2021
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/52264
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Методичні рекомендації стосовно організації системи управління інтелектуальним потенціалом машинобудівного підприємства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Марчук, Леся СергіївнаВ умовах сьогодення сталий розвиток та глобалізаційні процеси суттєво впливають на стан світової економіки, а її розвиток визначається рівнем використання інтелектуального потенціалу. Найважливішим та значущим процесом являється інтелектуалізація не лише економіки та виробництва, а й управління, що в свою чергу відповідає за високу кваліфікацію персоналу та безперервну освіту. Інтелектуальний потенціал в управлінській діяльності підприємства відіграє досить важливу роль, адже має цілий ряд специфічних особливостей: навички, здібності, компетенції, трудові та інтелектуальні ресурси, знання, ідеї, технології тощо. Основою для формування інтелектуального потенціалу підприємств являється персонал. Тому постає наукове завдання – провести аналіз показників, які впливають на результати управління інтелектуальним потенціалом підприємств машинобудівної галузі. Інтелектуальні ресурси в процесі творчої діяльності зазнають значних змін: зростання психологічних навантажень, заміна цінностей, світогляду населення, соціальних орієнтацій. Це змушує керівництво застосовувати нові морально-етичні та економічні стимули до підлеглих задля удосконалення творчої роботи та рівня мотивації. Саме це потребує методичних рекомендацій для організації системи управління інтелектуального потенціалу машинобудівного підприємства.Найбільш ефективний спосіб управління інтелектуальним потенціалом є поетапний, тому що на кожному етапі враховуються цілі та потреби складових частин. Аналіз світових тенденцій розвитку сучасних підприємств показав, що найважливіше значення має концепція управління трудовими ресурсами. У статті проведено аналіз методичних підходів управління інтелектуальним потенціалом, який довів, що на сьогоднішній день не існує єдиної та максимально точної системи управління. Тому було розроблено та запропоновано власні методичні рекомендації інтелектуалізації управління.Документ Метод формування ефективних команд освітніх проєктів підвищення кваліфікації(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Кузьмінська, Юлія Миколаївна; Данченко, Олена Борисівна; Бедрій, Дмитро ІвановичМетодологія проєктного менеджменту широко використовується в різних аспектах освітньої діяльності, в тому числі і у сфері освіти дорослих. Освітні проєкти підвищення кваліфікації, що реалізуються закладами вищої освіти у сфері освіти дорослих в основному за державні кошти, є обмеженими, з одного боку, в строках виконання, що призводить до неможливості збільшення часу реалізації проекту, потім у розмірах фінансування, що регламентовано відповідними положеннями та постановами про організацію професійного навчання (підвищення кваліфікацію) фахівців, а з другого боку, внутрішнім розпорядком та правилами навчальних закладів, щодо організації навчання та реалізації освітніх проєктів у сфері вищої освіти, що націлені на роботу зі студентами. При цьому до виконання таких проєктів висуваються підвищені вимоги щодо їх якості. За таких умов реалізація освітніх проєктів підвищення кваліфікації є досить складною. Команди освітніх проєктів підвищення кваліфікації формуються в основному з осіб, підібраних з числа внутрішніх працівників навчального закладу, що здатні працювати з дорослою аудиторією. Для формування таких команд в обов’язковому порядку необхідно враховувати особливості навчання дорослих, особливості освітніх проєктів підвищення кваліфікації та особливості команд таких проєктів. Відповідно управління такими командами пов’язане з певними кадровими ризиками, що можуть впливати на успішність проєкту. В свою чергу, робота з командами, члени яких мають високий креативний потенціал, потребує дієвих методів управління, одним з яких є процес формування єдиного, цілісного колективу однодумців, здатних ефективно досягати мети проєкту. Пропонується метод формування команд освітніх проєктів підвищення кваліфікації, отриманий у результаті проведення перехресного оцінювання якостей (креативності) членів команд таких проєктів з урахуванням їх кадрових ризиків та «ступенів довіри». Зроблено висновки про те, що такий метод дає змогу керівнику освітнього проєкту підвищити ефективність прийняття рішення щодо формування команди або планування виконавців на завдання освітнього проєкту підвищення кваліфікації, завдяки вибору претендентів з найвищими «ступенями довіри».