Дисертації та автореферати
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/16999
Електронна повнотекстова колекція авторефератів та дисертацій, упорядкована за назвами спеціальностей
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Теоретико-методологічні засади формування та реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Величко, Володимир АнатолійовичВеличко В. А. Теоретико-методологічні засади формування та реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)». – Харківський технічний університет «Харківський політехнічний інститут», 2022. У першому розділі «Теоретико-методологічні підходи до визначення стейкхолдерів будівельних підприємств» систематизовані теоретичні положення щодо визначення стейкхолдерів будівельних підприємств, їх видів, узагальнено міжнародний досвід взаємодії зацікавлених осіб. У результаті систематизації теоретичних положень обґрунтовані підходи та запропоновано авторське визначення стейкхолдерів будівельних підприємств, які характеризуються як фізичні й юридичні особи, що взаємодіють у будівельній сфері на основі стратегічних контурів і соціальних напрямів та визначаються функціональними, результуючими, структурними, процесними, стратегічними, комплексними ознаками, взаємовідносини яких мають певний рівень ризику й загроз, що дозволяє сформувати підрядні відносини у капітальному будівництві, здійснити архітектурний контроль, відповідні розрахунки, що забезпечено проектною документацією, матеріальними й трудовими ресурсами. Визначені групи стейкхолдерів будівельних підприємств та запропонована економіко-математична модель їх формування, яка включає фактори їх функціонування та дозволяє побудувати кількісне підґрунтя для оцінки рівня взаємодії зацікавлених осіб. Визначені моделі управління взаємодією стейкхолдерів, узагальнені методи оцінки та управління стейкхолдерами підприємств, що застосовуються у міжнародній практиці. У результаті дослідження визначені елементи теоретико-методологічної платформи формування та реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств, які характеризуються науковими положеннями щодо визначення стейкхолдерів, їх груп, сучасних методів і моделей. У другому розділі «Характеристика функціонування та трансформаційних процесів, що відбуваються на будівельних підприємствах» визначено напрями функціонування будівельної сфери, узагальнено міжнародний досвід, виявлені основні напрями та особливості функціонування будівельних підприємств, взаємодії стейкхолдерів. Доведена необхідність зростання ефективності взаємодії між групами стейкхолдерів будівельних підприємств задля забезпечення їх розвитку, формування основи для прийняття обґрунтованих управлінських рішень, застосовуючи сучасний прикладний економіко-управлінський інструментарій, методи та моделі, положення методологічного підходу до оцінки рівня взаємодії між зацікавленими особами. У результаті аналізу стану та виявлених особливостей взаємодії будівельних підприємств зі стейкхолдерами визначена неоднозначність змін при формуванні та використанні власного капіталу, грошових коштів, виконанні контрактних зобов’язань, основна увага фокусується на взаємодії із замовниками при зниженні або ігноруваннями напрямами взаємовідносин із іншими групами зацікавлених осіб. Результати дослідження стану та виявлених особливостей розвитку будівельних підприємств, напрямів взаємодії зі стейкхолдерами надають можливість сформувати кількісну основу для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Визначені чинники включаються в аналітично діагностичну систему показників, що використовується для розробки методологічного підходу до оцінки рівня взаємодії із зацікавленими особами. У третьому розділі «Формування напрямів розробки стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств» систематизовані теоретико-методичні підходи до визначення стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств, сформовані методи її розробки, охарактеризовані напрями застосування методів оцінки стратегічної позиції будівельних підприємств. Розроблено теоретико-методологічну платформу формування та реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств, що характеризується системою взаємопов’язаних дій, спрямованих на прийняття обґрунтованих управлінських рішень відносно забезпечення взаємодії між замовниками, органами державної влади, громадськими та профспілковими організаціями в будівництві та архітектурі, підрядниками, зовнішніми та