Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Метод управління інформаційними ризиками в проєктах діджиталізації бізнес-процесів(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Данченко, Олена Борисівна; Бедрій, Дмитро Іванович; Семко, Олександр; Заяц, Ольга ВасилівнаУправління ризиками, зокрема інформаційними, завжди було завданням номер один при розробці та впровадженні будь-якого проєкту. Проєкти ж діджиталізації особливо чуттєві до інформаціних ризиків, тому ризик-менеджмент постійно в пошуку механізмів захисту. В статті автори проаналізували деякі методи управління ризиками, запропоновані іншими науковцями. Разом з тим залишається ще ціла низка питань в напрямі управління інформаційними ризиками в процесі діджиталізації бізнесу. Серед методів, що дозволяють мінімізувати імовірність настання ризикових подій є методологія застосування реінжинірингу бізнес-процесів, яка бува використана при розробці нового протиризикового методу. Одночасно пропонується дослідити ефективність оптимізації бізнес-процесів через функціонально-вартісний аналіз (ФВА) та визначення його впливу на результативність проєкту вцілому. Для наочності розробниками методу надається алгоритм оптимізації бізнес-процесу з використанням модифікованого ФВА та який є складовою частиною методу управління інформаційними ризиками проєкту.Документ Метод формування ефективних команд освітніх проєктів підвищення кваліфікації(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Кузьмінська, Юлія Миколаївна; Данченко, Олена Борисівна; Бедрій, Дмитро ІвановичМетодологія проєктного менеджменту широко використовується в різних аспектах освітньої діяльності, в тому числі і у сфері освіти дорослих. Освітні проєкти підвищення кваліфікації, що реалізуються закладами вищої освіти у сфері освіти дорослих в основному за державні кошти, є обмеженими, з одного боку, в строках виконання, що призводить до неможливості збільшення часу реалізації проекту, потім у розмірах фінансування, що регламентовано відповідними положеннями та постановами про організацію професійного навчання (підвищення кваліфікацію) фахівців, а з другого боку, внутрішнім розпорядком та правилами навчальних закладів, щодо організації навчання та реалізації освітніх проєктів у сфері вищої освіти, що націлені на роботу зі студентами. При цьому до виконання таких проєктів висуваються підвищені вимоги щодо їх якості. За таких умов реалізація освітніх проєктів підвищення кваліфікації є досить складною. Команди освітніх проєктів підвищення кваліфікації формуються в основному з осіб, підібраних з числа внутрішніх працівників навчального закладу, що здатні працювати з дорослою аудиторією. Для формування таких команд в обов’язковому порядку необхідно враховувати особливості навчання дорослих, особливості освітніх проєктів підвищення кваліфікації та особливості команд таких проєктів. Відповідно управління такими командами пов’язане з певними кадровими ризиками, що можуть впливати на успішність проєкту. В свою чергу, робота з командами, члени яких мають високий креативний потенціал, потребує дієвих методів управління, одним з яких є процес формування єдиного, цілісного колективу однодумців, здатних ефективно досягати мети проєкту. Пропонується метод формування команд освітніх проєктів підвищення кваліфікації, отриманий у результаті проведення перехресного оцінювання якостей (креативності) членів команд таких проєктів з урахуванням їх кадрових ризиків та «ступенів довіри». Зроблено висновки про те, що такий метод дає змогу керівнику освітнього проєкту підвищити ефективність прийняття рішення щодо формування команди або планування виконавців на завдання освітнього проєкту підвищення кваліфікації, завдяки вибору претендентів з найвищими «ступенями довіри».