Дисертації та автореферати
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/16999
Електронна повнотекстова колекція авторефератів та дисертацій, упорядкована за назвами спеціальностей
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Економічна оцінка аутсорсингу інформаційних технологій(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Назаренко, Станіслав МиколайовичДисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 - Економіка (05 - Соціальні та поведінкові науки). - Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут” Міністерства освіти і науки України, м. Харків, 2022. Роботу виконано на кафедрі «Економіки бізнесу і міжнародних економічних відносин» Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» Міністерства освіти і науки України. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» за адресою: 61002, м. Харків, вул. Кирпичова 2. У дисертаційній роботі представлені результати дослідження теоретичних та науково-методичних положень, а також розробки практичних рекомендацій щодо удосконалення процесів формування, управління та оцінювання інтелектуального потенціалу машинобудівних підприємств. Об’єктом дослідження є процеси розвитку аутсорсингу інформаційних послуг для промислових підприємств. Предметом дослідження є теоретичні та методичні підходи, принципи та методи визначення ефективності аутсорсингу інформаційних послуг. Методичною та теоретичною базою дослідження є фундаментальні положення економічної теорії, методичні розробки та наукові праці провідних вчених з питань розвитку аутсорсингу інформаційних послуг машинобудівних підприємств. При вирішенні завдань дисертаційного дослідження застосовано сучасні загальнонаукові та спеціальні методи: методи аналізу, синтезу, узагальнення та порівняння - для уточнення сутності економічних категорій; системного підходу - для систематизації показників впливу ІТ-аутсорсингу на показники роботи машинобудівного підприємства; процесного та сценарного - при моделюванні алгоритму оцінювання ІТ-аутсорсингу; статистичні та графічні - для аналізу сучасного стану національного та світового ринку інформаційних послуг; експертних оцінок - для виокремлення індикаторів та визначення їх впливу на розвиток інформаційних технологій; структурно-логічного та економіко-математичного моделювання - для розробки методичних положень комплексного оцінювання результатів вибору аутсорсеру промисловими підприємствами; абстрактно-логічного - для теоретичних узагальнень результатів дослідження. У вступі обґрунтовано актуальність задач дослідження, наведено наукову новизну та сформовано практичне значення одержаних результатів. В першому розділі здійснено дослідження та аналіз аутсорсингу як економічної категорії. Детально розглянуто визначення цього терміну та надано пропозиції по його уточненню. Проаналізовано різні види аутсорсингу, які в цей час найбільш поширені в практиці роботи українських промислових підприємств. Серед них виділено та детально досліджено роль і значенні в сучасній економіці аутсорсингу інформаційних послуг. Надано авторське визначення цієї дефініції. Проведено дослідження закордонного досвіду використання аутсорсингу в підприємницькій діяльності. Виявлено особливості його змісту та практичного використання в різних країнах. Досліджено та проаналізовано світові та вітчизняні тенденції розвитку аутсориснгу в сучасних умовах вітчизняної економіки. Сформовано пропозиції по впровадженню в практику вітчизняних підприємств кращих зарубіжних практик використання аутсорсингу в цілому та аутсорсингу інформаційних послуг зокрема. У другому розділі проведено дослідження та аналіз розвитку інформаційних технологій в діяльності українських промислових підприємств та можливості їх аутсорсингу. Виявлено фактори позитивного та негативного спрямування, які сприяють або гальмують розвиток процесів діджиталізації української економіки. Проведено дослідження сучасного стану та перспектив розвитку українського та європейського ринку аутсорсингу інформаційних технологій. Визначено роль і значення на національному та світовому ринку українських розробників та аутсорсерів інформаційних технологій. Розглянуто складові маркетингу інформаційних технологій, сформовано та обґрунтовано відповідні принципи, дотримання яких дозволяє фірмі-аутсорсеру та його маркетинговій службі ефективно виконувати завдання, що стоять перед ними. На основі пропонованих принципів маркетингу розроблено послідовність стадій розробки стратегії маркетингової діяльності ІТ-аутсорсера