внутрішніми контролюючи органи, що впливають на функціонування будівельних підприємств, власниками і управлінцями різного рівня, робітниками та іншими стейкхолдерами, які формуються на кількісній основі і спрямованих на розвиток будівельних підприємств та зростання їх інвестиційної привабливості, враховуючи функціональні особливості, стратегічні відносини і напрями. Запропоновані методи розробки стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств, як сучасний інструментарій формування та визначення чинників, що впливають на рівень взаємодії зацікавлених осіб. У результаті дослідження запропоновані чинники, що впливають на формування та реалізацію корпоративного управління для забезпечення взаємодії зі стейкхолдерами. Для формування стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств, формування кількісної основи прийняття обґрунтованих рішень та визначення відповідних чинників застосовуються методи оцінки стратегічних позицій. У рамках стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств запропоновано застосовувати сучасні методи і моделі, що створює методологічну основу прийняття обґрунтованих управлінських рішень, що забезпечує зростання інвестиційної привабливості. Визначені напрями реалізації процесів економіко-математичного моделювання впливу інтегрального чинника рівня стейкхолдерних відносин на інтегральний показник інвестиційної привабливості. Запропоновані критерії адекватностіекономіко-математичної моделі: коефіцієнти кореляції та детермінації, t-критерій Стьюдента, F–критерій Фішера, критерії перевірки на гомо- або гетероскедастичність, Дарбіна – Уотсона, перевірки на мультиколінеарність. У четвертому розділі «Методологічний підхід до інтегральної оцінки рівня стейкхолдерних відносин будівельних підприємств» визначені етапи розробки методологічного підходу до інтегральної оцінки рівня стейкхолдерних відносин будівельних підприємств, запропоновані напрями його реалізації, визначені процеси економіко-математичного моделювання впливу системних чинників на інтегральний показник рівня стейкхолдерних відносин. Запропоновані етапи розробки та реалізації методологічного підходу до інтегральної оцінки рівня стейкхолдерних відносин будівельних підприємств. Побудована аналітично діагностична система показників інтегральної оцінки стейкхолдерних відносин будівельних підприємств, розроблені локальні й інтегральні моделі. Запропоновано структурно-функціональний алгоритм стратегічного управління на основі розробки варіативного адаптивного мобільного алгоритму стратегій управління стейкхолдерними відносинами будівельних підприємств, який включає комплекс спеціалізованих показників, які формують інформаційно-аналітичне забезпечення щодо взаємодії стейкхолдерів й інтегральної оцінки, що дозволило сформувати моніторингову систему і здійснювати превентивні заходи протидії негативним явищам. У результаті оцінки визначено інтегральний показник рівня стейкхолдерних відносин будівельних підприємств, який дозволяє встановити, що найбільшим значенням цього критерію характеризувалось АТ «ХК «Київміськбуд». Запропоновані напрями здійснення економіко-математичного моделювання впливу системних чинників на інтегральний показник рівня стейкхолдерних відносин будівельних підприємств. У результаті економіко-математичного моделювання впливу системних чинників на інтегральний показник рівня стейкхолдерних відносин будівельних підприємств визначено високий або суттєвий вплив рівня взаємодії досліджених будівельних підприємств із різними групами стейкхолдерів й напрямів формування та реалізації корпоративного управління будівельних підприємств для забезпечення взаємодії зі стейкхолдерами на рівень стейкхолдерних відносин. На помірному рівні впливає системний чинник якості та рівня виконання договірних зобов’язань на інтегральний показник рівня стейкхолдерних відносин будівельних підприємств. На низькому рівні визначається вплив стратегічних напрямів функціонування будівельних підприємств на їх стейкхолдерні відносини. У результаті дослідження запропоновані заходи щодо формування та зростання ефективності здійснення стейкхолдерних відносин будівельних підприємств. Основні зусилля спрямовуються на збільшення системних чинників рівня взаємодії досліджених будівельних підприємств із різними групами стейкхолдерів та формування та реалізації корпоративного управління будівельних підприємств для забезпечення взаємодії зі стейкхолдерами на 45% та у 3 рази, відповідно. Для