2018
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/34931
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Структура та динаміка торговельного балансу України(НТУ "ХПІ", 2018) Гаврись, Олександр Миколайович; Гаврись, Ольга Олександрівна; Гаврись, Петро ОлександровичТорговельний баланс - це різниця між обсягами експорту та імпорту товарів. Якщо експорт перевищує імпорт (позитивне сальдо) - це говорить про те, що відбувається приплив іноземної валюти в країну, що призводить до підвищення курсу національної валюти. Натомість переважання імпорту над експортом (негативне сальдо) означає низьку конкурентоспроможність товарів країни за кордоном. В статті розглянуто структуру та динаміку торговельного балансу України починаючи з 2001 року. З'ясовано, що у структурі імпорту переважну частину складають промислові вироби з високою доданою вартістю, зокрема, продукція машинобудування, в тому числі автомобілі, сільськогосподарська техніка, побутові прилади тощо, а також енергоносії. В структурі експорту домінує продукція з низькою до даною вартістю. Оскільки вітчизняний експорт характеризується високою часткою сировини та необробленої продукції у загальному об'ємі експорту, це стало однією з ключових причин, які гальмують економічне зростання держави. Встановлено тенденції і взаємозв’язки між економічною політикою в окремих сегментах економіки або ж відсутністю системної підтримки високотехнологічних галузей економіки та динамікою сальдо торговельного балансу. Виявлено та проаналізовано наслідки негативного торговельного балансу для економіки держави. Обґрунтовано, що метою державної політики має бути не просто досягнення позитивного торговельного сальдо, а радикальна зміна структури торговельного балансу. Визначено фактори, що найбільшою мірою впливають на сальдо торговельного балансу України. Зроблено висновок, що агропромисловий сектор у тій формі, в якій він існує у нашій країні не виконує ключових функцій, покладених на нього державою, а саме наповнення держбюджету та забезпечення зайнятості населення. Обґрунтовано методичні підходи до державної стратегії реформування агропромислового сектору. За умови проведення успішних реформ аграрний сектор може стати двигуном економіки України.Публікація Інвестиційна привабливість торгівлі високотехнологічною продукцією(НТУ "ХПІ", 2018) Ширяєва, Наталя Володимирівна; Білоцерківський, Олександр Борисович; Макаренко, Анастасія БорисівнаЗалучення інвестицій в економіку України є важливою та актуальною темою досліджень. На об'єми інвестицій впливають зовнішні та внутрішні чинники, при аналізі яких слід враховувати галузеву специфіку. Метою статті є аналіз діяльності високотехнологічної галузі України для виявлення найбільш пріоритетних груп товарів, які потребують нарощування інвестицій. Були вирішені такі завдання: 1) досліджено підходи до класифікації високотехнологічної продукції; 2) проаналізовано сучасний стан і тенденції розвитку експорту цієї продукції; 3) визначено основні країни-інвестори економіки України та привабливі для інвестування високотехнологічні галузі промисловості України; 4) розглянуто структуру українського експорту та імпорту; 5) досліджено торгівлю високотехнологічною продукцією на прикладі Харківської області та України в цілому. Використовувалися статистичні методи: аналіз структури, індексний метод, аналіз рядів динаміки. Результати свідчать про те, що світова торгівля високотехнологічними товарами за останні 5 років стабілізувалася на рівні 10% від експорту. Найбільшими інвесторами в економіку України в 2017 році були Кіпр, Нідерланди та Російська Федерація. Високотехнологічними галузями промисловості України, які були найбільш привабливими для інвестування, виявилися переробна промисловість; професійна, наукова та технічна діяльність; металургія, IT. Спостерігалося зростання обсягів українського експорту до країн ЄС у 2017 році – на 32% в порівнянні з 2016 роком. У той же час імпорт товарів з ЄС за минулий рік збільшився на 23% в основному за рахунок поставок природного газу і продукції машинобудування. Загалом, за 2010-2017 рр. частка високотехнологічних галузей у промисловості України зменшилася з 12% до 8%. Таким чином, на жаль, за галузевою структурою промисловості Україна належить до країн, що розвиваються. Але можна очікувати, що зацікавленість країн-інвесторів до інноваційного та наукового потенціалу України дозволить значно збільшити об'єм інвестицій.Документ Способи виходу підприємства на зовнішні ринки(НТУ "ХПІ", 2018) Пічугіна, Тетяна Сергіївна; Волченок, Аліна ВікторівнаУ статті визначено мотиви, умови і чинники виходу підприємств на зовнішній ринок, а також надано послідовність циклічності розвитку підприємства та етапів отримання доступу підприємства на закордонні ринки, запропоновано основні цілі, з якими підприємства виходять на зовнішні ринки (максимізація прибутку та забезпечення довгострокового успішного збуту), охарактеризовано основні способи виходу підприємства на зовнішні ринки (експорт – прямий та непрямий; спільна підприємницька діяльність – ліцензування, виробництво та управління за контрактом, підприємства спільного володіння, пряме інвестування).Документ Формування стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності на підприємстві(НТУ "ХПІ", 2018) Пічугіна, Тетяна Сергіївна; Бутенко, Герман ВалерійовичУ статті запропоноване авторське бачення на визначення суті розвитку підприємства. Запропоновано класифікацію підходів до стратегічного розвитку зовнішньоекономічної діяльності за такими критеріями: фактор часу; спрямування; зміст, загальна спрямованість на певний сегмент ринку. Розглянуто послідовність формування стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства, у результаті чого виокремлено мотиви (формування місії, цілей, завдань підприємства), аналітику (діагностика зовнішніх і внутрі шніх чинників) результати (розробка стратегічних альтернатив) цього процесу, що стало підґрунтям визначення його етапів.Документ Експортна діяльність підприємства як критерій високотехнологічності продукції(НТУ "ХПІ", 2018) Івахненко, Андрій ВолодимировичУ статті обґрунтовано оцінку експортної діяльності підприємства як критерію високотехнологічності продукції. Уточнено визначення "високотехнологічне підприємство" і "високотехнологічна продукція". На основі статистичних даних та методології OECD визначено групи продукції, яка експортується, та може бути визначена як високотехнологічна. Запропоновано використання експортного потенціалу підприємства, як показника, що характеризує підприємство як високотехнологічне.