Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Хімія, хімічна технологія та екологія

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/65202

Офіційний сайт http://ccte.khpi.edu.ua/

У збірнику публікуються статті, які створені за результатами нових наукових та практичних розробок у сфері хімії, хімічної технології, екології та ресурсозбереження.

Рік заснування: 1961. Періодичність: 2 рази на рік. ISSN 2079-0821(Print), ISSN 2708-5252 (Online)

Новини

З 2020 року Збірник наукових праць «Вісник НТУ «ХПІ». Серія: «Хімія, хімічна технологія та екологія»« внесено до «Переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук» Наказ №420 від 17.03 2020.

Переглянути

Фільтри

20231

Налаштування

Автор: search.filters.author.Волинець, Марина ЮріївнаORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0001-7983-5067

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Асфальтобетонні суміші та асфальтобетони із використанням нафтових залишків і бітумів, модифікованих малеїновим ангідридом та поліетиленгліколями
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Гунька, Володимир Мирославович; Гринчук, Юрій Миколайович; Присяжний, Юрій Володимирович; Сідун, Юрій Володимирович; Демчук, Юрій Ярославович; Волинець, Марина Юріївна
    Під час виробництва та застосування нафтових дорожніх бітумів виникає ряд проблем. Наприклад, незадовільні експлуатаційні характеристики, в основному теплостійкість, пластичність, еластичність та адгезія між в’яжучим та поверхнею мінерального матеріалу. При збільшенні інтенсивності дорожнього руху, зростанні обсягів великовантажних перевезень, маси автомобілів, разом із впливом на конструкцію погодно-кліматичних факторів, це призводить до руйнування дорожнього покриття. Одним з найперспективніших напрямків в підвищенні якості в’яжучих для одержання дорожніх покриттів з покращеними експлуатаційними характеристиками є їх модифікування полімерними матеріалами. Однак, використання модифікаторів обмежується внаслідок значної їх вартості. Тому важливим є пошук недорогих речовин, які б покращували експлуатаційні характеристики бітумів. Робота присвячена абсолютно новому в’яжучому для асфальтобетонних сумішей, зокрема і щебенево-мастикових. Як в’яжучий матеріал використовували сировину для виробництва бітумів – гудрони, що модифіковані малеїновим ангідридом та поліетиленгліколем. Проведено проектування щебенево-мастикових асфальтобетонних сумішей із використанням одержаних в’яжучих матеріалів та формування із них зразків щебенево-мастикових асфальтобетонів та їх випробування. Встановлено, що при одержанні в’яжучих матеріалів із гудрону, внаслідок модифікування його послідовно малеїновим ангідридом та поліетиленгліколем, одержано щебенево-мастикові суміші із нижчими показниками міцності у порівнянні із в’яжучими матеріалами отриманими модифікуванням окисненого бітуму. Порівняння щебенево-мастикових сумішей одержаних із використанням бітумів, модифікованих SBS та досліджуваних в’яжучих показало, що досліджувані в’яжучі матеріали (окиснений бітум, модифікований малеїновим ангідридом та малеїнізований окиснений бітум, модифікований поліетиленгіколем) характеризуються меншим водонасиченням та міцністю у порівнянні із використанням окисненого бітуму, модифікованого SBS.