Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

2007 - 200912010 - 20202

Налаштування

Автор: search.filters.author.Байрачний, Борис ІвановичКлючові слова: search.filters.subject.водень

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Ефективність воднолужного електролізу в залежності від технологічних парметрів корозійного та анодного розчинення алюмінію
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Руденко, Наталія Олександрівна; Байрачний, Борис Іванович
    В роботі представлені особливості синтезу водню, що виділяється в результаті розчинення сплаву алюмінію АМг. Для більш повного визначення технологічних характеристик синтезу водню були проведені дослідження об’ємів водню, що виділяється в реакторі в результаті розчинення алюмінієвого сплаву АМг. Встановлений механізм розчинення сплаву з урахуванням впливу домішок в сплаві на процес анодного розчинення. Визначені умови прискорення анодного розчинення сплаву АМг в присутності іонів хлору за умов дії «негативного диференц ефекту». Розчинення сплаву АМг в лужно-хлоридному розчині має електрохімічну природу в основі якої реалізується електрохімічний механізм відновлення водню з послідуючим процесом його дифузії в газову фазу. Хлоридні іони прискорюють активне розчинення алюмінію при густинах струму до 5 А/дм2 замість 3 А/дм2 при кімнатних температурах та шорсткості поверхні 3-5 класу (≈5 мкм). Найбільший вплив на швидкість розчинення сплаву має концентрація NaOH, температура розчинення та клас чистоти поверхні. Головним технологічним показником удосконалення електросинтезу водню є використання анодної деполяризації алюмінію, його негативних значень і як наслідок виділення водню на обох електродах. Ефект деполяризації досягається шляхом розчинення сплаву алюмінію замість реакції виділення кисню на аноді. Напруга на електролізері при цьому в 2 рази нижче в порівнянні з промисловим воднолужним електролізом. Це дає можливість економити до 50 % електроенергії. Відсутність виділення кисню робить даний процес більш безпечним.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження впливу природи електродного матеріалу на параметри електросинтезу водню
    (НТУ "ХПІ", 2016) Байрачний, Борис Іванович; Желавська, Юлія Анатоліївна; Вороніна, Олена Володимирівна; Ковальова, Ганна Андріївна; Руденко, Наталія Олександрівна
    Досліджена поведінка електродних матеріалів при електросинтезі водню в 3% розчині хлорида амонія. Доведено можливість використання ВТ6 сплаву як катодного матеріалу.в практичному електролізі в широкому інтервалі густин струму та рН із-за його високої хімічної стійкості. Використання анодів зі сталі 12Х1МФ не є ефективним. Електроліз триває при високій напрузі, іони заліза та хрому накопичуються в електроліті. Встановлено, що при електросинтезі водню з електродними парами Ti (BT6) – Zn та Ni – Zn відбувається зниження напруги на електролізері на 1-1,2 В, що дозволяє заощаджувати електроенергію.
  • Ескіз
    Документ
    Електродні матеріали на основі сплаву залізо-кобальт для воднолужного електролізу
    (НТУ "ХПІ", 2007) Савченко, В. О.; Ведь, Марина Віталіївна; Байрачний, Борис Іванович
    Розглянуто вплив природи електродних матеріалів та густини струму на значення напруги на електролізері. Напруга на електролізері та її залежність від густини струму суттєво зменшуються для покриттів сплавом Fe-Co порівняно з традиційними електродними матеріалами. Доведено доцільність використання сплаву залізо-кобальт як електродного матеріалу для воднолужного електролізу.