Вісники НТУ "ХПІ"

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494


З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.

Переглянути

Фільтри

2019 - 20202

Налаштування

Автор: search.filters.author.Береза, Ірина Віталіївна

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Міжнародний бізнес в Україні: податкова складова
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Береза, Ірина Віталіївна; Соколенко, Володимир Анатолійович
    У системі заходів регулювання міжнародного бізнесу податкова складова має виняткове значення. Розвиток бізнесу значною мірою залежить від інструментів податкової політики, актуальним завданням якої є створення оптимального податкового поля в Україні, для розвитку відкритої національної економічної системи. Статтю присвячено вивченню теоретичних та практичних податкових аспектів у міжнародному бізнесі України. Ефективний рівень і режим оподаткування сприяє залученню іноземного капіталу, розвитку міжнародного бізнесу, збільшення державних доходів і зростання валового внутрішнього продукту країни. Розглядаються чинники які гальмують процес інвестування до нашої країни. Аналізуються проблеми, а також шляхи їх вирішення, щодо податкової складової бізнесу України. Детально зосереджується увага на деякі податкові аспекти до яких в першу чергу належать: правила трансфертного ціноутворення, правило «тонкої капіталізації», правила звітності міжнародних груп компаній в розрізі країн. Висвітлено сутнісні характеристики, ознаки та правила трансфертного ціноутворення та «тонкої капіталізації». Розглянуто дії щодо Плану дій BEPS, які прогнозують ліквідувати недоліки міжнародного податкового регулювання та розбіжності в національному податковому законодавстві різних країн, які сприяють «приховуванню» корпоративного прибутку та штучного його переміщенні до низькоподаткових юрисдикцій, де вже компанії не здійснюють економічну діяльність. Сформовано пропозиції щодо удосконалення законопроектів, які дозволять визнати Україну як країну, що співпрацює з питань оподаткування. Ці законопроекти дадуть змогу зміцнити економічний зв'язок між Україною та країнами СНД і Східної Європи. Відновлення і зміцнення цих зв'язків, це найлегше на сьогодні, оскільки кожна сторона відчуває потребу в цьому. Саме зараз Україна вживає заходи щодо їх відновлення на основі ефективного ринкового механізму економічної взаємодії.
  • Ескіз
    Документ
    Роль технологічних платформ в інноваційному розвитку України і перспективи адаптації європейського досвіду
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Горбунов, Микола Петрович; Береза, Ірина Віталіївна
    Стаття аналізує можливості використання потенціалу технологічних платформ для інноваційного розвитку України, висвітлено досвід європейських країн у створенні таких платформ. За визначенням Європейської дослідницької консультативної ради технологічні платформи є однією з ініціатив, спрямованих на зміцнення інноваційного потенціалу Європи та забезпечення ефективності інвестицій у наукові дослідження. Під технологічною платформою розуміють комунікативний інструмент, спрямований на мобілізацію зусиль зацікавлених сторін інноваційного розвитку регіону за конкретним галузевим напрямом, є добровільним, самофінансованим, самокерованим об ’єднанням підприємств та організацій. Технологічна платформа має представляти міжсекторальні напрями та пріоритети, а не окремі ізольовані технології. Водночас технологічні платформи і є одним із інструментів такої взаємодії, як сучасна модель для інтеграції всіх учасників інноваційного процесу, спрямована на реалізацію національних пріоритетів науково-технологічного розвитку, посилення науково-виробничих зв’язків та інтенсифікації розроблення, виробництва та впровадження наукомісткої конкурентоспроможної продукції. Також розглянуто механізми та інструменти інноваційного розвитку європейських країн відповідно до першої технологічної платформи ЄС - ACARE. Досліджено вплив технологічних платформ на реалізацію інноваційного потенціалу та передумови їх використання в Україні. Доведено необхідність у такому інструменті, проаналізовано вітчизняний досвід створення технологічних платформ та перешкоди й перспективи їх розвитку. На основі адаптації європейського досвіду проаналізовано особливості функціонування першої Українськ ої національної технологічної платформи “Агропродовольча”, досліджено її роль у зміцненні коопераційни х зв’язків міжнародному рівні. Запропоновано створення технологічних платформ «Утилізація відходів та екологія» і Міжнародної технологічної платформи «Енергоефективність та ресурсозбереження».