на ринку інформаційних послуг. В якості концептуальної моделі формування стратегії маркетингу запропоновано трирівневу ітеративну модель, сутність якої полягає в її ітеративній можливості прийняття менеджерських рішень для кожного з трьох пропонованих рівнів управління ІТ-підприємства (корпоративний рівень, бізнес-рівень та функціональний рівень). У третьому розділі проведено аналіз існуючих методів економічної оцінки аутсорсингу інформаційних технологій. Виявлено основні переваги та недоліки сучасних підходів до обґрунтування економічних переваг ІТ-аутсориснгу перед самостійним здійсненням послуг в сфері інформаційних технологій. Розроблено методичні основи економічної оцінки аутсорсингу інформаційних технологій на промислових підприємствах. Запропоновано визначати ефективність використання ІТ-аутсорсингу з використання графо-аналітичного методу, сутність якого полягає в графічному порівняльному аналізі та аналітичному обґрунтуванні ефективності рішень щодо ІТ-аутсорсингу i реалізації ІТ-функції власними силами підприємства. Розроблено економічні засади щодо економічного обґрунтування доцільності проведення ІТ-аутсорсингу та вибору аутсорсера. Сформовано та обґрунтовано принципи обґрунтування вибору ефективного ІТ-аутсорсера, що дозволило дозволяють сформувати перелік та визначити вагомість найбільш важливих факторів, які мають ключове значення при обґрунтуванні вибору постачальника ІТ-послуг. Запропоновано факторно-аутсорсингову матрицю вибору ІТ-аутсорсера з використанням визначених ступенів вагомості кожного з ключових факторів впливу на обґрунтування вибору постачальника ІТ-послуг. Проведено апробацію запропонованих методів на прикладі підприємств Харківського промислового регіону. Наукова новизна проведеного дослідження полягає в розробці та обґрунтуванні теоретико-методичних положень та практичних рекомендацій щодо економічного оцінювання аутсорсингу інформаційних технологій при його формуванні та використанні. В дисертаційній роботі удосконалено визначення сутності та змісту категорії «аутсорсинг» та «аутсорсинг інформаційних технологій», яке, на відмінну від існуючих, виокремлює та узагальнює найбільш спільні та відмінні риси для цього поняття, що дозволяє розуміти більш точну та більш об’єктивну характеристику цих дефініцій. Здобувачем розвинуто методичні положення щодо позиціонування ІТ-аутсорсингу на ринку ІТ-послуг, які передбачають, в порівнянні з існуючим положенням, врахування трьох важливих аспекти позиціонування: стратегічного, аналітичного (функціонального) та інструментального (операційного), що дозволяє в повному обсязі враховувати вплив факторів внутрішнього та зовнішнього ринкового середовища на результати роботи підприємства ІТ-аутсорсера. Також удосконалено методичний підхід до економічної оцінки ІТ-аутсорсингу за рахунок розділення всіх ефектоутворюючих факторів на фактори прямого (відносяться бе6зпосереджньо до ІТ-функції, яка передається на аутсорсинг) і непрямого (відносяться до всього підприємства в цілому) економічного ефекту, що дозволяє усунути негативний вплив на розрахунки ефективності ІТ-аусорсингу факторів різнонаправленої дії; Дістали подальшого розвитку методичні рекомендації щодо визначення економічної ефективності ІТ-аутсорсингу з використанням графо-аналітичного методу, що на відміну від діючої практики, дозволяє здійснити безпосереднє порівняння ефективності рішень щодо ІТ-аутсорсингу i практичної реалізації ІТ-функції власними силами підприємства-аутсорсі. Набув розвитку науково-методичний підхід до економічного обґрунтування доцільності проведення ІТ-аутсорсингу та вибору аутсорсера, в основу якого покладено факторно-аутсорсингову матрицю, з використанням визначених ступенів вагомості кожного з ключових факторів впливу на вибір постачальника ІТ-послуг. Внесені пропозиції по подальшому розвитку компонентної структури теоретико-методичного забезпечення маркетингу ІТ-аутсорсингу за рахунок додаткового введення в неї принципів спільної позиції та економічної доцільності, використання яких дає можливість розробити більш обґрунтовану послідовність стадій формування маркетингової програми ІТ-аутсорсера. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні, методологічні та методичні положення, висновки та рекомендації дисертаційної роботи доведені до рівня практичних розробок та впроваджені в діяльність підприємств: ООО “СКБ “Укрелектромаш” (акт від 18.10.2019), АТ “Електромашина” (акт від 17.09.2019), ДП “Харківський інститут землеустрою” (акт від 06.05.2019), ТОВ “ЕВЕРЕСТ КОМПАНІ” (довідка від 12.09.2019), ПП “ВІТАР ГРУП” (довідка від 14.02.2019), ТОВ “Ювента інжиніринг” (акт від 23.05.2019), ЗАТ “НТМЕЦ “Екосистема” (довідка від 12.02.2020) та у навчальний процес Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут” (акт від 22.04.2022 р.).