Дисертації та автореферати
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/16999
Електронна повнотекстова колекція авторефератів та дисертацій, упорядкована за назвами спеціальностей
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Формування системи оцінювання економічної безпеки будівельного підприємства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Зіненко, Костянтин АнатолійовичДисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 - Економіка (05 - Соціальні та поведінкові науки). - Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут” Міністерства освіти і науки України, м. Харків, 2023. Роботу виконано на кафедрі «Економіки бізнесу і міжнародних економічних відносин» Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» Міністерства освіти і науки України. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» за адресою: 61002, м. Харків, вул. Кирпичова 2. У дисертаційній роботі представлені результати дослідження теоретичних та науково-методичних положень, а також розробки практичних рекомендацій щодо удосконалення процесів формування, управління та оцінювання економічної безпеки будівельного підприємства. Об’єктом дослідження є процеси розвитку методів оцінювання економічної безпеки будівельних підприємств. Предметом дослідження є теоретичні та методичні підходи, принципи та методи визначення економічної безпеки будівельних підприємств. Методичною та теоретичною базою дослідження є фундаментальні положення економічної теорії, методичні розробки та наукові праці провідних вчених з питань розвитку методичних засад оцінювання економічної безпеки будівельних підприємств. При вирішенні завдань дисертаційного дослідження застосовано сучасні загальнонаукові та спеціальні методи: методи аналізу, синтезу, узагальнення та порівняння - для уточнення сутності економічних категорій; системного 3 підходу - для систематизації показників впливу окремих груп стейкхолдерів на показники роботи будівельного підприємства; процесного та сценарного - при моделюванні алгоритму комплексного оцінювання економічної безпеки підприємства; статистичні та графічні - для аналізу сучасного стану та перспективи розвитку будівельної галузі в Україні; експертних оцінок - для виокремлення індикаторів та визначення їх впливу на стан економічної безпеки; структурно-логічного та економіко-математичного моделювання - для розробки методичних положень комплексного оцінювання рівня економічної безпеки будівельного підприємства; абстрактно-логічного - для теоретичних узагальнень результатів дослідження. У вступі обґрунтовано актуальність задач дослідження, наведено наукову новизну та сформовано практичне значення одержаних результатів. В першому розділі здійснено дослідження теоретичних аспектів формування системи оцінювання економічної безпеки будівельного підприємства. Проведено дослідження та аналіз поняття «економічна безпека будівельного підприємства», детально розглянуто визначення цього терміну та надано пропозиції по його уточненню. Проаналізовано основні підходи науковців до оцінювання економічної безпеки підприємства й визначено їх переваги, недоліки та обґрунтовано можливість їх застосування щодо оцінювання економічної безпеки будівельного підприємства. Досліджено різні види стейкхолдерів будівельного підприємства, які в цей час найбільшій мірі впливають на ефективність його роботи. Здійснено систематизацію зовнішніх та внутрішніх чинників економічної безпеки будівельного підприємства відповідно зовнішнього та внутрішнього середовища та поділу їх на корисні (можливості) та дестабілізуючі (загрози економічної безпеки). Досліджено галузеві особливості будівництва та виділено основні, що впливають на стан економічної безпеки підприємства. Обґрунтовано доцільність та об’єктивність застосування системного підходу під час дослідження економічної безпеки будівельних підприємств. У другому розділі досліджено сучасний стан та перспективи розвитку будівельної галузі в Україні. Визначена роль будівельної галузі як найважливішої складової економіки України яка має вплив на інші галузі. Виявлено та систематизовано зовнішні та внутрішні чинники економічної безпеки будівельного підприємства, запропоновано провести їх поділ на корисні (можливості) та дестабілізуючі (загрози економічної безпеки), що дозволяє більш точно визначати перспективи зміни стану економічної безпеки будівельного підприємства. Досліджено рівень впливу основних груп стейкхолдерів будівельних підприємств на рівень їх економічної безпеки. Розроблено методичний підхід до формування системи оцінювання економічної безпеки будівельного підприємства, який враховує чинники впливу окремих груп зацікавлених сторін та дозволяє визначати пріоритетність впливу стейкхолдерів на рівень економічної безпеки. Сформовано аналітико-практичний підхід до формування складових оцінки економічної безпеки підприємства, який передбачає використання синтетичного таксономічного показника, розрахунок якого ведеться на основі однорідних за рівнем значущості ознак підмножин даних – показників за складовими економічної безпеки будівельного підприємства: фінансовою, техніко-технологічною, кадровою, ринковою, правовою та екологічною. Сформовано інформаційно-аналітичне забезпечення комплексного оцінювання економічної безпеки будівельного підприємства, яке побудовано на системному поданні інформації та використанні принципів уніфікованості, системності, вирішення нових завдань, розвитку, сумісності, стандартизації, ефективності, єдиної інформаційної бази. Представлення інформаційної бази для оцінювання економічної безпеки підприємства у вигляді геометричної інтерпретації як простору з визначеною кількістю векторів надає можливість формування якісної інформаційної бази для оцінювання економічної безпеки підприємства. У третьому розділі розроблено методичний підхід до формування системи оцінювання економічної безпеки будівельного підприємства, який враховує чинники впливу окремих груп зацікавлених сторін та дозволяє визначати