Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Економічні науки

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/66630

Офіційний сайт http://es.khpi.edu.ua/

У збірнику представлені результати досліджень та узагальнення актуальних тенденцій вітчизняної та світової економічної системи, стану і перспективи розвитку економіки регіонів, підприємств та організацій; особливості управління інвестиційною діяльністю, інноваціями, бізнесом, економічними ризиками, маркетинговою діяльністю, правове забезпечення підприємств, бізнес-планування, управління фінансами, проблеми обліку й аудиту, соціального прогресу.

Рік заснування: 1961. Періодичність: 4 рази на рік. ISSN 2519-4461 (print)

Новини

На підставі Наказу Міністерства освіти і науки України № 409 від 17.03.2020 року включено до категорії «Б» Переліку наукових фахових видань України у галузі економічних наук зі спеціальностей 051, 071, 072, 073, 075, 076, 242, 281, 292.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Методологія застосування процесного підходу до управління змінами на мікрорівні
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Дуб, Софія Іванівна; Гораль, Ліліана Тарасівна
    В статті проведено аналіз застосування процесного підходу до управління змінами на мікрорівні економіки, здійснено акцент на його методологію. Для фокусування на особливостях процесного підходу звернуто увагу на історичний розріз формування підходу до управління в організаціях в часовому розрізі з 1940 року і до наших днів. Звернуто увагу на характерні поступові зміни розвитку процесного підходу, котрі викликані запитами управлінської практики, починаючи від базової структури до складних систем управління бізнес-процесами в контексті глобалізації та стрімкого прогресу технологій. Базуючись на глибинному дослідженні наукових праць українських та зарубіжних вчених, наголошено на відсутності загальноприйнятого, стандартного визначення терміну «управління змінами». Запропоновано трактувати управління змінами на мікрорівні як певну послідовність безперервних процесів, що сприяють забезпеченню ефективного функціонування, структуруванню внутрішнього середовища та адаптації суб'єктів господарювання до умов зовнішнього середовища з метою забезпечення конкурентоспроможності на ринку. Підкреслено, що розвиток та еволюція поняття управління змінами відображають складність глобального бізнес-ландшафту та необхідність підприємств бути адаптивними в умовах динамічного зовнішнього середовища. Зважаючи на те, що сучасна теорія управління виділяє низку підходів, яким характерні певні особливості, наведено ключові характерні риси до підходів управління. Особливу увагу приділено процесному підходу, при використанні якого в системі управління змінами діяльність підприємств розглядається через призму взаємопов’язаних бізнес-процесів. Орієнтація на процесний підхід в моделях управління змінами на мікрорівні дозволяє розуміти та вдосконалювати процеси в організаціях, завдяки використанню методів та інструментів для планування, впровадження, моніторингу та оптимізації змін. Наведено характеристику найважливіших методологій із застосованням процесного підходу, серед яких TQM, BPR, PDCA, 6σ, Lean Manufacturing. Запропоновано графічне відображення методології процесного підходу управління змінами на мікрорівні у вигляді замкнутого циклу, так як даний підхід є безперервним поєднанням основних функцій. Акцентовано, що адаптивність, швидкість впровадження інновацій. забезпечення сталого розвитку та інші чинники прямо залежать від застосування процесного підходу до прийняття управлінських рішень.
  • Ескіз
    Документ
    Використання сітьового методу планування інноваційних процесів при створені й освоєнні нової техніки
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Погорєлов, Сергій Миколайович; Кобєлєва, Тетяна Олександрівна; Самойленко, Владислав Сергійович
    В статті розглянуто теоретико-методичні питання планування інноваційних процесів, які здійснюється головним чином за допомогою лінійних (чи стрічкових) графіків Ганта і сітьових методів. Лінійні графіки, як правило, укрупнено відбивають процес створення й освоєння нової техніки (СОНТ) у масштабі часу по основних його стадіях чи етапам. При цьому передбачають, де це можливо, паралельно-послідовне чи паралельне виконання робіт (етапів). Лінійним графікам властиві такі недоліки: умовність при визначенні загальних термінів розробки; неможливість установлення важливості кожної з робіт для досягнення кінцевої мети; труднощі із внесенням коректив у зв'язку зі змушеними простоями і відстрочками за окремими суміжними роботами; неможливість багатоваріантного прогнозування; труднощі із автоматизацією планово-облікових робіт. Ці недоліки значною мірою усуваються застосуванням систем сітьового планування і управління (СПУ). Ця система являє собою комплекс графічних і розрахункових методів, організаційних заходів і контрольних прийомів, що забезпечують моделювання, аналіз і динамічну перебудову плану виконання складних проектів. СПУ є одним з методів кібернетичного підходу до управління складними динамічними системами з метою забезпечення визначених оптимальних показників, наприклад, мінімального часу виконання всього комплексу робіт чи мінімальної вартості розробки. Реалізація досягнень НТП при створенні, виробництві й експлуатації нової техніки підвищує її ефективність і конкурентоздатність у порівнянні з застосовуваною технікою. З іншого боку, безперервність НТП і прискорення його темпів скорочують період ефективності конкретних моделей техніки і зменшують їх сумарний економічний ефект, а відповідно і їхню конкурентоздатність за період використання. У цьому виявляється взаємозв'язок економічної ефективності нової техніки і її морального зносу. Ця форма впливу НТП на економічну ефективність нової техніки висуває в число найважливіших фактор часу. Програш у часі може звести до нуля ефективність найбільш прогресивних на момент розробки технічних засобів. Для більш раннього виходу на ринок особливо важливо при цьому скорочення періоду створення й освоєння виробництва нової моделі і періоду освоєння її проектного випуску.