Документ Організаційно-економічний механізм забезпечення комплаєнс-безпеки промислового підприємства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Кобєлєва, Тетяна ОлександрівнаДисертаційна робота присвячена розробленню та науковому обґрунтуванню концептуальних положень, теоретико-методологічних засад, методичних підходів та практичних рекомендацій щодо розробки організаційно-економічного механізму забезпечення комплаєнс-безпеки промислового підприємства. У дисертації розглянуто теоретико-методологічне підгрунття концепції «комплаєнс» та можливості її використання для підвищення рівня забезпечення економічної безпеки промислових підприємств. Розглянуто, систематизовано та удосконалено формулювання понять «економічна безпека», «комплаєнс», «комплаєнс-контроль», «комплаєнс-підрозділ» та «комплаєнс-ризики». Проаналізовано сучасний стан та перспективи змін комплаєнс-порушень в економіці України та на цій основі запропоновано ввести в науковий обіг термін «комплаєнс-безпека», який визначається виходячи з сутності як самого терміну «комплаєнс», так і поняття «економічна безпека» як міра захищеності життєво важливих інтересів промислового підприємства від зовнішніх та внутрішніх порушень законів, нормативних правових актів, стандартів, установчих та внутрішніх документів підприємства шляхом визначення, оцінювання та максимального зменшення (усунення) комплаєнс-ризиків. Розроблено методичні рекомендації по формуванню та практичній реалізації комплаєнс-програми промислового підприємства, в основу якої покладено організаційні, процесові та технологічні складові, що дозволяє створити для бізнесу адекватну систему комплаєнс-контролю, включаючи попереджувальні і спрямовані на виявлення скоєних порушень процедури та навчальні програми. Обґрунтовано важливість та необхідність введення в організаційну структуру промислового підприємства самостійного комплаєнс-підрозділу, запропонована концептуальна схема чотирьох рівнів комплаєнс-захисту промислового підприємства. Розроблено методичні положення щодо організаційної побудови комплаєнс-підрозділу на промисловому підприємстві на основі централізованого, децентралізованого та комбінованого підходів, що дозволяє враховувати особливості певного підприємства при впровадженні в його діяльність комплаєнс-програми та запобігти виникненню фінансових, матеріальних, репутаційних та інших втрат. Надано науково-практичні рекомендації по оцінюванню ефективності діяльності комплаєнс-підрозділу, в які покладено порівняння результатів роботи підприємства з наявністю або без такого, що дозволяє графічним та аналітичним методами проводити об’єктивне оцінювання ефективності його роботи. З використанням найбільш важливих для країни та підприємства індикаторів економічної безпеки розроблено методичні положення експрес-діагностики поточного стану комплаєнс-безпеки, в основу яких покладено найбільш важливі складові економічної безпеки країни (енергетична, фінансова, соціальна та інноваційно-інвестиційна) та промислового підприємства (фінансова, політико-правова, енергетична та інтерфейсна), які формують комплаєнс-клімат у країні в цілому та на промисловому підприємстві. Розроблено методичні рекомендації щодо оцінювання рівня комплаєнс-безпеки промислових підприємств на основі застосування інтегрального показника. Сформовано порядок розрахунку його рівня, визначено перелік індикаторів з метою оцінювання кожного виду комплаєнс-загроз. Для визначення ймовірності реалізації окремих комплаєнс-загроз економічній безпеці промислових підприємств та їхньої вагомості у розмірі інтегрального показника було застосовано бальні оцінки експертів – науковців і висококваліфікованих фахівців промислових підприємств з урахуванням їх компетентності. У роботі визначено, обґрунтовано та систематизовано загрози комплаєнс-безпеці промислових підприємств шляхом доповнення нової класифікаційної ознаки – за можливістю управління та джерелами комплаєнс-загроз з урахуванням специфіки промислових підприємств – з подальшою деталізацією керованих та некерованих типів загроз. Конкретні значення кожного індикатора визначалися аналітичним або експертним шляхом. З метою переведення значень індикаторів комплаєнс-загроз в єдину матричну