2021
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/52264
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Структура загальної та професійної культури особистості освітнього лідера(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Грень, Лариса Миколаївна; Черкашин, Андрій Іванович; Резнік, Світлана МиколаївнаСтаття привячена розкриттю структури загальної та професійної культури особистості освітнього лідера; з’ясовано, що культура є багатофункціональною системою і виконує такі функції, як: передачу соціального досвіду (культура як соціальна пам'ять людства); гносеологічну (здатність концентрувати соціальний досвід багатьох поколінь, зберігати культурний генофонд людства); регулятивну (регулювання різних сторін та видів діяльності людей); ціннісну (якісне наповнення морального та інтелектуального змісту); доведено, що освітнє лідерство може бути розвиненим тільки через здатність особистості освітнього лідера ефективно виконувати та доцільно застосовувати сукупність різноманітних професійних ролей, наявність у нього високої загальної та професійної культури; наведено структуру загальної та професійної культури освітнього лідера (духовно-моральна культура; світоглядна культура; культура філософського мислення; педагогічна культура; психологічна культура; методологічна культура; управлінська культура; економічна культура; інженерна культура; корпоративна культура, інформаційна культура, адаптивна культура; аналітична культура; риторична культура; полілінгвістична культура; культура фізичного вдосконалення; монфліктологічна культура; культура діяльності, спрямована на досягнення успіху) та розкрито змістовне наповнення її компонентів; доведено, що наявність в освітнього лідера всіх складових структури загальної та професійної культури створює синергетичний ефект в його діяльності в освітньому середовищі, сприяє формуванню лідерських якостей, розвитку лідерського потенціалу як здобувачів вищої освіти, так і професорсько-викладацького складу.Документ Методика побудови структурно-імітаційних математичних моделей компонентів систем гідроприводу(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Узунов, Олександр Васильович; Губарев, Олександр ПавловичАналіз відомих підходів до побудови математичних моделей дозволив виявити їх схожість на загальному рівні і основну проблему їх розробки. Проблема полягає у значних втратах часу і фахових ресурсів внаслідок великої кількості ітеративних циклів забезпечення адекватності моделі. В роботі наведено методику побудови математичних моделей робочих процесів компонентів систем гідроприводу. Особливістю методики є використання у якості основи моделі змістовної структури процесу функціонування об'єкту моделювання. Для виявлення в процесі дій об'єкту такої структури і перевірки її відповідності реальним процесам використано ряд критеріїв. Таким критеріями є – досяжність запланованого результату (продуктивність); циклічна повторюваність процесу (замкненість); логічна визначеність процесу (достатність). Відповідність структури моделі вказаним критеріям забезпечує, на понятійному рівні, її адекватність структурі процесу функціонування реального об'єкту. Математичний опис моделі будується шляхом наповнення імітаційної структури описами елементарних процесів та їх логічних взаємозв'язків. Імітація процесу функціонування виконується у вигляді нескінченого циклу відповідно до структури та математичного опису у формі програмного коду в операційному середовищі комп'ютера. Використання методики дозволяє скоротити терміни розробки математичних моделей за рахунок зменшення часу отримання її коректної версії. Працездатність розробленої методики перевірено на прикладі її застосування для побудови моделі функціонування гідравлічного демпферу. Побудовану модель перевірено на коректність та стійкість за допомогою серії експериментів. Серед яких є: визначення реакції демпферу на дію зовнішньої сили, яка змінювалась за ступінчатим законом, перевірка стійкості роботи моделі при зміні величини такту циклічного процесу моделювання та різних параметрах демпферу, перевірка стійкості роботи моделі в жорстких експлуатаційних умовах, та інші. Результати експериментів підтвердили працездатність методики і коректність математичної моделі.