забезпечення позитивних зрушень інтегрального показника рівня стейкхолдерних відносин необхідно забезпечити суттєве зростання системного чинника якості та рівня виконання договірних зобов’язань будівельних підприємств в 4 рази й необхідно змінити напрями та створити можливості для зростання ефективності формування та реалізації стратегічних напрямів більш ніж у 4 рази. Запропоновано економіко-прикладний інструментарій управління будівельних підприємств в рамках формування та реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління на основі методологічного підходу щодо інтегральної оцінки рівня стейкхолдерних відносин, сучасних методах і моделях економіко-математичного моделювання та побудованої аналітико діагностичної системи локальних й інтегральних стейкхолдерних показниках. У п’ятому розділі «Науково обґрунтовані рекомендації та практика реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств» визначені теоретичні та практичні аспекти визначення інвестиційної привабливості будівельних підприємств, представлені результати економіко-математичного моделювання впливу узагальнюючого чинника рівня стейкхолдерних відносин будівельних підприємств на інтегральний показник їх інвестиційної привабливості, здійснено прогнозування інтегрального показника інвестиційної привабливості, враховуючи напрями та особливості взаємодії стейкхолдерів, із застосуванням методу нейронних мереж, розроблені заходи її підвищення, запропоновано аналітико-практичний підхід до розробки структурно-логічної моделі формування та реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств. Інвестиційна привабливість будівельних підприємств розглядається як системна категорія, що визначається сукупністю факторів, характеристик і ознак, які характеризують потенційні можливості, інвестиційні та економічні переваги, формують кількісну основу для прийняття обґрунтованих управлінських рішень і забезпечення розвитку підприємств. На основі застосування методу групування визначені будівельні підприємства за рівнем інвестиційної привабливості: 1 група (ТОВ «Житлобуд–2», Українська державна будівельна корпорація «УкрБуд», Будівельна група «Фундамент» – низький рівень; 2 група (АТ «ХК «Київміськбуд», ВАТ АТ «КДБК», АТ «Трест Житлобуд–1», ТОВ Будівельна компанія «Міськжитлобуд») – несуттєвий; 3 група (ВАТ «Броварський завод будівельних конструкцій», ПрАТ «Нерухомість столиці») – помірний. Результати дослідження свідчать про низький або несуттєвий рівень інвестиційної привабливості більшості будівельних підприємств. Помірні значення інтегрального показника наближаються до межі несуттєвого його рівня. Це потребує формування та реалізації системних дій щодо зростання інвестиційної привабливості шляхом підвищення ефективності взаємодії зі стейкхолдерами будівельних підприємств у рамках стейкхолдерноорієнтованої стратегії їх управління. У результаті дослідження розроблена економіко-математична модель залежності між узагальнюючим чинником рівня стейкхолдерних відносин будівельних підприємств та інтегральним показником їх інвестиційної привабливості. Значення коефіцієнтів кореляції та детермінації свідчать про низький їх взаємозв’язок, узагальнюючий чинник рівня стейкхолдерних відносин всього на 2% обумовлює зміни інтегрального показника інвестиційної привабливості будівельних підприємств. На основі економіко-математичного моделювання встановлено неоднозначність впливу узагальнюючого чинника рівня стейкхолдерних відносин будівельних підприємств на інтегральний показник їх інвестиційної привабливості. У результаті застосування методу нейронних мереж, встановлено хвилеподібний характер змін інтегрального показника інвестиційної привабливості у короткостроковій перспективі, де періоди зростання змінюються на періоди зниження. Подібна динаміка свідчить про відсутність стабільності в сфері формування інвестиційної привабливості, неоднозначність інвестиційного клімату та політики держави, відношення вітчизняних і зарубіжних вчених до будівельних підприємств. Забезпечуючи зростання рівня ефективності стейкхолдлерних відносин більш ніж у 2,1 раз, рівень інвестиційної привабливості збільшується у середньому у 7,5 рази. Причому збільшується значення стейкхолдерних відносин у системі формування інвестиційної привабливості будівельних підприємств (коефіцієнт детермінації дорівнює 0,73). Запропоновані заходи підвищення інвестиційної привабливості будівельних підприємств шляхом зростання ефективності напрямів