пріоритетність впливу стейкхолдерів на рівень економічної безпеки. Здійснено оцінювання впливу реалізації інтересів стейкхолдерів та чинників зовнішнього та внутрішнього середовища на економічну безпеку будівельного підприємства Запропоновано систему моделювання комплексного оцінювання економічної безпеки будівельного підприємства, яка базується на ресурсно-функціональному та процесному підходах, кількісних та експертних методах дослідження впливу стейкхолдерів, що дозволяє сформувати підґрунтя для економіко-прикладного інструментарію управління станом економічної безпеки підприємства. За результатами дослідження з’ясовано, що на рівень економічної безпеки досліджуваних будівельних підприємств найбільший вплив має ринкова складова, також значущими є фінансова та техніко-технологічна. Для проведення імплементації авторських розробок та досліджень проведено оцінювання економічної безпеки будівельних підприємств на базі вибіркової сукупності будівельних підприємств Харківської обл. Визначено основні особливості, що враховувалися під час отримання вибірки. Визначення комплексного інтегрального показника економічної безпеки будівельного підприємства проведено на прикладі підприємства-лідеру досліджуваній групі ПАТ «Трест Житлобуд-1». Наукова новизна проведеного дослідження полягає в розробці та обґрунтуванні теоретико-методичних положень та практичних рекомендацій щодо економічного оцінювання економічної безпеки будівельного підприємства. В дисертаційній роботі удосконалено визначення сутності та змісту поняття «економічна безпека будівельного підприємства», яке, на відмінну від усталених виокремлює залежність стану економічної безпеки від інтересів та взаємодії зацікавлених сторін, що дозволяє враховувати вплив сукупності функціональних, результуючих, структурних, процесних, стратегічних та комплексних ознак стейкхолдерів на рівень економічної безпеки будівельного підприємства. Здобувачем запропоновано систему моделювання комплексного оцінювання економічної безпеки будівельного підприємства, яка базується на ресурсно-функціональному та процесному підходах, кількісних та експертних методах дослідження впливу стейкхолдерів, що дозволяє сформувати підґрунтя для економіко-прикладного інструментарію управління станом економічної безпеки підприємства. Також удосконалено методичний підхід до формування системи оцінювання економічної безпеки будівельного підприємства, який враховує чинники впливу окремих груп зацікавлених сторін та дозволяє визначати пріоритетність впливу стейкхолдерів на рівень економічної безпеки. Набули подальшого розвитку методичні рекомендації щодо формування складових оцінки економічної безпеки підприємства, що в порівнянні з існуючим положенням передбачає використання синтетичного таксономічного показника, який розраховується на основі однорідних за рівнем значущості ознак підмножин даних – показників за складовими економічної безпеки будівельного підприємства: фінансовою, техніко-технологічною, кадровою, ринковою, правовою та екологічною. Набуло подальшого розвитку інформаційно-аналітичне забезпечення комплексного оцінювання економічної безпеки будівельного підприємства, яке в порівнянні з існуючими інформаційними системами, побудовано на системному поданні інформації та використанні принципів уніфікованості, системності, вирішення нових завдань, розвитку, сумісності, стандартизації, ефективності, єдиної інформаційної бази. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні, методологічні та методичні положення, висновки та рекомендації дисертаційної роботи доведені до рівня практичних розробок та впроваджені в діяльність підприємств: ТДВ «Житлобуд-2» (довідка №39/42 від 09.02.2023 року), ДП «Харківський автодор» (довідка №71 від 20.01.2023 року), ТОВ «НТМЕЦ «Екосистема» (довідка №127 від 20.12.2022 року) та у навчальний процес Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (акт від 30.01.2023 р.).Документ Теоретико-методологічні засади формування та реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Величко, Володимир АнатолійовичВеличко В. А. Теоретико-методологічні засади формування та реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)». – Харківський технічний університет «Харківський політехнічний інститут», 2022. У першому розділі «Теоретико-методологічні підходи до визначення стейкхолдерів будівельних підприємств» систематизовані теоретичні положення щодо визначення стейкхолдерів будівельних підприємств, їх видів, узагальнено міжнародний досвід взаємодії зацікавлених осіб. У результаті систематизації теоретичних положень обґрунтовані підходи та запропоновано авторське визначення стейкхолдерів будівельних підприємств, які характеризуються як фізичні й юридичні особи, що взаємодіють у будівельній сфері на основі стратегічних контурів і соціальних напрямів та визначаються функціональними, результуючими, структурними, процесними, стратегічними, комплексними ознаками, взаємовідносини яких мають певний рівень ризику й загроз, що дозволяє сформувати підрядні відносини у капітальному будівництві, здійснити архітектурний контроль, відповідні розрахунки, що забезпечено проектною документацією, матеріальними й трудовими ресурсами. Визначені групи стейкхолдерів будівельних підприємств та запропонована економіко-математична модель їх формування, яка включає фактори їх функціонування та дозволяє побудувати кількісне підґрунтя для оцінки рівня взаємодії зацікавлених осіб. Визначені моделі управління взаємодією стейкхолдерів, узагальнені методи оцінки та управління стейкхолдерами підприємств, що застосовуються у міжнародній практиці. У результаті дослідження визначені елементи теоретико-методологічної платформи формування та реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств, які характеризуються науковими положеннями щодо визначення стейкхолдерів, їх груп, сучасних методів і моделей. У другому розділі «Характеристика функціонування та трансформаційних процесів, що відбуваються на будівельних підприємствах» визначено