Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Економічні науки

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/66630

Офіційний сайт http://es.khpi.edu.ua/

У збірнику представлені результати досліджень та узагальнення актуальних тенденцій вітчизняної та світової економічної системи, стану і перспективи розвитку економіки регіонів, підприємств та організацій; особливості управління інвестиційною діяльністю, інноваціями, бізнесом, економічними ризиками, маркетинговою діяльністю, правове забезпечення підприємств, бізнес-планування, управління фінансами, проблеми обліку й аудиту, соціального прогресу.

Рік заснування: 1961. Періодичність: 4 рази на рік. ISSN 2519-4461 (print)

Новини

На підставі Наказу Міністерства освіти і науки України № 409 від 17.03.2020 року включено до категорії «Б» Переліку наукових фахових видань України у галузі економічних наук зі спеціальностей 051, 071, 072, 073, 075, 076, 242, 281, 292.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Формування корпоративної організаційної культури в умовах дистанційної роботи
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Яценко, Ольга Миколаївна; Шкарупета, Сергій Володимирович
    З переходом на дистанційну роботу за часів карантину та початком введення військового стану функціонування вітчизняних компаній набуло певних трансформацій. Важливим інструментом, який сприяв тому, що колективи продовжили працювати і зберегли свою цілісність, стала наявність і дотримання певних норм і правил корпоративної організаційної культури. Нагальна потреба сьогодення – збереження і формування корпоративної культури, яка б відповідала потребам співробітників і являла собою інструмент досягнення організаційних цілей. Актуальними стають питання розуміння сутності формування корпоративної культури в умовах дистанційної роботи задля збереження корпоративної єдності, системи корпоративних цінностей, емоційної підтримки, мобілізації командної роботи для забезпечення конкурентоспроможності організації. Метою дослідження є аналіз особливостей формування корпоративної культури в умовах дистанційної роботи та роль лідера в цьому процесі. У результаті аналізу з’ясовано, що вивченню корпоративної культури приділяли увагу багато науковців, але особливості формування саме дистанційної корпоративної культури ще не достатньо висвітлені в наукових пошуках. Наголошено, що значна роль у формуванні корпоративної культури належить лідерам. Уточнено поняття віртуальний лідер, як такий, хто визнаний групою як лідер і який здатний організувати спільну взаємодію у віддалених командах, враховуючи вплив факторів внутрішнього і зовнішнього середовища задля досягнення поставлених цілей за допомогою сучасних дистанційних технологій. Наголошено, що дієвим інструментом при формуванні корпоративної культури є правильно обраний і застосований стиль лідерства. Проаналізовано потреби працівників, що під час військового стану зазнали певних трансформацій, а також складові корпоративної культури, які набули нового значення в умовах дистанційної роботи. Запропоновано аналіз переваг і недоліків використання традиційних стилів лідерства при формуванні корпоративної культури в умовах дистанційної роботи. Таким чином лідери, які взяли на себе відповідальність і забезпечили збереження і формування корпоративної культури змогли вижити і продовжити працювати під час війни. Вміле застосування і використання переваг стилів лідерства допомагає долати труднощі, з якими стикаються команди і стає дієвим інструментом антикризового управління.
  • Ескіз
    Публікація
    Зміни вимог до лідерських якостей менеджерів на підприємствах України в умовах воєнного стану
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Маковоз, Оксана Сергіївна; Яценко, Ольга Миколаївна; Горбунов, Микола Петрович
    Під час війни кардинальні зміни торкнулись усіх сфер життя України. Нагальна потреба сьогодення – пошук оптимальних та аргументованих програм сталого функціонування підприємств у період воєнного стану та закладання підвалин для подальшого відновлення після завершення військових дій. Сформувати зазначені належні умови для бізнесу здатні професіонали, управлінці-лідери, які будуть відповідати вимогам сучасності. Актуальними стають питання щодозмін вимог до менеджера підприємства воєнного стану і відповідність сформування необхідних якостей у майбутніх управлінців під час навчання у ЗВО. Метою дослідження є аналіз вимог до сучасного менеджера-лідера щодо здатності забезпечити ефективне виконання управлінських завдань. У результаті аналізу з'ясовано, що відбулися певні зміни в уявленні працівників щодо того, яким має бути і як себе має поводити керівник під час роботи в умовах воєнного стану. Виявлені відмінності стосовно вимог до менеджерів у дослідженнях теоретиків менеджменту до і під час воєнного стану. Визначено, що акцент наразі робиться на особистісних якостях, допомозі оточуючим, здатності зберегти команду, бажанні змінити ситуацію на краще. Наголошено, що деякі якості набули нового значення і трактуються по-новому, враховуючи вимоги часу. Проаналізовано міркування керівників-практиків вітчизняних підприємств, які мають власне бачення ситуації та досвід збереження бізнесу таробітників в умовах воєнного стану. Під час опитування працівників виявлено, що майже половина з них змінили свої очікування до керівників і головним вважають наявність стресостійкості, відповідальності та гнучкості. Також, більше половини опитаних вважають, що їхнє керівництво впоралось зі своїми обов'язками під час війни, третина – що впорались частково. Менеджери-лідери завдяки професіоналізму і розвиненим особистісним якостям не тільки змогли зберегти бізнес, а й підтримують і допомагають тим, хто цього потребує. Таким чином в нашому суспільстві поступово переважає група людей, для яких матеріальні блага не становлять практично єдиної цінності. Підготовка майбутніх менеджерів у ЗВО має враховувати зміни вимог до менеджерів і відповідати новим викликам, які постали перед вітчизняними підприємствами задля успішного подолання загроз і подальшої відбудови країни.