Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Економічні науки

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/66630

Офіційний сайт http://es.khpi.edu.ua/

У збірнику представлені результати досліджень та узагальнення актуальних тенденцій вітчизняної та світової економічної системи, стану і перспективи розвитку економіки регіонів, підприємств та організацій; особливості управління інвестиційною діяльністю, інноваціями, бізнесом, економічними ризиками, маркетинговою діяльністю, правове забезпечення підприємств, бізнес-планування, управління фінансами, проблеми обліку й аудиту, соціального прогресу.

Рік заснування: 1961. Періодичність: 4 рази на рік. ISSN 2519-4461 (print)

Новини

На підставі Наказу Міністерства освіти і науки України № 409 від 17.03.2020 року включено до категорії «Б» Переліку наукових фахових видань України у галузі економічних наук зі спеціальностей 051, 071, 072, 073, 075, 076, 242, 281, 292.

Переглянути

Фільтри

20233

Налаштування

Ключове слово: search.filters.subject.economic security

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Поняття, зміст та функціональні складові економічної безпеки промислового підприємства
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Мірошниченко, Яна Олександрівна; Фощій, Петро Миколайович; Угрімова, Ірина Володимирівна
    У статті досліджено та узагальнено теоретичні основи економічної безпеки промислового підприємства. Було виявлено, що термін «безпека» має комплексний характер, оскільки застосовується в різних науках, і що в економічній теорії відрізняють кілька видів безпеки за змістом, тобто в залежності від сфер громадського життя і напрямків людської діяльності. На основі аналізу наукової літератури виділено п'ять підходів до визначення сутності «економічної безпеки підприємства». Перший підхід до визначення економічної безпеки підприємства заснований на використанні поняття захищеності від загроз. Другий підхід, який полягає в тому, що економічна безпека підприємства розглядається як стан ефективного використання ресурсів, який тісно пов'язаний з першим підходом. Відповідно до третього підходу, економічна безпека підприємства визначається з позиції здатності до стабільного функціонування та розвитку. Відповідно до наступного підходу, економічна безпека визначається як наявність конкурентних переваг. Згідно останнього погляду – економічна безпека розглядається як можливість досягнення цілей. Зазначається, що низка авторів дотримується одночасно кількох підходів. На основі проведеного дослідження зроблено висновок, що економічна безпека – це такий стан промислового підприємства, при якому воно, використовуючи свої ресурси, здатне забезпечити ефективне функціонування та розвиток. Промислове підприємство з високим рівнем економічної безпеки здатне своєчасно реагувати та протистояти негативному впливу внутрішніх та зовнішніх факторів. Оскільки в даному дослідженні розглядається безпека промислового підприємства з економічної точки зору, для об'єктивної оцінки економічної безпеки пропонується виділення чотирьох функціональних складових: фінансова, виробничо-збутова, техніко-технологічна та кадрова, що є основою економічної діяльності будь-якого промислового підприємства.
  • Ескіз
    Публікація
    Оцінка економічної безпеки промислових підприємств
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Мірошниченко, Яна Олександрівна; Фощій, Марія Дмитрівна; Фощій, Петро Миколайович
    У статті досліджено теoретичні i практичні заcади оцінки економічної безпеки промислових підприємств. Проаналізовано економічну літературу і виявлено та систематизовано класифікацію підходів до оцінки економічної безпеки.Два основні із них - оцінка без розрахунку інтегрального показника; та оцінка за допомогою розрахунку інтегрального показника. Доведено, що при оцінці економічної безпеки промислового підприємства важливо врахувати різні показники. Тому найкраще врахувати показники, що характеризують основні функціональні складові економічної безпеки: фінансову, кадрову, виробничо-збутову та техніко-технічну. Запропоновані для розрахунку показники сильно відрізняються і характеризуються несумісністю нормативних значень, тому рекомендовано приведення їх до однієї основи. Для цього розроблено шкалу оцінювання показників за кожною складовою в залежності від нормативного значення та від ступеня впливу на безпеку підприємства. Для визначення вагових коефіцієнтів функціональних складових економічної безпеки промислових підприємств, сума яких повинна дорівнювати одиниці, було проведено експертне опитування. Запропоновано ідентифікувати чотири рівні економічної безпеки промислового підприємства: критичний, низький, середній та високий. Оскільки максимально можливе значення коефіцієнта економічної безпеки становить – 1, то для визначення меж рівнів економічної безпеки пропонується використовувати інтервал з кроком 0,25. Запропоновано удосконалений автором методичний підхід до оцінки економічної безпеки промислових підприємств, який на відміну від інших враховує особливості функціонування промислових підприємств та кожну із основних функціональних складових (фінансову, кадрову, техніко-технологічну та виробничо-збутову) та дозволяє більш повно і точно оцінити рівень економічної безпеки.
  • Ескіз
    Документ
    Значущість індикаторів оцінки кадрової безпеки у системі індикаторів оцінки економічної безпеки підприємства
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Гармаш, Сергій Володимирович
    Метою роботи є визначення важливості індикаторів оцінки кадрової безпеки у системі індикаторів оцінки економічної безпеки підприємства. Новизна цього аналізу полягає в тому, що робиться наголос на значенні морального виміру як основи кадрової безпеки (не тільки підприємства). Слід додати, що наведені показники-індикатори економічної безпеки можна розрахувати і дослідити зміни за ними у динаміці, що сприяє прийняттю відповідних та своєчасних рішень. Дослідження моральному виміру вже знаходиться у площині загальнолюдських цінностей, але безпосередньо впливає на усі процеси. «… перебудова вітчизняними підприємствами своєї діяльності в умовах динамічної невизначеності факторів зовнішнього середовища та пристосування до ринкових умов – безперервний процес, але методи досягнення конкурентних переваг та отримання прибутків вже залежать від «якості» людського ресурсу, який здійснює управління – від його морального виміру» [1, с. 269]. Оскільки персонал є одночасно як об’єктом, так і суб’єктом управління, то цілеспрямоване моральне та інтелектуальне зубожіння працездатного населення країни є як причиною, так і наслідком занепаду не тільки менеджменту окремих підприємств, а й деградації українського суспільства. Витоки низького рівня управління слід розглядати в аспекті взаєпопов’язаних процесів, починаючи ще з навчання у вищому навчальному закладі. Молоде покоління «споживачів з кліповим мисленням» втрачає ціннісні орієнтири, а впровадження принципу «негативної селекції» не тільки у владі, а і в українських інституціях усіх рівнів, непотизм та корупція сприяють подальшій деградації українського суспільства в цілому.