Міщенко, Володимир Акимович; Ковальов, Євген Володимирович; Заруба, Віктор Яковлевич; Перерва, Петро Григорович
    Інвестиційно-інноваційна діяльність сучасних підприємств та організщацій є важливою складовою їх фінансово-господарської діяльності. Керівництво великих і середніх підприємств вимушено приймати управлінські рішення інвестиційно-інноваційного характеру щодо вибору оптимального варіанту: створення об’єктів інтелектуальної власності, комерціалізації результатів інноваційної діяльності, придбання нового удосконаленого замість застарілого активу чи обмежитися його ремонтом; придбання прогресивних технологій, здійснити власне будівництво чи орендувати будівлю. В статті доведено, що вибір підходів до оцінки вартості об’єктів інтелектуальної власності (ОІВ) в галузі інноваційної та інвестиційної сфери електроенергетики є особливо важливим і потребує наукового обґрунтування. Він повинен бути зваженим щодо конкретної мети здійснення такої оцінки, особливих відмінностей оцінювання об’єкта, урахування переваг і недоліків тих чи інших підходів та притаманних їм методів оцінки. Виходячи з огляду існуючих методів оцінки ОІ В в галузі інноваційної та інвестиційної сфери електроенергетики, найбільш прийнятним видом вартості є справедлива (ринкова) вартість. Проведено аналіз існуючих методів вартісної оцінки технологій та проведена їх класифікація. Розроблено пропозиції по пріо ритетному використанню конкретного методу в умовах електроенергетики. Надано конкретні рекомендації по удосконаленню вартісного, прибуткового та ринкового підходів до визначення вартості. Зроблено висновок про те, що основними умовами придатності ринковог о підходу в галузі інноваційної та інвестиційної сфери є: наявність відомостей про факти продажу схожих за призначенням й корисністю, тобто об’єктів –аналогів; доступність та достовірність інформації про ціни та умови угод з об’єктами –аналогами; вміння оцінити вплив відмінних від об’єктів –аналогів рис на вартість об’єкта оцінки. Природно, що ринкові методи досить ефективні лише за умови існування достатньої інформації про відповідний ринок та схожі угоди купівлі–продажу об’єктів–аналогів.
  • Ескіз
    Документ
    Управління енергоефективністю промислового підприємства та інтелектуальні методи управління
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Міщенко, Володимир Акимович; Клепікова, Світлана Володимирівна
    В статті розглянуті основні функції управління підприємства, встановлено, що вони аналогічні функціям управління енергоефективністю промислового підприємства. Виявлено, що найважливішим етапом управління підприємства є планування, на якому розробляються конкретні цілі, що підприємство бажає досягти в запланований період і яке визначає зміст подальших етапів управління. Доведено, що на етапі планування управління енергоефективністю доцільно прогнозування науково обґрунтованого показника енергоефективності - значення показника енергоємності підприємства. Для вирішення цього завдання запропоновано використовувати інтелектуальні методи управління, зокрема метод штучних нейронних мереж. Обґрунтовано вибір штучної нейронної мережі виду "багатошаровий прямоспрямований персептрон", вхідними величинами якої були визнані п’ять чинників, які у найбільшій мірі впливають на енергоефективність підприємства, а вихідної - показник енергоємності. Приведені розрахунки по статистичним даним чотирьох промислових підприємств харківського регіону з застосуванням нейронних мереж підтвердили достатню точність прогнозування значення показника енергоємності. Показано, що згідно з методологією безперервного покращання PDCA управління енергоефективністю підприємства, на етапі планування доцільно використовувати результати раніше запропонованої методики. В залежності від двох видів задач наведені структурні взаємозв’язки використання вихідної величини нейронної мережі з вирішенням важливих завдань планування: розробки енергетичної стратегії підприємства, програми енергозбереження, програми енергоменеджменту, програми інформування і навчання персоналу та інше. Зроблено висновок, що для покращення управління енергоефективністю підприємства доцільно виділення в службі енергоменеджменту кваліфікованих фахівців для щорічного накопичення статистичних даних, забезпечення коректності визначення впливових чинників, синтезу нейронної мережі з урахуванням особливостей промислового підприємства та розробки пропозицій щодо програм енергозбереження.