систему розроблено методичні рекомендації щодо розрахунку ймовірності настання комплаєнс-загроз за наступною схемою: а) визначення значення кожного з показників (індикаторів) за поточний і попередній період часу за даними виробничо-комерційної роботи підприємства; б) переведення темпу зміни індикаторів у бали з урахуванням стимулюючого чи дестимулюючого напряму їх зміни; в) розрахунок ймовірності настання комплаєнс-загроз по досліджуваному підприємству за кожним видом комплаєнс-загроз. Запропоновано методичний підхід до проведення моніторингу стану комплаєнс-безпеки підприємства, який передбачає використання тригонометричних функцій та дозволяє аналізувати і оцінювати макро- та мікроекономічні показники роботи підприємства. що дозволяє систематизувати і оцінювати ринкові, виробничі, фінансові, екологічні та інші показники роботи підприємства, здійснювати постійний комплаєнс-моніторинг своєї діяльності, своєчасно попереджати небажані тенденції як на самому підприємстві, так і на ринку його продукції. В основу моніторингу стану комплаєнс-безпеки підприємства покладено макро- та мікроекономічні показники стабільності роботи певного підприємства, а також значення інтегрального показника комплаєнс-безпеки та визначення рівня комплаєнс-ризику. Показник макростабільності характеризує загальний стан комплаєнс-безпеки в нашій державі. В якості такого показника запропоновано використовувати показник стану економічної безпеки України, який розраховується і оприлюднюється відповідними урядовими установами. В якості показника мікростабільності запропоновано для використання показник інтегральної економічної безпеки промислового підприємства та його бізнес-оточення, який розраховується з урахування рекомендацій, що були використані урядовими установами при розрахунках показника, що надає змогу для об’єктивного порівняння значень цих показників. У дисертації здобувачем доведено точність і об’єктивність оцінки поточного стану рівня показника комплаєнс-ризику на даному підприємстві та інтегральний показник комплаєнс-безпеки, які розраховуються по авторській методиці в певні періоди часи, в які і здійснюються моніторингові функції. Удосконалено методи визначення рівня комплаєнс-ризику на основі методу попарних порівнянь факторів комплаєнс-ризику, що дозволяє визначити відносні пріоритети кожного з факторів впливу на ступінь комплаєнс-ризиків для конкретного підприємства. Пропонований метод дозволяє оцінювати комплаєнс-ризики функціонування ринку в умовах обмежених статистичних даних та дії ряду факторів, які важко піддаються вимірюванню. У дисертаційній роботі метод попарних порівнянь передбачає кожним з експертів порівняння між собою 120 пар факторів комплаєнс-ризику і вибір серед кожної пари більш вагомого чинника комплаєнс-ризику (або вказати їх рівноцінну вагомість). Практичним досягненням дисертаційної роботи є використання результатів дослідження в процесі управління промисловими підприємствами щодо забезпечення необхідного рівня комплаєнс-безпеки, а також при підготовці та реалізації заходів щодо його досягнення. Працездатність та практична доцільність розроблених пропозицій, рекомендацій та теоретикео-методолонгічні положень дисертаційної роботи доведена результатами їх апробації на низці промислових підприємств електротехнічного профілю Пінічно-Східного промислового регіону.Документ Організаційно-економічний механізм забезпечення комплаєнс-безпеки промислового підприємства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Кобєлєва, Тетяна ОлександрівнаДисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2020. Дисертаційна робота присвячена розробленню та науковому обґрунтуванню концептуальних положень, теоретико-методологічних засад, методичних підходів та практичних рекомендацій щодо розробки організаційно-економічного механізму забезпечення комплаєнс-безпеки промислового підприємства. Проаналізовано сучасний стан та перспективи змін комплаєнс-порушень в економіці України та на цій основі запропоновано ввести в науковий обіг термін комплаєнс-безпека. Розроблено методичні рекомендації по формуванню та практичній реалізації комплаєнс-програми промислового підприємства, обґрунтовано важливість та необхідність введення в організаційну структуру промислового підприємства самостійного комплаєнс-підрозділу, запропонована концептуальна схема чотирьох рівнів комплаєнс-захисту промислового підприємства. Розроблено методичні положення економічної оцінки діяльності комплаєнс-підрозділу на промисловому підприємстві. З використанням найбільш важливих для країни та підприємства індикаторів економічної безпеки розроблено методичні положення експрес-діагностики поточного стану комплаєнс-безпеки, запропоновано механізм оцінювання рівня комплаєнс-безпеки промислових підприємств на основі визначення інтегрального показника. Запропоновано методичний підхід до проведення моніторингу стану комплаєнс-безпеки підприємства, який передбачає використання тригонометричних функцій, що дозволяє аналізувати і оцінювати макро- та мікропоказники роботи підприємства. Удосконалено методи визначення рівня комплаєнс-ризику на основі методу попарних порівнянь факторів комплаєнс-ризику.