Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Економічні науки

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/66630

Офіційний сайт http://es.khpi.edu.ua/

У збірнику представлені результати досліджень та узагальнення актуальних тенденцій вітчизняної та світової економічної системи, стану і перспективи розвитку економіки регіонів, підприємств та організацій; особливості управління інвестиційною діяльністю, інноваціями, бізнесом, економічними ризиками, маркетинговою діяльністю, правове забезпечення підприємств, бізнес-планування, управління фінансами, проблеми обліку й аудиту, соціального прогресу.

Рік заснування: 1961. Періодичність: 4 рази на рік. ISSN 2519-4461 (print)

Новини

На підставі Наказу Міністерства освіти і науки України № 409 від 17.03.2020 року включено до категорії «Б» Переліку наукових фахових видань України у галузі економічних наук зі спеціальностей 051, 071, 072, 073, 075, 076, 242, 281, 292.

Переглянути

Фільтри

20232

Налаштування

Містить файли: ТакКлючове слово: search.filters.subject.price

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Публікація
    Цифровізація методів ціноутворення для визначення оптимальної ціни
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Васильцова, Світлана Олександрівна; Гасюк, Максим Олександрович
    У статті розглядає сучасні підходи до ціноутворення в умовах цифрової трансформації бізнесу. Автор розглядає вплив штучного інтелекту, динамічного ціноутворення та персоналізації на формування оптимальних цінових стратегій. Стаття розкриває, як алгоритми машинного навчання дозволяють бізнесу ефективно аналізувати великі обсяги даних та точно прогнозувати ринкові тенденції. Зосереджуючись на динамічному ціноутворенні, в контексті цифрового середовища виявляється як стратегія, що дозволяє компаніям оперативно реагувати на зміни ринкових умов та ефективно адаптувати ціни до попиту та конкуренції в реальному часі. Специфічною рисою статті є аналіз впливу персоналізації на цінові пропозиції. Висвітлення індивідуальних потреб та покупкових звичок клієнтів дозволяє підприємствам створювати унікальні цінові стратегії, що підвищує рівень лояльності та задоволення клієнтів. Персоналізація цінових пропозицій та експерименти з різними стратегіями також визначаються як ключові чинники оптимізації ціноутворення. Ця стаття служить важливим джерелом для тих, хто прагне зрозуміти, як цифрові інструменти формують новий підхід до ефективного управління ціноутворенням в сучасному бізнес-середовищі. В цілому, цифровізація методів маркетингового ціноутворення не лише забезпечує більшу точність та ефективність визначення цін, але і відкриває нові можливості для бізнесу в адаптації до змін у ринкових умовах та задоволенні індивідуальних потреб клієнтів. Бізнес може використовувати цифрові платформи для проведення аукціонів чи ліцитацій для своїх товарів або послуг. Це не тільки створює конкуренцію серед покупців, але й дозволяє ефективно визначати оптимальну ціну на основі реального попиту. Цифрова трансформація у маркетинговому ціноутворенні відкриває нові можливості для бізнесів у визначенні оптимальної ціни товару. Використання аналітики, персоналізації, динамічного ціноутворення та інших цифрових інструментів дозволяє максимізувати прибуток, адаптуючись до швидко змінюючихся умов ринку. Розвиток цифрових стратегій у сфері ціноутворення визначає новий стандарт ефективного управління ціноутворенням, що дозволяє компаніям залишатися конкурентоспроможними в сучасному цифровому бізнес-середовищі.
  • Ескіз
    Документ
    Вплив управлінських та вартісно-цінових детермінант інтелектуальної власності на конкурентоспроможність підприємства
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Косенко, Андрій Васильович; Касич, Алла Олександрівна; Лега, Ольга Василівна; Ареф'єва, Олена Володимирівна
    Стаття присвячена дослідженню впливу факторів, що визначають конкурентоспроможність окремих підприємств і країн в умовах ринкової економіки. Проаналізовано зміну пріоритетів у різні періоди розвитку економіки. На етапі індустріальної економіки пріоритетом в досягненні конкурентних переваг були основні фактори виробництва: праця і природні ресурси, капітал. Наступний етап ринкової конкуренції пов'язаний з інвестуванням. Залучення іноземних і вітчизняних інвестицій забезпечило компаніям і державам досягнення конкурентних переваг. Головним завданням було створення сприятливих умов для інвестицій. У сучасній економіці роль основних факторів виробництва, управлінських та вартісно-цінових детермінант, а також інвестицій залишається важливим критерієм конкурентоспроможності. У той же час відбувається перехід на принципово нові технології, засновані на інформації як найважливішому ресурсі. З'являється нова галузь економіки, пов'язана з цифровими технологіями прийому, передачі та обробки інформації. Перехід на цифрові технології супроводжується змінами в бізнес-середовищі. Конкурентоспроможність компаній в цифровій економіці залежить від конкурентоспроможності на світовому ринку. Змінюється структура робочої сили. На конкурентоспроможність компаній впливає якість працівників, зайнятих на виробництві. Йде боротьба за висококваліфіковані кадри. На сучасному етапі інновації стають основним фактором конкурентоспроможності як окремих підприємств, так і країн в цілому. Українські промислові підприємства, зіткнувшись з кризовими явищами і проблемами впровадження інновацій та інноваційних технологій у своє виробництво, змушені самостійно шукати нові шляхи інноваційного розвитку підприємства, створюючи нові виробничі кластери "виробничих комплексів" для вирішення найосновнішої проблеми повної модернізації їх виробництва, а тому закономірності такого явища, як формування "виробничих комплексів", вимагають його всебічного дослідження. У статті сформульовані основні закономірності формування "виробничих комплексів", де ланкою є інновації, як особливий фактор підвищення конкурентоспроможності промислових підприємств, але в складі "виробничого комплексу". Проведено аналіз наукових досліджень у сфері інноваційної сфери економіки в частині вивчення закономірностей формування "виробничих комплексів", зроблено висновки про відсутність концепції інноваційного розвитку "виробничих комплексів", запропоновано концепцію інноваційного розвитку "виробничих комплексів" в нашій країні.