напрями функціонування будівельної сфери, узагальнено міжнародний досвід, виявлені основні напрями та особливості функціонування будівельних підприємств, взаємодії стейкхолдерів. Доведена необхідність зростання ефективності взаємодії між групами стейкхолдерів будівельних підприємств задля забезпечення їх розвитку, формування основи для прийняття обґрунтованих управлінських рішень, застосовуючи сучасний прикладний економіко-управлінський інструментарій, методи та моделі, положення методологічного підходу до оцінки рівня взаємодії між зацікавленими особами. У результаті аналізу стану та виявлених особливостей взаємодії будівельних підприємств зі стейкхолдерами визначена неоднозначність змін при формуванні та використанні власного капіталу, грошових коштів, виконанні контрактних зобов’язань, основна увага фокусується на взаємодії із замовниками при зниженні або ігноруваннями напрямами взаємовідносин із іншими групами зацікавлених осіб. Результати дослідження стану та виявлених особливостей розвитку будівельних підприємств, напрямів взаємодії зі стейкхолдерами надають можливість сформувати кількісну основу для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Визначені чинники включаються в аналітично діагностичну систему показників, що використовується для розробки методологічного підходу до оцінки рівня взаємодії із зацікавленими особами. У третьому розділі «Формування напрямів розробки стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств» систематизовані теоретико-методичні підходи до визначення стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств, сформовані методи її розробки, охарактеризовані напрями застосування методів оцінки стратегічної позиції будівельних підприємств. Розроблено теоретико-методологічну платформу формування та реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств, що характеризується системою взаємопов’язаних дій, спрямованих на прийняття обґрунтованих управлінських рішень відносно забезпечення взаємодії між замовниками, органами державної влади, громадськими та профспілковими організаціями в будівництві та архітектурі, підрядниками, зовнішніми та внутрішніми контролюючи органи, що впливають на функціонування будівельних підприємств, власниками і управлінцями різного рівня, робітниками та іншими стейкхолдерами, які формуються на кількісній основі і спрямованих на розвиток будівельних підприємств та зростання їх інвестиційної привабливості, враховуючи функціональні особливості, стратегічні відносини і напрями. Запропоновані методи розробки стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств, як сучасний інструментарій формування та визначення чинників, що впливають на рівень взаємодії зацікавлених осіб. У результаті дослідження запропоновані чинники, що впливають на формування та реалізацію корпоративного управління для забезпечення взаємодії зі стейкхолдерами. Для формування стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств, формування кількісної основи прийняття обґрунтованих рішень та визначення відповідних чинників застосовуються методи оцінки стратегічних позицій. У рамках стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств запропоновано застосовувати сучасні методи і моделі, що створює методологічну основу прийняття обґрунтованих управлінських рішень, що забезпечує зростання інвестиційної привабливості. Визначені напрями реалізації процесів економіко-математичного моделювання впливу інтегрального чинника рівня стейкхолдерних відносин на інтегральний показник інвестиційної привабливості. Запропоновані критерії адекватностіекономіко-математичної моделі: коефіцієнти кореляції та детермінації, t-критерій Стьюдента, F–критерій Фішера, критерії перевірки на гомо- або гетероскедастичність, Дарбіна – Уотсона, перевірки на мультиколінеарність. У четвертому розділі «Методологічний підхід до інтегральної оцінки рівня стейкхолдерних відносин будівельних підприємств» визначені етапи розробки методологічного підходу до інтегральної оцінки рівня стейкхолдерних відносин будівельних підприємств, запропоновані напрями його реалізації, визначені процеси економіко-математичного моделювання впливу системних чинників на інтегральний показник рівня стейкхолдерних відносин. Запропоновані етапи розробки та реалізації методологічного підходу до інтегральної оцінки рівня стейкхолдерних відносин будівельних підприємств. Побудована аналітично діагностична система показників інтегральної оцінки стейкхолдерних відносин будівельних підприємств, розроблені локальні й інтегральні моделі. Запропоновано структурно-функціональний алгоритм стратегічного управління на основі розробки варіативного адаптивного мобільного алгоритму стратегій управління стейкхолдерними відносинами будівельних підприємств, який включає комплекс спеціалізованих показників, які формують інформаційно-аналітичне забезпечення щодо взаємодії стейкхолдерів й інтегральної оцінки, що дозволило сформувати моніторингову систему і здійснювати превентивні заходи протидії негативним явищам. У результаті оцінки визначено інтегральний показник рівня стейкхолдерних відносин будівельних підприємств, який дозволяє встановити, що найбільшим значенням цього критерію характеризувалось АТ «ХК «Київміськбуд». Запропоновані напрями здійснення економіко-математичного моделювання впливу системних чинників на інтегральний показник рівня стейкхолдерних відносин будівельних підприємств. У результаті економіко-математичного моделювання впливу системних чинників на інтегральний показник рівня стейкхолдерних відносин будівельних підприємств визначено високий або суттєвий вплив рівня взаємодії досліджених будівельних підприємств із різними групами стейкхолдерів й напрямів формування та реалізації корпоративного управління будівельних підприємств для забезпечення взаємодії зі стейкхолдерами на рівень стейкхолдерних відносин. На помірному рівні впливає системний чинник якості та рівня виконання договірних зобов’язань на інтегральний показник рівня стейкхолдерних