Документ Організаційно-економічне забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів на прикладі машинобудівних підприємств(НТУ "ХПІ", 2016) Хан, Тетяна ФеліксівнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. Дисертацію присвячено питанням розробки та наукового обґрунтування теоретико-методичних основ забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів. Розглянуто систему енергозбереження з позицій якісного складу з урахуванням організаційно-функціональної структури в умовах обмеженості фінансових ресурсів підприємства. Досліджено понятійний апарат – розглянуто та уточнено визначення дефініцій "енергозбереження" і "енергоефективність", сформовано теоретичний базис забезпечення раціонального використання енергетичних ресурсів, запропоновано класифікацію заходів та засобів підвищення енергоефективності машинобудівних підприємств. На основі аналізу даних машинобудівних підприємств визначено, що структура промисловості України є енергозатратною за причин використання застарілих технологій організації виробництва та менеджменту. В роботі пропонується методичний підхід щодо формування системи забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів. Обґрунтовано підхід до планування заходів з енергозбереження з урахуванням стохастичного характеру процесу фінансування енергозбереження на машинобудівному підприємстві, що сприяє визначенню системи заходів раціонального використання енергетичних ресурсів. Удосконалено методичні положення формування організаційно-економічного забезпечення енергоефективності машинобудівного підприємства, що об’єднує систему оцінки існуючих заходів з енергозбереження, організаційно-функціональну структуру з їх реалізації та енергоаудит підприємства та дозволяє підвищити ступінь ефективності використання енергетичних ресурсів. Основні положення роботи підтверджені практичними результатами їх впровадження на підприємствах машинобудування.Документ Організаційно-економічне забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів на прикладі машинобудівних підприємств(НТУ "ХПІ", 2016) Хан, Тетяна ФеліксівнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. Дисертацію присвячено питанням розробки та наукового обґрунтування теоретико-методичних основ забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів. Розглянуто систему енергозбереження з позицій якісного складу з урахуванням організаційно-функціональної структури в умовах обмеженості фінансових ресурсів підприємства. Досліджено понятійний апарат – розглянуто та уточнено визначення дефініцій "енергозбереження" і "енергоефективність", сформовано теоретичний базис забезпечення раціонального використання енергетичних ресурсів, запропоновано класифікацію заходів та засобів підвищення енергоефективності машинобудівних підприємств. На основі аналізу даних машинобудівних підприємств визначено, що структура промисловості України є енергозатратною за причин використання застарілих технологій організації виробництва та менеджменту. В роботі пропонується методичний підхід щодо формування системи забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів. Обґрунтовано підхід до планування заходів з енергозбереження з урахуванням стохастичного характеру процесу фінансування енергозбереження на машинобудівному підприємстві, що сприяє визначенню системи заходів раціонального використання енергетичних ресурсів. Удосконалено методичні положення формування організаційно-економічного забезпечення енергоефективності машинобудівного підприємства, що об’єднує систему оцінки існуючих заходів з енергозбереження, організаційно-функціональну структуру з їх реалізації та енергоаудит підприємства та дозволяє підвищити ступінь ефективності використання енергетичних ресурсів. Основні положення роботи підтверджені практичними результатами їх впровадження на підприємствах машинобудування.