2021
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/52264
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Публікація Інтелектуальна власність як складова нематеріальних активів підприємства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Маслак, Марія Володимирівна; Перерва, Петро ГригоровичВ статті доведено, що системи управління інтелектуальною власністю повинні взаємодіяти з економіками всіх країн світу, при цьому конкурентні переваги об'єктів інтелектуальної власності розвивають інноваційну діяльність у країні, створюють реальні передумови володіння нею. Проведено детальний аналіз структури нематеріальних активів і провідної ролі в них інтелектуальної власності, який має в достатній мірі важливе значення. Запропонована методика аналізу нематеріальних активів промислового підприємства та приведена її структурна схема. Доведено, що інтелектуальна власність в системі нематеріальних активів промислового підприємства відтворює як позитивні, так і негативні ефекти. Позитивний ефект проявляється в створенні нової інформації, що дозволяє виявляти щось нове та інноваційне про розвиток техніки, природи та суспільства.Документ Економічна сутність аутсорсингу інформаційних технологій(Національний технічний інститут "Харківський політехнічний інститут", 2021) Назаренко, Станіслав Миколайович; Перерва, Петро ГригоровичОдним з актуальних способів підвищення ефективності економічної діяльності підприємств є аутсорсинг, який авторами розглядається як певна складова моделі ефективного управління бізнес-процесами, що забезпечує оптимізацію розподілу внутрішніх ресурсів підприємства за рахунок залучення зовнішніх постачальників послуг. Дослідження змісту праць вчених, які вивчали поняття аутсорсингу як явища, доцільність його впровадження та сфери використання, дозволяє зробити висновки, що більшість науковців акцентують основну увагу на теоретичних аспектах та характерних особливостях впровадження аутсорсингу в окремі процеси промислових підприємств. Проведене дослідження існуючих визначень аутсорсингу дозволило зробити висновок про те, що в цей час немає єдиного, усталеного визначення, яке знайшло б підтримку в більшості науковців та дослідників. Запропоновано до широкого вжитку наступне визначення цього поняття. Аутсорсинг – це залучення підприємством на умовах довгострокової угоди виробничих ресурсів інших підприємств з метою виконання непрофільних або неефективних для даного виробництва функцій (робіт, послуг). Таке визначення дозволяє, по перше, виокремити основну задачу аутсорсингу (залучення виробничих ресурсів інших підприємств); по-друге, акцентує увагу на непрофільних для даного підприємства функціях (значно якісніше ці функції виконає аутсорсер); по третє, визначає неефективні сфери діяльності підприємства (відсутність відповідних фахівців, важливий але невеликий за обсягом вид робіт та ін.). Доведено, що у світовій структурі ринку аутсорсингових послуг найбільшу частку займає аутсорсинг бізнес-процесів (близько 35%), що пов'язано з розвитком даного сектору ринку аутсорсингових послуг і мінімальним ризиком, в порівнянні з виробничим аутсорсингом. Друге місце займає IT- аутсорсинг (30%), а третє – виробничий аутсорсинг (14%). Запропоновано визначати поняття ІТ-аутсорсингу як надання функції обслуговування IT-інфраструктури промислового підприємства іншому підприємству, яке спеціалізується на інформаційному обслуговуванні підприємств та організацій і має штат вузьких висококваліфікованих фахівців в сфері інформаційних технологій.