відносин будівельних підприємств. На низькому рівні визначається вплив стратегічних напрямів функціонування будівельних підприємств на їх стейкхолдерні відносини. У результаті дослідження запропоновані заходи щодо формування та зростання ефективності здійснення стейкхолдерних відносин будівельних підприємств. Основні зусилля спрямовуються на збільшення системних чинників рівня взаємодії досліджених будівельних підприємств із різними групами стейкхолдерів та формування та реалізації корпоративного управління будівельних підприємств для забезпечення взаємодії зі стейкхолдерами на 45% та у 3 рази, відповідно. Для забезпечення позитивних зрушень інтегрального показника рівня стейкхолдерних відносин необхідно забезпечити суттєве зростання системного чинника якості та рівня виконання договірних зобов’язань будівельних підприємств в 4 рази й необхідно змінити напрями та створити можливості для зростання ефективності формування та реалізації стратегічних напрямів більш ніж у 4 рази. Запропоновано економіко-прикладний інструментарій управління будівельних підприємств в рамках формування та реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління на основі методологічного підходу щодо інтегральної оцінки рівня стейкхолдерних відносин, сучасних методах і моделях економіко-математичного моделювання та побудованої аналітико діагностичної системи локальних й інтегральних стейкхолдерних показниках. У п’ятому розділі «Науково обґрунтовані рекомендації та практика реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств» визначені теоретичні та практичні аспекти визначення інвестиційної привабливості будівельних підприємств, представлені результати економіко-математичного моделювання впливу узагальнюючого чинника рівня стейкхолдерних відносин будівельних підприємств на інтегральний показник їх інвестиційної привабливості, здійснено прогнозування інтегрального показника інвестиційної привабливості, враховуючи напрями та особливості взаємодії стейкхолдерів, із застосуванням методу нейронних мереж, розроблені заходи її підвищення, запропоновано аналітико-практичний підхід до розробки структурно-логічної моделі формування та реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств. Інвестиційна привабливість будівельних підприємств розглядається як системна категорія, що визначається сукупністю факторів, характеристик і ознак, які характеризують потенційні можливості, інвестиційні та економічні переваги, формують кількісну основу для прийняття обґрунтованих управлінських рішень і забезпечення розвитку підприємств. На основі застосування методу групування визначені будівельні підприємства за рівнем інвестиційної привабливості: 1 група (ТОВ «Житлобуд–2», Українська державна будівельна корпорація «УкрБуд», Будівельна група «Фундамент» – низький рівень; 2 група (АТ «ХК «Київміськбуд», ВАТ АТ «КДБК», АТ «Трест Житлобуд–1», ТОВ Будівельна компанія «Міськжитлобуд») – несуттєвий; 3 група (ВАТ «Броварський завод будівельних конструкцій», ПрАТ «Нерухомість столиці») – помірний. Результати дослідження свідчать про низький або несуттєвий рівень інвестиційної привабливості більшості будівельних підприємств. Помірні значення інтегрального показника наближаються до межі несуттєвого його рівня. Це потребує формування та реалізації системних дій щодо зростання інвестиційної привабливості шляхом підвищення ефективності взаємодії зі стейкхолдерами будівельних підприємств у рамках стейкхолдерноорієнтованої стратегії їх управління. У результаті дослідження розроблена економіко-математична модель залежності між узагальнюючим чинником рівня стейкхолдерних відносин будівельних підприємств та інтегральним показником їх інвестиційної привабливості. Значення коефіцієнтів кореляції та детермінації свідчать про низький їх взаємозв’язок, узагальнюючий чинник рівня стейкхолдерних відносин всього на 2% обумовлює зміни інтегрального показника інвестиційної привабливості будівельних підприємств. На основі економіко-математичного моделювання встановлено неоднозначність впливу узагальнюючого чинника рівня стейкхолдерних відносин будівельних підприємств на інтегральний показник їх інвестиційної привабливості. У результаті застосування методу нейронних мереж, встановлено хвилеподібний характер змін інтегрального показника інвестиційної привабливості у короткостроковій перспективі, де періоди зростання змінюються на періоди зниження. Подібна динаміка свідчить про відсутність стабільності в сфері формування інвестиційної привабливості, неоднозначність інвестиційного клімату та політики держави, відношення вітчизняних і зарубіжних вчених до будівельних підприємств. Забезпечуючи зростання рівня ефективності стейкхолдлерних відносин більш ніж у 2,1 раз, рівень інвестиційної привабливості збільшується у середньому у 7,5 рази. Причому збільшується значення стейкхолдерних відносин у системі формування інвестиційної привабливості будівельних підприємств (коефіцієнт детермінації дорівнює 0,73). Запропоновані заходи підвищення інвестиційної привабливості будівельних підприємств шляхом зростання ефективності напрямів та реалізації стейкхолдерних відносин, визначення та системне врахування чинників територіального розташування будівельних підприємств, забезпечення протидії корупційним ризикам, інфляційної стабільності; системне формування та застосування нормативно-правового забезпечення, конкурентних переваг в будівельній сфері, розвиток виробничо-господарської бази, маркетингової діяльності, забезпечення повноти та достовірності управлінського обліку й контролінгу, зростання показників фінансового стану, розробка та реалізація стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління. Розроблена схема формування стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств дозволяє сформувати інформаційно-аналітичне та нормативно-правове забезпечення й створити кількісне підґрунтя для прийняття управлінських рішень щодо зростання ефективності стейкхолдерних відносин будівельних підприємств, спрямованих на підвищення їх інвестиційної привабливості. Розроблена дорожня карта забезпечення ефективності рівня стейкхолдерних відносин будівельних підприємств, яка дозволила об’єднати локальні стейкхолдерно-орієнтовані стратегії їх управління та результати інтегральної оцінки рівня стейкхолдерних відносин. Запропонована структурна логічна модель формування та реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств, яка включає комплекс взаємопов’язаних етапів та інструментів, локальних стратегій, спрямованих на зростання їх інвестиційної привабливості, враховуючи напрями та особливості рівня стейкхолдерних відносин. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: вперше:- запропоновано аналітично-діагностичну систему локальних та інтегральних стейкхолдерних показників, що базується на чинниках, формування яких здійснювалось шляхом застосування квазиметричних моделей та використанні сукупності методів для розробки теоретико-методологічного підходу інтегральної оцінки рівня стейкхолдерних відносин; - розроблено теоретико-методологічний підхід інтегральної оцінки рівня стейкхолдерних відносин будівельних підприємств на основі застосування комплексу аналітичних і експертних методів, локальних й інтегральних моделей, що дозволяє сформувати кількісне підґрунтя економіко-прикладного інструментарію управління будівельними підприємствами; - розроблено теоретико-методологічну платформу формування та реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств, яка ґрунтується на наукових положеннях щодо типологізації видів стейкхолдерів, системі взаємопов’язаних дій, спрямованих на формування кількісної основи прийняття обґрунтованих управлінських рішень, інформаційно-аналітичного забезпечення щодо підвищення інвестиційної привабливості, що дозволяє виокремити стейкхолдерні відносини у системі стратегічного управління будівельних підприємств, як важливий елемент забезпечення їх ефективності; удосконалено: - визначення поняття «стейкхолдери будівельних підприємств», що на відміну від усталених виокремлює особливості функціонування підрядних відносин у капітальному будівництві та здійснення архітектурного контролю і відповідних розрахунків, забезпечених проектною документацією, матеріальними й трудовими ресурсами, що дозволяє враховувати сукупність функціональних, результуючих, структурних, процесних, стратегічних ікомплексних ознак при формуванні типологічних засад визначення видів стейкхолдерів; - типологічні засади видів стейкхолдерів будівельних підприємств,що на відміну від наявних враховують особливості характеристик і взаємодії замовників будівельної продукції, працівників, топ-менеджменту, власників, державних органів, органів корпоративного управління, проектних організацій та інших стейкхолдерів, що дозволяє сформувати аналітично-діагностичну систему показників для розробки та реалізації інформаційно-аналітичного забезпечення інтегральної оцінки рівня стейкхолдерних відносин будівельних підприємств; - інформаційно-аналітичне забезпечення інтегральної оцінки рівня взаємодії та взаємовідносин стейкхолдерів будівельних підприємств, що на відміну від існуючих базується на оцінюванні даних бухгалтерської й фінансової звітності, рівня виконання контрактних зобов’язань, з урахуванням особливостей формування та застосування матеріально-технічної бази, напрямів взаємовідносин між різними групами зацікавлених осіб, що є підґрунтям формування аналітично-діагностичної системи стейкхолдерних чинників; - економіко-прикладний інструментарій управління будівельними підприємствами, що на відміну від наявних ґрунтується на результатах інтегральної оцінки рівня стейкхолдерних відносин шляхом застосування економіко-математичного моделювання чинників у контексті формування та реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління, що дозволяє обґрунтувати напрямки збільшення ефективності рівня взаємодії стейкхолдерів;- структурно-функціональну систему реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств, що на відміну від існуючих ґрунтується на формуванні варіативних адаптивних мобільних напрямків побудови та дозволяє розвинути теоретико-методологічну платформу теорії стейкхолдерів, стратегічного управління будівельних підприємств; набули подальшого розвитку: - науково-методичний підхід до визначення впливу стейкхолдерних відносин на рівень інвестиційної привабливості будівельних підприємств шляхом економіко-математичного моделювання, що на відміну від існуючих дозволяє прогнозувати зміни інтегрального показника інвестиційної привабливості при формуванні та реалізації структурно-функціональної системи управління будівельними підприємствами; - методичний підхід до прогнозування інтегрального показника інвестиційної привабливості будівельних підприємств з урахуванням зміни рівня стейкхолдерних відносин на основі застосування методу нейронних мереж, що на відміну від наявних враховує напрями та особливості взаємодії стейкхолдерів та дозволяє запропонувати заходи щодо підвищення інвестиційної привабливості в контексті аналітико-практичного підходу до реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств; - аналітико-практичний підхід до розробки структурно-логічної моделі формування та реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств на основі застосування сучасного економіко-аналітичного інструментарію, що на відміну від існуючих дозволяє визначити напрямки забезпечення ефективності рівня стейкхолдерних відносин, та сформувати системне середовище для зростання рівня їх інвестиційної привабливості. Методичні та практичні рекомендації, представлені у дисертаційній роботі, використовуються у діяльності будівельних та інших підприємств, органів місцевого самоврядування, у навчальному процесі Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова.Документ Теоретико-методологічні засади формування та реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Величко, Володимир АнатолійовичДисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2022. У дисертації систематизовано теоретичні положення щодо визначення стейкхолдерів будівельних підприємств та їх типологічних характеристик, узагальнено міжнародний досвід взаємодії зацікавлених осіб, визначено напрями функціонування будівельної сфери, виявлені основні напрями та особливості функціонування будівельних підприємств, взаємодії стейкхолдерів. Розроблено теоретико-методологічну платформу формування та реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств. Запропоновано методи розробки стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств, як сучасний інструментарій формування та визначення чинників, що впливають на рівень взаємодії зацікавлених осіб. Сформовано інформаційно-аналітичне забезпечення інтегральної оцінки рівня взаємодії та взаємовідносин стейкхолдерів будівельних підприємств. Визначені напрями розробки теоретико-методологічного підходу до інтегральної оцінки рівня стейкхолдерних відносин будівельних підприємств, запропоновані напрями його реалізації, визначені процеси економіко-математичного моделювання впливу системних чинників на інтегральний показник рівня стейкхолдерних відносин. Охарактеризовано економіко-прикладний інструментарій управління будівельними підприємствами. Обґрунтовано теоретичні та практичні аспекти визначення інвестиційної привабливості будівельних підприємств, представлені результати економіко-математичного моделювання впливу узагальнюючого чинника рівня стейкхолдерних відносин будівельних підприємств на інтегральний показник їх інвестиційної привабливості, здійснено прогнозування інтегрального показника інвестиційної привабливості, враховуючи напрями та особливості взаємодії стейкхолдерів, із застосуванням методу нейронних мереж, розроблені заходи її підвищення. Розроблено структурно-функціональну систему реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств, запропоновано аналітико-практичний підхід до розробки структурно-логічної моделі формування та реалізації стейкхолдерно-орієнтованої стратегії управління будівельних підприємств.Документ Оцінка впливу корпоративної соціальної відповідальності на конкурентоспроможність підприємства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Нехме, Мохамад НассіфДисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 073 – Менеджмент (07 – Управління та адміністрування). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Міністерство освіти і науки України, Харків, 2021 р. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" за адресою: 61002, м. Харків, вул. Кирпичова, 2. У дисертаційній роботі розкрито теоретичні засади та науково- методичні підходи до вдосконалення системи управління корпоративною соціальною відповідальністю (КСВ) на промисловому підприємстві та запропоновано конкретні шляхи її використання для підвищення конкурентоспроможності підприємства. У першому розділі дисертаційної роботи систематизовано науковий досвід КСВ, проведено дослідження історичного становлення та основних напрямів розвитку КСВ. Встановлено, що розвиток концепції КСВ налічує певні важливі академічні та практичні віхи, при цьому формування методичних засад КСВ спряло розвитку впровадження концепції у практику підприємств і навпаки, впровадження КСВ сприяло збільшенню наукового інтересу до цього питання та формуванню нових концепції, про що свідчить проведений аналіз історії формування концепції КСВ. У результаті КСВ перетворилася з суто благодійної діяльності, що здійснюється етично відповідальними бізнесменами, на процес організаційної поведінки, якийзастосовується для підвищення конкурентоспроможності підприємства. У розділі проведено порівняльний аналіз основних концепцій КСВ (ієрархічної моделі Керолла, модель потрійного критерію (TBL) та теорія стейкхолдерів), кожна з яких має свої особливості. Проведений аналіз теоретичних засад КСВ довів, що саме модель TBL у сукупності приділяє найбільшу увагу усім векторам сталого розвитку підприємства. У розділі шляхом лонгіт’юдного контент-аналізу визначено основні показники оцінки конкурентоспроможності підприємства (темп зростання чистого прибутку; плинність працівників; рентабельність; прибуток на інвестиції), за якими можна оцінити вплив КСВ на конкурентоспроможність підприємства. Обґрунтовано, що проводити оцінку впливу КСВ на конкурентоспроможність підприємства необхідно не шляхом статичної оцінки, а динамічної, тобто необхідно не просто оцінити стан підприємства відносно інших підприємств галузі, а зіставити динаміку його розвитку з середньою динамікою розвитку підприємств певної галузі. У другому розділі роботи розглянуто взаємодію принципів Глобального договору ООН та цілей сталого розвитку, доведено, що дотримання принципам КСВ сприяє посиленню конкурентоспроможності держави на світовому рівні, встановлено позитивну кореляцію між ВНП на душу населення та кількістю підприємств країни, які офіційно дотримуються стратегії КСВ (є офіційними учасниками UNGC). Проведено дослідження розвитку України по основних вимірах концепції КСВ та порівняння сучасного стану з країнами Європейського союзу, яке показало позитивні зрушення у результаті реформ в Україні. Для оцінки впливу застосування концепції КСВ на конкурентоспроможність підприємства в умовах економіки України автором відібрано 24 компанії – активних членів UNGC та/або CSR Ukraine. Проведений аналіз показав, що після застосування концепції КСВ згадані компанії суттєво покращили свою конкурентоспроможність у порівнянні з іншими підприємствами відповідних галузей. У третьому розділі запропоновано ієрархічний підхід щодо визначення найбільш ефективної моделі КСВ для країн з перехідною економікою. У якості теоретико-методичної бази використано метод аналізу ієрархій. Доведено, що в умовах країн з перехідною економікою найбільш ефективним підходом до реалізації КСВ є модель TBL завдяки високому позитивному впливу на економічні, етичні, політичні, соціальні та екологічні сфери діяльності підприємства. Розглянуто основні стандарти у сфері КСВ та