Документ Просторова 5D-модель психології управління проєктами(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Данченко, Олена Борисівна; Поскрипко, Юрій Анатолійович; Бедрій, Дмитро Іванович; Семко, Інга БорисівнаПроектна діяльність передбачає можливість використання учасниками проєктів методів та інструментів з інших галузей знань. Для реалізації м'яких навичок і поведінкових компетенцій проєктні менеджери використовують методи і інструменти психології управління. Однак їх практичне застосування не завжди приносить очікуваний результат, що обумовлено не стільки недостатньою ефективністю таких методів, скільки відсутністю певних компетенцій в учасників проєктів, нерозумінням як саме, яким чином ці методи треба використовувати в практичній діяльності. Запропоновано м'які навички і поведінкові компетенції, а також можливості їх практичного застосування у проєктному менеджменті досліджувати за допомогою науково-практичного напрямку проєктного менеджменту «психологія управління проєктами». Конкретизовано термінологічну систему психології управління проєктами, надано і обґрунтовано дефініції «психології управління проєктами» та пов’язаних категорій, зокрема понять «компетенція» та «компетентність» у психології управління проєктами, визначено їхню сутність, зміст, співвідношення та критерії розмежування. Проаналізовано 15 сучасних стандартів управління проєктами та підходів до найбільш важливих управлінських компетенцій, що дало змогу провести ідентифікацію та первинний скринінг поведінкових комепетенцій з психології управління проєктами. Запропоновано метод формування «пулу» поведінкових компетенцій з психології управління проєктами, які пропонується відносити до п'яти кластерів: 1) індивідуальні особистісні поведінкові компетенції, які реалізуються у особистісних індивідуальних психологічних процесах та явищах в управлінні проєктами; 2) командні міжособистісні групові поведінкові компетенції, які реалізуються у міжособистісних групових психологічних процесах та явищах в управлінні проєктними командами; 3) організаційні міжособистісні колективні поведінкові компетенції, які реалізуються у колективних організаційних психологічних процесах управління взаємодією із проєктним оточенням та зацікавленими сторонами; 4) професійно-важливі особистісні якості, установки і риси характеру учасників проєктів; 5) поведінкові компетенції із забезпечення психологічної безпеки в управлінні проєктами. Імплементація визначених поведінкових компетенцій у проєктний менеджмент створює об’єктивні передумови для розробки рамкової моделі - фреймворку компетентності з психології управління проєктами, який об’єднає різні аспекти досліджень та застосування поведінкових компетенцій у проєктному менеджменті та сприятиме подальшому підвищенню ефективності проектної діяльності.Документ Управління конфліктами наукового проекту(НТУ "ХПІ", 2019) Данченко, Олена Борисівна; Бедрій, Дмитро Іванович; Семко, Інга БорисівнаУправління людськими ресурсами у проектній діяльності вимагає від керівників різних ланок постійного моніторингу та контролю з метою попередження, запобігання й зниження ймовірності виникнення конфліктних ситуацій. За результатами проведеного аналізу наукових праць було зроблено висновок, що у більшості випадків успішна реалізація будь-якого проекту та задоволення потреб його стейкхолдерів залежить від професійних та компетентністних здібностей, навичок й вмінь команди проекту, а також лідерських якостей керівника проекту та спроможності його уникати або запобігати впливу конфліктів. Пропонується нова компонента методології управління проектами, зокрема управління конфліктами наукового проекту, яка включає у себе процеси планування управління конфліктами проекту, ідентифікації конфліктів, аналізу конфліктів, планування реагування на конфлікти, здійснення реагування на конфлікти та моніторингу конфліктів. Впровадження цих процесів дозволить керівнику проекту та його команді брати на себе усвідомлений та контрольований ризик щодо виконання проекту з метою створення цінності. Конфлікт всередині кожного наукового проекту існує на двох рівнях, зокрема: індивідуальні конфлікти, які можуть мати вплив на досягнення однієї чи декількох цілей проекту, та загальні конфлікти, які виникають із поєднання індивідуальних конфліктів, стресів, проблем, тощо, та можуть впливати на реалізацію всього проекту. Керівник проекту повинен чітко усвідомлювати до яких наслідків можуть призвести деструктивні конфлікти та яким чином покращити вплив конструктивних конфліктів на реалізацію проекту. Зроблено висновок про те, що конфлікти можуть виникати протягом всього життєвого циклу наукового проекту, тому процеси управління конфліктами проекту повинні здійснюватися постійно із самого початку планування проекту до його успішного завершення та задоволення цілей стейкхолдерів, що ставляться перед проектом.