та реалізації стейкхолдерних відносин, визначення та системне врахування чинників територіального розташування будівельних підприємств, забезпечення протидії корупційним ризикам, інфляційної стабільності; системне формування та застосування нормативно-правового забезпечення, конкурентних переваг в будівельній сфері, розвиток виробничо-господарської бази, маркетингової діяльності, забезпечення повноти та достовірності управлінського обліку й контролінгу, зростання показників фінансового стану, розробка та реалізація стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління. Розроблена схема формування стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств дозволяє сформувати інформаційно-аналітичне та нормативно-правове забезпечення й створити кількісне підґрунтя для прийняття управлінських рішень щодо зростання ефективності стейкхолдерних відносин будівельних підприємств, спрямованих на підвищення їх інвестиційної привабливості. Розроблена дорожня карта забезпечення ефективності рівня стейкхолдерних відносин будівельних підприємств, яка дозволила об’єднати локальні стейкхолдерно-орієнтовані стратегії їх управління та результати інтегральної оцінки рівня стейкхолдерних відносин. Запропонована структурна логічна модель формування та реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств, яка включає комплекс взаємопов’язаних етапів та інструментів, локальних стратегій, спрямованих на зростання їх інвестиційної привабливості, враховуючи напрями та особливості рівня стейкхолдерних відносин. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: вперше:- запропоновано аналітично-діагностичну систему локальних та інтегральних стейкхолдерних показників, що базується на чинниках, формування яких здійснювалось шляхом застосування квазиметричних моделей та використанні сукупності методів для розробки теоретико-методологічного підходу інтегральної оцінки рівня стейкхолдерних відносин; - розроблено теоретико-методологічний підхід інтегральної оцінки рівня стейкхолдерних відносин будівельних підприємств на основі застосування комплексу аналітичних і експертних методів, локальних й інтегральних моделей, що дозволяє сформувати кількісне підґрунтя економіко-прикладного інструментарію управління будівельними підприємствами; - розроблено теоретико-методологічну платформу формування та реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств, яка ґрунтується на наукових положеннях щодо типологізації видів стейкхолдерів, системі взаємопов’язаних дій, спрямованих на формування кількісної основи прийняття обґрунтованих управлінських рішень, інформаційно-аналітичного забезпечення щодо підвищення інвестиційної привабливості, що дозволяє виокремити стейкхолдерні відносини у системі стратегічного управління будівельних підприємств, як важливий елемент забезпечення їх ефективності; удосконалено: - визначення поняття «стейкхолдери будівельних підприємств», що на відміну від усталених виокремлює особливості функціонування підрядних відносин у капітальному будівництві та здійснення архітектурного контролю і відповідних розрахунків, забезпечених проектною документацією, матеріальними й трудовими ресурсами, що дозволяє враховувати сукупність функціональних, результуючих, структурних, процесних, стратегічних ікомплексних ознак при формуванні типологічних засад визначення видів стейкхолдерів; - типологічні засади видів стейкхолдерів будівельних підприємств,що на відміну від наявних враховують особливості характеристик і взаємодії замовників будівельної продукції, працівників, топ-менеджменту, власників, державних органів, органів корпоративного управління, проектних організацій та інших стейкхолдерів, що дозволяє сформувати аналітично-діагностичну систему показників для розробки та реалізації інформаційно-аналітичного забезпечення інтегральної оцінки рівня стейкхолдерних відносин будівельних підприємств; - інформаційно-аналітичне забезпечення інтегральної оцінки рівня взаємодії та взаємовідносин стейкхолдерів будівельних підприємств, що на відміну від існуючих базується на оцінюванні даних бухгалтерської й фінансової звітності, рівня виконання контрактних зобов’язань, з урахуванням особливостей формування та застосування матеріально-технічної бази, напрямів взаємовідносин між різними групами зацікавлених осіб, що є підґрунтям формування аналітично-діагностичної системи стейкхолдерних чинників; - економіко-прикладний інструментарій управління будівельними підприємствами, що