запропоновано механізми впровадження цих стандартів у діяльність підприємств у країнах з перехідною економікою. Запропоновано матрицю визначення ефективного сценарію впровадження концепції КСВ в залежності від ступеню розвитку підприємства, запропоновано три базових сценарії: сценарій виживання (компанія приділяє максимальну увагу економічній, етичній та екологічній сферам КСВ), сценарій стабілізації (додатково приділяється увага соціальній та політичній сферам КСВ) та сценарій розвитку (додатково приділяється увага благодійним заходам). За допомогою використання методичних засад управління бізнес-процесами запропоновано моделі впровадження КСВ в залежності від ступеню розвитку підприємства, автором запропоновано чіткий порядок дій та описано основні інформаційні потоки у процесі практичної реалізації концепції КСВ. Наукова новизна проведеного дослідження полягає в розвитку теоретичних положень та розробці науково обґрунтованих рекомендацій щодо управління корпоративною соціальною відповідальністю на підприємстві. Дістала подальшого розвитку періодизація розвитку методології та інструментального апарату КСВ, що на відміну від існуючих підходів розподіляє теоретичні та практичні якісні зміни у феномені КСВ та дозволяє та прогнозувати подальший розвиток наукового напрямку як у теоретичному напряму, так і у практичному застосуванні. Розроблено теоретико-методичні підходи до динамічного оцінювання конкурентоспроможності підприємства при застосуванні КСВ, що на відміну від існуючих підходів полягає у порівнянні темпів зміни конкурентоспроможності підприємств до та після офіційного прийняття до використання концепції КСВ з середньогалузевими показниками; Дістало подальшого розвитку обґрунтування набору показників оцінки конкурентоспроможності підприємства, яке на відміну від існуючих підходів проведено з використанням лонгіт’юдного контент-аналізу наукометричних баз Scopus та Web of Science, що збільшує достовірність та обґрунтованість оцінки конкурентоспроможності підприємства; Розроблено теоретико методичні засади вибору найбільш ефективної моделі КСВ відповідно до рівня розвитку економіки країни, що на відміну від існуючих підходів побудовано на базі методу аналізу ієрархій та дозволяє обрати модель КСВ для країн з перехідною економікою; Запропоновано систематизацію взаємозв’язків сфер застосування КСВ, цілей Глобального договору та принципів сталого розвитку, яка на відміну від існуючих розглядає принципи сталого розвитку як на рівні підприємства (ендогенний рівень, прямий вплив на підприємство), так і поза організацією (екзогенний рівень, непрямий вплив на підприємство), що дозволяє спростити впровадження стратегії сталого розвитку та підвищити її ефективність. Розроблено методичний підхід до впровадження принципів КСВ на підприємстві на рівні бізнес-процесів, що на відміну від існуючих розробок передбачає попереднє визначення сценарію впровадження КСВ за допомогою матричного методу визначення стадії розвитку підприємства та дозволяє залежно від обраного сценарію сформувати портфель ініціатив з реалізації різних завдань КСВ. Практичне значення отриманих результатів. Основні положення дисертації доведено до рівня конкретних рекомендації, що дає можливість керівникам підприємств приймати обґрунтовані управлінські рішення щодо впровадження КСВ та використання концепції сталого розвитку для підвищення конкурентоспроможності підприємства. Практичне значення мають такі розробки: методичні засади динамічної оцінки конкурентоспроможності підприємства; матричний підхід обрання сценарію впровадження КСВ на базі ступеню розвитку підприємства; ієрархічна підхід обрання ефективної моделі КСВ для країн з перехідною економікою; модель бізнес-процесів щодо впровадження КСВ у практику підприємств. Напрацьовані практики та методи управління КСВ були впроваджені в практичну діяльність фармацевтичної компанії "Здоров'я" (довідка 10418 від 08.02. 2021р.).Документ Управління взаємовідносинами зі стейкхолдерами на промисловому підприємстві(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Госн, Салім; Ghosn, SalimДисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 073 – Менеджмент (07 – Управління та адміністрування). – Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Міністерство освіти і науки України, Харків, 2020 р. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» за адресою: 61202, м. Харків, вул. Кирпичова, 2. У дисертаційній роботі розкрито теоретичні засади та науково- методичні підходи до вдосконалення системи управління взаємовідносинами між стейкхолдерами на промисловому підприємстві. У першому розділі дисертаційної роботи систематизовано науковий досвід на теорію стейкхолдерів, групи та інтереси стейкхолдерів щодо можливості їхнього врахування під час управління взаємовідносинами з ними на підприємстві. Встановлено, що під стейкхолдером варто розуміти фізичну або юридичну особу з якою взаємодіє підприємство та яке здатне вплинути на досягнення цілей його діяльності, склад ресурсів або стратегію. Узагальнено теоретичні положення та розкрито зміст управління взаємовідносинами зі стейкхолдерами із позицій системного підходу. Визначено, що складовими системи управління взаємовідносинами зі стейкхолдерами є мета, об’єкт та суб’єкт, принципи, функції, методи, інструменти, спеціалізовані інформаційні системи, нормативно-правове забезпечення. Обґрунтовано, що процес управління взаємовідносинами зі стейкхолдерами складається з етапів: визначення цілей управління взаємовідносинами зі стейкхолдерами, ідентифікація стейкхолдерів, пріоритизація, формування стратегії зростання задоволеності інтересів стейкхолдера, реалізація розроблених стратегій зростання задоволеності інтересів стейкхолдера, оцінка рівня задоволеності інтересів стейкхолдерів. У другому розділі дисертаційної роботи здійснено ідентифікацію та пріоритизацію ключових стейкхолдерів кондитерської промисловості, зокрема виділено такі групи стейкхолдерів підприємства кондитерської промисловості, як: персонал, власники, інвестори та кредитори, клієнти, постачальники, держава та регулюючі організації, конкуренти, наукові організації, суспільні професійні організації, суспільні організації та місцеві громади, засоби масової інформації. Досліджено передумови розвитку кондитерської промисловості України. Розроблено науково-методичний підхід і обґрунтовано систему показників оцінки задоволеності економічних інтересів ключових стейкхолдерів у підприємствах кондитерської промисловості. На прикладі сформованої вибіркової сукупності з 13 підприємств кондитерської промисловості України встановлено, що жодне підприємство за досліджуваний період не змогло задовольнити економічні інтереси своїх стейкхолдерів. Оцінено рівень задоволеності соціальних та екологічних інтересів ключових стейкхолдерів на підприємствах кондитерської промисловості на основі розроблених анкет (листів опитування). Визначено, що досліджувані підприємства кондитерської промисловості різною мірою задовольняють соціальні та екологічні інтереси стейкхолдерів, а недостатня увага до реалізації цих інтересів може призвести до виникнення конфліктів і, залежно від міри впливу стейкхолдера, зруйнувати репутацію підприємства. У третьому розділі дисертаційної роботи здійснено комплексну оцінку задоволеності інтересів стейкхолдерів підприємства кондитерської промисловості за трикомпонентним показником, який враховує задоволення економічних, соціальних та екологічних інтересів стейкхолдерів підприємств кондитерської промисловості. За результатами комплексної оцінки задоволеності інтересів стейкхолдерів підприємств кондитерської промисловості найбільш незадоволеною групою стейкхолдерів є власники, інтереси яких задовольняються меншою мірою, а найбільш задоволеним стейкхолдером є держава. Обґрунтовано вибір стратегій зростання задоволеності інтересів стейкхолдерів підприємства кондитерської промисловості на основі використання матриці задоволеності інтересів стейкхолдерів. Сформовано організаційно-економічні засади вибору стратегій поліпшення взаємодії між власниками та іншими ключовими стейкхолдерами підприємства кондитерської промисловості. Розроблено рекомендації щодо забезпечення ефективності взаємовідносин із ключовими стейкхолдерами підприємства кондитерської промисловості. Наукова новизна проведеного дослідження полягає в розвитку теоретичних положень та розробці науково обґрунтованих рекомендацій щодо управління взаємовідносинами зі стейкхолдерами на промисловому підприємстві. Удосконалено науково-методичний підхід до вибору стратегій зростання задоволеності інтересів стейкхолдерів підприємства кондитерської промисловості, що на відміну від існуючих положень, ґрунтується на трикомпонентному показнику рівня задоволеності економічних, соціальних і екологічних інтересів стейкхолдерів промислових підприємств, матричному співставленні задоволення їхніх первинних і вторинних інтересів і дозволяє обґрунтувати тип поведінки підприємства залежно від типу задоволеності його стейкхолдерів. Удосконалено науково-методичний підхід до оцінки задоволеності економічних інтересів стейкхолдерів підприємства кондитерської промисловості, який на відміну від існуючих, базується на системі відносних показників кількісної оцінки та побудові матриці задоволення економічних інтересів держави, персоналу, власників, інвесторів, клієнтів, постачальників та інших стейкхолдерів підприємств кондитерської промисловості. Розроблено класифікацію груп стейкхолдерів, яка, на відміну від існуючих, включає такі ознаки: за розташуванням відносно меж підприємства, характером впливу, відношенням до діяльності підприємства, залежно від спроможності підприємства обирати суб’єктів для взаємодії, за класом значущості, місцем знаходження (функціонування), тривалістю взаємодії, рівнем задоволеності, рівнем підтримки. Удосконалено визначення поняття стейкхолдер, яке на відміну від інших, робить акцент на вплив об’єктів управління на мету, ресурси та стратегію підприємства, зокрема це фізична або юридична особа з якою взаємодіє підприємство та яке здатне вплинути на досягнення цілей його діяльності, склад ресурсів або стратегію. Удосконалено концептуальні положення системного підходу до управління взаємовідносинами зі стейкхолдерами, що відрізняються змістом, об’єктами, цілями й завданнями, принципами, підходами, методами управління, інформаційними системами, а також етапами управління та в сукупності дозволяють сформувати теоретичне підґрунтя такого управління на промислових підприємствах. Набуло розвитку обґрунтування стратегій задоволення інтересів власників та інших груп стейкхолдерів на основі типізації зацікавлених сторін за залежністю від підприємства (владний, взаємозалежний, малозалежний, підвладний) та їхнього позиціювання в матриці «власники – інші стейкхолдери» з метою визначення доцільного типу поведінки підприємства щодо задоволення інтересів ключових стейкхолдерів. Практичне значення отриманих результатів. Основні положення дисертації доведено до рівня методичних узагальнень і прикладного інструментарію, що дає можливість керівництву підприємств кондитерської промисловості приймати обґрунтовані управлінські рішення щодо взаємовідносин зі стейкхолдерами. Практичне значення мають такі розробки: науково-методичний підхід до оцінки задоволеності економічних інтересів стейкхолдерів підприємства кондитерської промисловості; система показників кількісної оцінки задоволеності економічних інтересів стейкхолдерів підприємства кондитерської промисловості; науково-методичний підхід до вибору стратегій зростання задоволеності інтересів стейкхолдерів підприємства кондитерської промисловості. Науково-методичні підходи до оцінки задоволеності економічних інтересів стейкхолдерів підприємства кондитерської промисловості та до вибору стратегій зростання задоволеності інтересів стейкхолдерів підприємства кондитерської промисловості були впроваджені в практичну діяльність ПрАТ «Харків’янка» (довідка № 13–09 від 05.09.2019 р.).