на відміну від наявних ґрунтується на результатах інтегральної оцінки рівня стейкхолдерних відносин шляхом застосування економіко-математичного моделювання чинників у контексті формування та реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління, що дозволяє обґрунтувати напрямки збільшення ефективності рівня взаємодії стейкхолдерів;- структурно-функціональну систему реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств, що на відміну від існуючих ґрунтується на формуванні варіативних адаптивних мобільних напрямків побудови та дозволяє розвинути теоретико-методологічну платформу теорії стейкхолдерів, стратегічного управління будівельних підприємств; набули подальшого розвитку: - науково-методичний підхід до визначення впливу стейкхолдерних відносин на рівень інвестиційної привабливості будівельних підприємств шляхом економіко-математичного моделювання, що на відміну від існуючих дозволяє прогнозувати зміни інтегрального показника інвестиційної привабливості при формуванні та реалізації структурно-функціональної системи управління будівельними підприємствами; - методичний підхід до прогнозування інтегрального показника інвестиційної привабливості будівельних підприємств з урахуванням зміни рівня стейкхолдерних відносин на основі застосування методу нейронних мереж, що на відміну від наявних враховує напрями та особливості взаємодії стейкхолдерів та дозволяє запропонувати заходи щодо підвищення інвестиційної привабливості в контексті аналітико-практичного підходу до реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств; - аналітико-практичний підхід до розробки структурно-логічної моделі формування та реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств на основі застосування сучасного економіко-аналітичного інструментарію, що на відміну від існуючих дозволяє визначити напрямки забезпечення ефективності рівня стейкхолдерних відносин, та сформувати системне середовище для зростання рівня їх інвестиційної привабливості. Методичні та практичні рекомендації, представлені у дисертаційній роботі, використовуються у діяльності будівельних та інших підприємств, органів місцевого самоврядування, у навчальному процесі Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова.Документ Теоретико-методологічні засади формування та реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Величко, Володимир АнатолійовичДисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2022. У дисертації систематизовано теоретичні положення щодо визначення стейкхолдерів будівельних підприємств та їх типологічних характеристик, узагальнено міжнародний досвід взаємодії зацікавлених осіб, визначено напрями функціонування будівельної сфери, виявлені основні напрями та особливості функціонування будівельних підприємств, взаємодії стейкхолдерів. Розроблено теоретико-методологічну платформу формування та реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств. Запропоновано методи розробки стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств, як сучасний інструментарій формування та визначення чинників, що впливають на рівень взаємодії зацікавлених осіб. Сформовано інформаційно-аналітичне забезпечення інтегральної оцінки рівня взаємодії та взаємовідносин стейкхолдерів будівельних підприємств. Визначені напрями розробки теоретико-методологічного підходу до інтегральної оцінки рівня стейкхолдерних відносин будівельних підприємств, запропоновані напрями його реалізації, визначені процеси економіко-математичного моделювання впливу системних чинників на інтегральний показник рівня стейкхолдерних відносин. Охарактеризовано економіко-прикладний інструментарій управління будівельними підприємствами. Обґрунтовано теоретичні та практичні аспекти визначення інвестиційної привабливості будівельних підприємств, представлені результати економіко-математичного моделювання впливу узагальнюючого чинника рівня стейкхолдерних відносин будівельних підприємств на інтегральний показник їх інвестиційної привабливості, здійснено прогнозування інтегрального показника інвестиційної привабливості, враховуючи напрями та особливості взаємодії стейкхолдерів, із застосуванням методу нейронних мереж, розроблені заходи її підвищення. Розроблено структурно-функціональну систему реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств, запропоновано аналітико-практичний підхід до розробки структурно-логічної моделі формування та реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств.